Межа мита
Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ) виступила з ініціативою зниження вартості безмитних посилок з-за кордону з нинішніх 150 євро до 22 євро. Спочатку організація спробувала лобіювати зміни через депутатів Верховної Ради, а коли не отримала підтримки, надіслала у травні 2016 року листа прем’єр-міністру Володимиру Гройсману.
Свою позицію АПІТУ аргументувала тим, що нібито "через тіньовий імпорт держбюжет щорічно недоотримує 3,6 млрд.грн. податків" - через несумлінних приватних підприємців, які зумисне фасують товар так, щоб він потрапляв у ліміт 150 євро. Проте через півроку, в пояснювальній записці до законопроекту, запропонованого Кабміну, цифра збитків виросла до 4,7 млрд. грн.
Не дивно, що на підтримку ініціативи АПІТУ вже висловився голова Державної фіскальної служби Роман Насіров. "Чи буде це (норма безподаткового ввезення товару) 22 євро або, наприклад, 40-50 євро - це вже більше вирішувати і розраховувати Мінфіну", - зазначив Насіров на прес-конференції у вівторок.
Якщо запропоновані зміни впровадять, то з кожної посилки, що коштує більше 22 євро, українці платитимуть мито у 20%.
Розрахунок доплати
Що означатиме зміна митного ліміту на практиці? Тепер мито доведеться платити на різницю від суми у 22 євро. Якщо розрахунок вартості розмитнення залишиться таким, як сьогодні, то нинішня безмитна посилка з товаром на 100 євро суттєво подорожчає.
Розрахувати її вартість можна за формулою:
100 євро за товар + (100-22) * 20% мита = 115,6 євро + доставка в залежності від ваги.
Неважко підрахувати, що чим більшою буде вартість посилки, тим більшим буде мито до сплати. Кого це торкнеться? В першу чергу, пересічних українців, які для економії замовляли дрібну техніку на AliExpress і речі та взуття на Amazon та фірмових онлайн-магазинах.
"В період знижок і розпродажів за кордоном на 100 євро можна купити для дитини зимовий комбінезон-двійку, зимове взуття хорошого виробника і комплект футболок. Або повністю одягнути дитину на літній сезон. В Україні ж ціни на дитячий зимовий одяг і взуття перевищують вартість аналогічних товарів в рази. Вартість лише одного комбінезону буде вища за 150 євро", - розповідає Віра Новікова, досвідчений учасник ринку форвардингу, що працювала з Shopfans Україна в роки її роботи на ринку.
Така ж ситуація і з технікою: в зарубіжних онлайн-магазинах її можна придбати до 50% дешевше, ніж в Україні.
Не дивно, що обсяги покупок на зарубіжних сайтах стрімко зростали протягом останніх років. Приміром, сайт aliexpress.com, на який в 2015 році припадало 47% усіх замовлень в зарубіжних онлайн-магазинах, з 2014 року показує триразовий приріст щорічно.
Звідки ноги ростуть
Для чого ж АПІТУ збільшення митної межі? Відповідь криється за переліком рітейлерів, які стоять за ініціативою. Найбільш активно зміни просувають магазини "Алло" та "Цитрус". Крім того, у пояснювальній записці згадана низка зарубіжних брендів (Asus, Ringoo, Cisco, Intel, Microsoft, Dell та інші).
Проте декотрі з них вже почали заперечувати свою причетність до лобіювання закону – наприклад, Canon Україна заявила про неправомірність згадки назви бренду в законодавчих ініціативах АПІТУ.
Справжню мету законопроекту озвучив директор з маркетингу онлайн-магазину "Цитрус" Володимир Шолошенко. За його словами, ціль нововведення – "у спробі ввести оподаткування для іноземних інтернет-магазинів через покупців".
В кінцевому рахунку, не важко зрозуміти, що зі зниженням митної межі такі магазини сподіваються отримати більше покупців за рахунок того, що замовлення за кордоном стануть невигідними. Таким чином для українців закриється єдина легальна можливість купувати зарубіжні товари за значно нижчими цінами.
Hello, контрабанда
Одразу декілька представників українського e-commercе заявили про те, що не підтримують ініціативу АПІТУ. Серед них "Розетка" (перша за обсягом замовлень у країні), Unitrade Group та інші. На їхню думку, можливе нововведення – в інтересах невеличкої купки дистриб’юторів з метою монополізувати ринок.
Наслідки можливого нововведення торкнуться і цін всередині України – електроніка, одяг та інші зарубіжні товари подорожчають. "Наші невеликі магазинчики піднімуть ціни, оскільки часто ввозять товар саме таким чином. А ті, у кого речі в наявності, а не під замовлення, підвищать їхню вартість з урахуванням нових реалій", - пояснює Віра Новікова.
Дрібні товари на кшталт дитячого одягу ще можна буде розбивати на маленькі посилки, проте з технікою так не вийде. В більшості випадків купувати легально в закордонних онлайн-магазинах взуття, дорогий одяг та електроніку стане невигідно.
"До чого призводять такі бар’єри? До платежів у бюджет? До зростання конкуренції та економіки? Ніколи. Вони вирощують контрабанду та дозволяють протягнути хитрим постачальникам ще трохи", - вважає голова "Розетки" Владислав Чечьоткін.
За його словами, постачальники виставляють для митниці середню ціну смартфонів Мейзу менше 90 доларів. Середня ж ціна продажу – 200. "Якщо введуть 22 євро, що зміниться? Можу посперечатися, що середня ціна для митниці не виросте, а ось продажна – збільшиться. Це тільки один приклад. Але їх тисячі і тисячі", - каже голова "Розетки".
В підсумку, Україна має два приклади. У Білорусі ввели поріг у 22 євро. За рік ринок впав удвічі, усі вийшли "у тінь", і ніякого збільшення податкових надходжень не відбулося. У США – навпаки, цього року митну межу збільшили до 800 доларів. Який шлях обере Україна?
P.S.: Українці вирішили зіграти на випередження і зареєстрували петицію з вимогою збільшити межу безмитного пересилання товарів зі 150 до 220 євро.