В Україні збираються кардинально змінити лікування ГРВІ у дітей. У листі, який був розіслан МОЗ по відомствах, пропонується при діагностиці простудних захворювань, що протікають без ускладнень, не застосовувати антибіотики. Крім того, взагалі не рекомендувати пацієнтам вживати вітаміни та препарати, які направлені на підкреплення імунної системи.
Лікарі-педіатри підтримують подібну ініціативу, як і батьки пацієнтів. Негативно поставилися до рекомендацій лише виробники ліків, бо це перш за всього зменшить їх заробіток.
Антибіотики потрапили під заборону
Зокрема, в листі, розісланому по установам і відомствам, МОЗ, яке спирається на постанови та рекомендації міжнародних організацій, рекомендує медикам не застосовувати при лікуванні неускладнених простудних захворювань цілий ряд ліків. Текст листа опублікував в Facebook заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський.
Цю ж інформацію опублікували на офіційному сайті МОЗ спираючись на сучасні доказові клінічні настанови, протоколи та рекомендації міжнародних організацій.
Під роздачу міністерства потрапили антибіотики та противірусні, крім озельтамівіру і занамівіру, які застосовувалися при лікуванні епідемії грипу А (Н1N1) в 2009 і 2016 роках.
Не рекомендується застосовувати препарати, які укріпляють імунну систему, бо вони, як написано в листі, можуть принести шкоду; вітаміни; а також антигістамінні препарати, чия ефективність при лікуванні ГРВІ не доведена.
Під сумнів поставлено сиропи від кашлю і комбіновані препарати (боротьба з вірусом, протиалергічний і протинабряковий ефект), які можуть бути небезпечними для дітей молодшого віку. Втім, що стосується останніх, їх МОЗ рекомендує застосовувати при лікуванні дорослих пацієнтів.
Педіатри і пацієнти підтримали
Міністерство охорони здоров'я, як сказав нам головний дитячий імунолог Федір Лапій, і раніше не рекомендувало застосовувати антибіотики при лікуванні неускладнених захворювань у дітей. "МОЗ ніколи не рекомендувало антибіотикотерапію при лікуванні ГРВІ. Лист, що опублікував Лінчевський, ще раз акцентував на це увагу", - каже Лапій.
З ним згоден і президент "Української академії педіатрії", доктор медичних наук Леонід Дубей. "При неускладнених вірусних захворюваннях не треба застосовувати антибіотики. Імунна система, навпаки, повинна набратися досвіду, який стане в нагоді в дорослому житті. Дитина повинна хворіти, щоб виробилася захисна реакція організму, а лікування антибіотиками подібних захворювань навпаки призводить до атрофії цієї реакції".
З МОЗ та педіатрами згодні і батьки майбутніх пацієнтів. Як поділилася з нами мама двох дітей Алла Тігінян, головне в лікуванні потребу не ліки, а досвідчений хороший лікар.
"Коли в минулому році був свинячий грип, лікар тільки через 9 днів високої температури призначив антибіотик молодшої дочки, і то, коли пішли ускладнення у вигляді бронхіту. Старший син кашляв два місяці, лікар знайшов причину - алергія. Хоча його колеги пропонували застосувати антибіотик. Так що, головне, знайти хорошого лікаря". З Тігінян згодна і Людмила Іванова, мама 10-місячної дитини.
"Мами, які беруть відповідальність з здоров'я своєї дитини, а не перекладають на лікарів, давно знають, що віруси антибіотиками не лікуються, читають як мінімум інструкцію до призначеного препарату. Не всі педіатри слідкують за інноваціями в медицині, не завжди глибоко цікавляться фармацевтикою, оновлюють свої знання. Тому й працюють "по старінкє". В Києві навіть на соромляться призначати препарат (зазвичай дорогий і не потрібний) на рекламному бланку його виробника. Тому така ініціатива МОЗ - це перший крок проти корупційної зв’язки "фармацевт+лікар". Сміливо, правильно, але знаючи потужність фармацевтичної мафії можна тепер очікувати потік чорного піару проти нового очільника міністерства", - сказала нам Іванова.
Як тоді лікувати?
За словами Дубея, при неускладнених вірусних захворюваннях необхідно, перш за все, провітрювати приміщення, де знаходиться хвора дитина. "Це треба робити, щоб вірус не поширювався далі", - уточнив доктор медичних наук.
Також треба багато пити рідини, скажімо, "Боржомі", або теплу звичайну воду. Не треба пити кисле, оскільки воно дратує горло.
"Але не варто очікувати, що застуда швидко піде. Організм повинен адаптуватися до цього захворювання", - каже Дубей.
А до сильніших препаратів треба вдаватися тоді, коли у пацієнта довго тримається висока температура, настає інтоксикація, а крім того, результати аналізів дали відповідні свідчення.
А щоб пацієнти не займалися самолікуванням, необхідно зробити рецептурну систему, тоді питання при застосуванні антибіотиків буде вирішене.
Крапля дьогтю
Як вважає президент асоціації "Виробники ліків України" Петро Багрій, навряд чи пацієнти і лікарі прислухаються до таких вказівок.
"По-перше, якщо ліки зареєстровані, а в інструкції прописані дії препарату, то, як тоді розцінювати ось це нововведення? А якщо пацієнт не прочитав ці рекомендації, і купив ліки, то, що тоді робити? Адже не всі заходять на сайт міністерства і стежать за тим, що вони там опублікували", - говорить Багрій.
Крім того, від подібних рекомендацій МОЗ можуть постраждати імпортери і постачальники, оскільки вони як раз випускають ліки до сезонних захворювань.
"З іншого боку, якщо не брати препарати, які зміцнюють імунітет, скажімо, інтерферон, то організм буде ослаблений. Тому постраждають не тільки постачальники, але і самі пацієнти. Бо вони будут помирать від банального грипу", - стверджує Багрій.