Італійський премьєр-міністр Маттео Ренці задумав провести приблизно такий же експеримент, який провів його колега Девід Кемерон з Брекзітом. Аби зміцнити свою владу голова уряду вирішив провести реформу конституції. Але перед цим він має порадитись з народом на референдумі.
Якщо Ренці програє, це може мати дуже сумні наслідки для Євросоюзу та України. Дехто навіть говорить про італійський Брекзіт.
Чому всі так занепокоєні
Матео Ренці фото: Reuters
Коротко кажучи, Ренці поставив на карту свою політичну кар'єру. Він пообіцяв, що якщо більшість скаже реформі "ні" він піде у відставку. Країну скоріш за все чекатимуть нові парламентські вибори, на яких більшість голосів можуть отримати популісти-євроскептики. Так-так, в Італії також присутній "ефект Тармпа". У їхньому випадку йдеться про "Рух п'яти зірок" - партію, створену колишнім коміком Беппо Грілло.
Саме через це занепокоєні західні ЗМІ та очільники Євросоюзу. Партія виступає за відмову від євро, зони вільної торгівлі та прагне відновлення тісних зв'язків з Росією.
Нащо Ренці затіяв референдум
Звісно, коли Ренці задумав провести свою реформу, ситуація була зовсім інша. Навесні він знаходився на піку своєї популярності тож вирішив ризикнути. Хоч і непросто, але отримав згоду на зміни від парламенту. Тепер слово за народом.
Проте зараз, напередодні голосування, рейтинги підтримки італійського прем'єра пішли вниз. Люди незадоволені результатами його правління - головним чином, відсутністю значних покращень в економіці.
Останні опитування показали, що більшість збирається проголосувати проти реформи. Наприклад, опитування Ipsos, дані якого наводить газета Corriere della Sera, свідчать, що "ні" змінам до конституції збираються сказати 55% виборців, "так" - 45%.
Втім, результати можуть бути іншими, бо суть реформи доволі складна і за різними даними кількість тих, хто не визначився, сягає 13-15%.
Прибічники реформи на мітингу з підтримки Ренці. Фото: Reuters
У чому ж полягає реформа
Ренці та його союзники хочуть переписати третину конституції, що дозволить централізувати владу. Зараз основою основ політичної системи Італії є двопалатний парламент. Верхня палата (Сенат) та нижня (Палата депутатів) мають рівні повноваження.
На практиці це означає, що ухвалення рішень розтягується на дуже довгий строк. Газета The Guardian наводить приклад: закон, який дозволив дітям, народженим поза шлюбом, мати такі ж права, як і дітям, народженим одруженими батьками, ухвалювали 1300 днів.
Це робить політичну систему дуже хиткою. Прибічники реформи зауважують, що в повоєнній Італії було 63 уряди і жоден з них не був достатньо сильним, аби протриматись за кермом відведений законом п'ятирічний строк.
Якщо конституцію все ж поміняють, як задумано, це позбавить більшості повноважень верхню палату. Сенат матиме замість 315 членів лише 100. Їх не обиратимуть напряму народним голосуванням, а призначатимуть регіональні асамблеї.
Також сенаторами стануть мери деяких міст. Крім того, Сенат не повинен буде схвалювати більшість законів, включно з бюджетом. Верхній палаті залишать лише такі питання, як нові зміни до конституції та ратифікація угод з Євросоюзом.
Критики реформи говорять, що нова конституція надасть забагато влади уряду. Цікаво, що серед таких стривожених можливою узурпацією влади голосів один належить другу Путіна, екс-прем'єру Сільвіо Берлусконі.
Чим загрожує поразка Ренці для України
Поки що, незважаючи на двозначну риторику італійського політикуму, уряд Італії залишався дружнім по відношенню до України. Разом з тим Італія завжди лишалась прибічницею зближення з Росією. Вона другий після Німеччини постачальник товарів з ЄС до Росії. Проте через санкції та введене у відповідь російське ембарго італійський експорт в Росію скоротився на 33%.
Не дивно, що низка італійських політиків хоче повернення до "бізнесу як завжди" та скасування санкцій. Саме це стало причиною демаршу Ренці на саміті ЄС в жовтні, коли він фактично заблокував накладення нових санкцій на Росію.
Читайте також: Чому Італії так хочеться бути другом Росії
Як зауважував у своєму дослідженні український Інститут світової політики "Аудит зовнішньої політики: Україна - Італія", офіційний Рим був чи не єдиною країною, яка наважилась після анексії Криму заарештувати рахунки людини з найближчого оточення Путіна. А конкретно - Аркадія Роттеберга.
Така політика діятиме й надалі, принаймні, поки біля керма лишатиметься уряд Ренці. Проте "Рух п'яти зірок" (популістична опозиційна партія) має іншу точку зору. Там хочуть не лише скасування санкцій, там навіть подумують над визнанням Криму. Представники партії навіть збиралися з візитом на півострів у 2014 році, проте згодом передумали.
Чи буде італійський Брекзіт
Скоріше за все, ні. Навіть "Рух п'яти зірок" говорить не про вихід з Євросоюзу взагалі, а про вихід з зони дії єдиної європейської валюти. Але навіть якщо євроскептики назбирають більше всіх голосів на виборах, їм не вистачить їх для формування уряду самотужки.
Їм на п'яти наступатимуть інші опозиціонери - ще більші русофіли з "Ліги півночі" та "Вперед, Італія!" на чолі з Берлусконі.
До того ж, аби вийти з зони євро потрібен ще один референдум. А він навряд чи дасть бажаний результат: опитування суспільної думки показує, що повернутися до ліри хоче 15% виборців.
Проте удар по економічній системі Італії відставка Ренці завдасть немаленький. Економісти побоюються за стабільність восьми банків країни. Акції банківського сектору уже впали на 20% після Брекзіту. Італійська ж економіка є однією з ключових для всього Євросоюзу, тож трусоне всю систему.