Чому Литві більше потрібна незалежність України, ніж нам самим

Литва - це той випадок, коли дружити з Україною доводиться інколи навіть всупереч бажанню самих українців. Чи, принаймні, деяких з громадян нашої держави, які досі вірять у можливість мирного співіснування з Росією, відродження Радянського Союзу та слов'янське братерство.

Ключовий партнер

Цими днями в українських новинах багато Литви - до Києва приїхала президент Даля Грібаускайте, пройшов спільний бізнес-форум, у столиці відкрився символічний Литовський сквер. Формально є "напівкруглий" привід - 25-річчя встановлення дипломатичних стосунків (12 грудня). Та визначальне інше - саме Литва одна з небагатьох країн, ставлення до України якої не міняється зі зміною уряду та лишається стабільно дружнім. Навіть коли її очолює такий президент, як Віктор Янукович.

У виданій до річниці встановлення дипвідносин брошурі Інституту світової політики "Аудит зовнішньої політики: Україна - Литва", розповідається про три стовпи, на яких розбудовуються дружні відносини - це історична, євроінтеграційна та безпекова політики.

Танки у Вільнюсі та поранені на Майдані

Прикметно, що економічна співпраця, хоча вона існує, не є визначальною в наших стосунках. Та й взагалі, якщо дивитись зі сторони, між Україною та Литвою мало подібного, окрім колись спільного існування в рамках Великого князівства Литовського, а згодом - в рамках Радянського Союзу. У нас немає спільного кордону, несхожі мови та менталітет, Литва вже 12 років є членом ЄС, а Україна має лише угоду про асоціацію.

Проте, нас єднає спільне бажання відірватися від російського чи то пострадянського простору. Зараз про це мало хто пам'ятає, проте українські активісти допомагали литовцям під час штурму литовського парламенту радянськими танками.

На презентації брошури один із засновників Народного Руху полковник Микола Поровський пригадав, як їм вдалося прорвати блокаду та провезти 18 тонн пального для змерзлих у парламенті, зробивши вигляд, що вони везуть його до Фінляндії.

Литва ж не залишилась у боргу, допомагаючи майданівцям у 2004 році, а потім у 2013-2014 роках. У країні лікували поранених на Майдані, а згодом - поранених в АТО. Також Литва надала допомогу з навчання вимушених переселенців - дітей відправили до російськомовних шкіл з вчителями української мови.

Литва на сьогодні один із головних лобістів України в Євросоюзі та НАТО. Українські та литовські дипломати спільними скоординованими зусиллями домагалися скликання Радбезу ООН з болючих для України питань.

"Думаю, що коли дипломати опублікують свої мемуари, дізнаємося немало цікавого, адже багато такого, про що зараз не можна говорити вголос, лишається за лаштунками", - відзначила автор дискусійної записки, заступник директора Інституту світової політики Олена Бетлій.

Литва - один з небагатьох членів (разом з іншими країнами Балтії та Польщею), який виступає не лише за збереження, а й за посилення санкцій проти Росії. Крім того, Вільнюс постійно нагадує на міжнародній арені про питання окупації Росією Криму.

Прагматичні моменти

Посол Литви в Україні Марюс Януконіс відзначив, що насправді не варто дуже захоплюватись романтизмом у спільних відносинах. Хоча його українських колег час від часу заносить і вони переходять на ліричний тон.

Дипломат нагадав, що до кінця 2018 року литовське посольство виконуватиме функції контактного посольства НАТО в Україні. Планується, що цього року громадянам України видадуть 100 тисяч шенгенських віз. Зараз маємо 17 авіарейсів у Вільнюс на тиждень, хоча був період, коли прямого сполучення не було взагалі.

Троє громадян Литви очолюють важливі міжнародні структури в Україні. Це голова консультативної місії ЄС Кястутіс Ланчінскас, керівник офісу проектів ОБСЄ Вайдотас Верба та бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета.

Також литовці беруть активну участь у допомозі Збройним Силам України, створено спільну литовсько-польсько-українську бригаду (LITPOLUKRBRIG). За час проведення АТО 120 українських воїнів пройшли лікування та реабілітацію в Литві.

Тягар спільної історії

Символічним, хоча й не найбільш визначальним є спільне історичне минуле. Під час презентації "литовського аудиту" міжнародний оглядач Віталій Портников пригадав, що у 1990 році він писав текст, присвячений можливості відновлення незалежності Литви.

"Я писав, що в принципі неможливе відновлення незалежності балтійських країн до моменту, поки не проголосить незалежності Україна. Як тільки виникне можливість для виникнення української державності, про Литву та Естонію забудуть" - зазначив журналіст.

Він нагадав, що врешті так і сталося - 24 серпня 1991 року було проголошено державний суверенітет України, а за кілька днів Верховна Рада СРСР без будь-яких додаткових процедур визнала незалежність трьох Балтійських країн.

Портников зазначив, що про це необхідно весь час пам'ятати: "Не може бути імперії без України! І не може бути ніякої незалежної Литви в разі існування імперії".

На практиці це означає, що у випадку переходу України до складу путінської імперії Литва та інші країни Балтії стануть жертвами російської агресії. Це дуже добре розуміють у Вільнюсі. Як то не парадоксально, литовцям сьогодні підтримка українців потрібна більше, ніж самим українцям.

"Бо в Україні ще чимало людей готових погодитися з імперським проектом", - відзначає Портников.

Ось так і виходить, що незважаючи на зміну настроїв України литовці лишаються терплячими вчителями та вірними союзниками.