Великі плани
Перший захист титулу чемпіона світу у важкій вазі (до 91 кг) за версією Всесвітньої боксерської організації (WBO) обіцяв стати для Олександра Усика особливою подією. Промоутери обрали для проведення поєдинку США, де українець мав виступити вперше та битися у андеркарті прощального матчу легендарного 51-річного американця Бернарда Хопкінса проти Джо Сміта.
Суперником Усика став південноафриканець Табісо Мчуну – міцний середняк, який мав у пасиві дві поразки. Хоча були у цього боксера й певні досягнення. Скажімо у 2013 році він впевнено переміг Едді Чемберса зі США, відомого завдяки виступав у надважкій вазі, де він навіть бився за чемпіонський титул проти Володимира Кличка.
Ідея промоутерської компанії Усика K2 Promotions була зрозуміла. Американський ринок мріють захопити усі топові боксери – саме у США відбуваються найгучніші бої, які гарантують їхнім учасникам найбільші гонорари.
Проте зробити це нелегко. Наприклад брати Володимир та Віталій Кличко не змогли здобути прихильності вимогливої американської публіки і проводили більшість своїх поєдинків у Німеччині. І таких прикладів чимало – навіть останньому абсолютному чемпіону світу у надважкій вазі – славетному британцю Ленноксу Льюїсу - не вдалося стати у США "своїм".
Вимогливі американці
Слід зазначити, що компанія K2 Promotions не просто організувала Усику бій у США, але й домовилася про його телетрансляцію на каналі HBO, який до того не показувала поєдинків першої важкої ваги більше десяти років.
Все що вимагалося від чемпіона – яскраво відбоксувати та заявити про себе і боксер був переконаний, що йому вдасться це зробити.
"Це прекрасна можливість, я дуже радий вперше боксувати в США і на телеканалі НВО. Після виграшу чемпіонського титулу моєю наступної метою було провести бій в Америці, і я обіцяю фанам в Лос-Анджелесі і тим, хто буде дивитися цей бій на НВО, відмінний виступ", - казав Усик.
Проте насправді все вийшло не так, як бажалося команді українця. Глядачі не побачили на ринзі звичного агресивного Олександра Усика, який з самого початку бою нагнітає темп, та виснажує суперника, після чого бомбардує його потужними ударами у другій половині поєдинку і знімає усі питання.
Цього разу українець розпочав бій надзвичайно обережно та не спішив йти вперед. Склалося враження, що він недооцінив суперника та не мав чіткого плану. Події на рингу розгорталися мляво і публіка у Інглвуді не забарилася зі своєю оцінкою побаченого і почала банально засвистувати боксерів.
Змарнований потенціал
Залишилося загадкою чому Олександр Усик не використовував свою перевагу у габаритах. З ростом 190 см українець на 10 см переважав опонента, а різниця у розмаху рук взагалі була вражаючою – 198 см, проти 184 см. Теоретично наш боксер взагалі не мав підпускати суперника до себе.
Натомість, Усик проводячи атаки чомусь завмирав на місці, дозволяв супернику нав’язувати ближній бій та завдавати ударів – у цьому поєдинку він пропустив набагато більше, ніж навіть у чемпіонському бою проти поляка Кшиштофа Гловацкі, у якого він відібрав титул у вересні.
Для українця все могло закінчитися погано у восьмому раунді, коли після пропущеного лівого бокового його помітно хитнуло. Врешті вирішальною стала фізична готовність бійців. Мчуну на старті поєдинку не поступався Усику у швидкості, але після п’ятого раунду почав стрімко втрачати сили і виглядав втомленим.
Українець цим скористався ще у шостій трихвилинці, відправивши південноафриканця у нокдаун. Остаточно питання Усик зняв у дев'ятому раунді коли Мчуну ще двічі опинився на підлозі, примусивши рефері зупинити поєдинок.
Корисний урок
Усик виграв технічним нокаутом, проте своєї головної мети – вразити американську публіку не досягнув. Після такого невиразного поєдинку на американському телебаченні він з'явиться не скоро.
Хоча, ще один шанс здивувати місцеву вболівальників у українця буде. За словами виконавчого директора K2 Promotions Джо Леффлера свій наступний бій Усик проведе 18 березня 2017 року у андеркарті поєдинку між Геннадієм Головкіним з Казахстану та американцем Даніелем Джейкобсом.
Один з власників K2 Promotions Віталій Кличко переконаний, що попри помилки, бій проти Табісо Мчуну приніс Олександру Усику користь.
"В таких боях набираєшся досвіду. Вони незручні. Пару "банок" ти пропустив, але це досвід. Далі буде краще. Дуже задоволений боєм. Помилок було море, але цей бій підняв тебе ще на одну сходинку вгору", - сказав Кличко Усику після поєдинку.
Що буде далі
Попри невдалу експансію до США завдання Усика залишилося незмінним. Українець має на меті об'єднати титули у першій важкій вазі, після чого збирається у 2018 році перейти у надважку категорію.
Проте після бою з Мчуну з'явилися сумніви, чи зараз боксер з Сімферополя готовий до досягнення своєї мети. Чинні чемпіони помилок, яких припускався Усик у неділю йому не пробачать. Нагадаємо, що титулом Всесвітньої боксерської організації (WBA) володіє росіянин Денис Лебедєв, Міжнародної боксерської федерації (IBF) його співвітчизник – Мурат Гассієв, а Всесвітньої боксерської ради (WBC) – британець Тоні Беллью.
А перехід у надважку категорію і поготів поки виглядає передчасним. Водночас він є й неминучим. Перша важка вага бідна на зіркових бійців і завжди користувалася репутацією проміжної категорії. Досить показовими у цьому плані виявилися і гонорари Усика та Мчуну, які вони отримали за поєдинок. Винагорода українця склала лише $75 тис, а це навіть менше, ніж у його суперника з ПАР, який поклав до кишені $100 тис.
Недарма усі найвідоміші представники "крузервейту" рано чи пізно пробували сили у надважкій вазі. Цей шлях пройшов американець Евандер Холіфілд, британець Девід Хей, німець Марко Хук, поляк Томаш Адамек та багато інших. Тож доведеться підніматися у вазі й Олександру Усику. Звичайно, якщо він має на меті стати зіркою світового масштабу, а не залишатися знаменитістю місцевого рівня.