Василь Ломаченко
Для Василя Ломаченка 2016-й став роком нового злету. Коли здавалося, що українець досягнув у боксі усього, можливого, він продовжив дивувати.
Дворазовий олімпійський чемпіон у першому ж бою у новій ваговій категорії (до 59 кг) відібрав у червні чемпіонський титул WBO у пуерторіканця Романа Мартінеса, відправивши його у нокаут.
А у листопаді Ломаченко прийняв виклик непереможного ямайця Ніколаса Волтерса, якого вважали чи не єдиним з бійців категорії, здатним створити "СуперВасі" проблеми.
Проте насправді це обернулося суцільними проблемами для самого Волтерса, який нічого не показав на ринзі і під шквалом ударів Ломаченка здався після сьомого раунду.
Цей успіх допоміг Ломаченку встановити черговий рекорд – раніше ще жодному бійцю не вдавалося стати чемпіоном світу у двох категоріях у восми поєдинках.
Дві яскраві перемоги у світі боксу оцінили. Авторитетний сайт Boxingnews24 визнав українця найкращим боксером 2016 року у світі, а ESPN визнав дострокову перемогу українця у бою з Мартінесом найкращим нокаутом року.
Олександр Усик
У кар'єрі Олександра Усика 2016 рік став переламним. У вересні на кону стояли усі його попередні досягнення, адже українець уже у своєму десятому бою серед професіоналів бився за чемпіонський титул у першій важкій вазі за версією WBO проти його володаря – поляка Кшиштофа Гловацкі.
Поляку у Гданську не допомогла ні підтримка вболівальників, ні той факт, що він протримався проти Усика усі 12 раундів. Перевага боксера із Сімферополя була беззаперечною, а суддів віддали йому перемогу одноголосним рішенням.
Таким чином українець побив рекорд американця Евандера Холіфілда, якому на те, аби здобути чемпіонський титул у цій вазі знадобилося 12 боїв.
На цьому Усик не зупинився і попрямував у США проводити перший захист титулу та підкорювати американську публіку. Впорався він лише з одним завдання – виграв технічним нокаутом у Табісо Мчуну з ПАР. А от взяти голими руками місцевих вибагливих фанів українцю не вдалося – поєдинок американцям не сподобався і вони супроводжували його свистом.
Олександр Гвоздик
Значного прогресу цього року досягнув і Олександр Гвоздик, який виступає у напівважкій вазі (до 79,4 кг). Розім'явшись у лютому на американцеві Майку Снайдеру, українець у квітні нокаутував у другому раунді екс-претендента на чемпіонський титул Наджіба Мохаммеді та здобув вакантний пояс Північноамериканської боксерськохї федерації (NABF).
На додачу у 2016 році Гвоздик у 2016 році ще й успів двічі захистити чемпіонське звання, перемігши ще двох боксерів з досвідом чемпіонських боїв. У липні він виграв технічним нокаутом у шостому раунді у американця Томмі Карпенсі. А у листопаді примусив здатися після восьмого раунду Ісаака Чілембу з Малі – надзвичайно міцного боксера, який раніше достроково не програвав.
Тож можна вважати, що українець перепустку у вищу лігу першої важкої категорії за підсумками року отримав.
Євген Хитров
Євген Хитров присвятив 2016 рік відстоюванню позицій, здобутих раніше – точніше титулу чемпіона NABF у середній вазі (до 72,6 кг), який він виграв у 2015 році у рідному Кривому Розі.
Перший захист титулу українець провів у травні у США проти американця Кеннета Макніла і виграв у нього одноголосним рішенням суддів. У липні Хитров здолав технічним нокаутом ще одного американського боксера – Пола Мендеса та піднявся у рейтингу WBC на другу позицію.
Це дало йому право у 2017-му битися за статус офіційного претендента на чемпіонський пояс, яким володіє непереможний казахстанець Генадій Головкін.
14 січня 2017 року у Нью-Йорку Хитров сперечатиметься за право битися з чемпіоном з американцем Имманувелем Алімом.
Сергій Деревянченко
Сергій Деревянченко також виступає у середній вазі і крок за кроком просувається до чемпіонського титулу, яким володіє Головкін. З тією лише різницею, що українець є другим номером рейтингу за версією Міжнародної боксерської федерації (IBF).
У 2016 році Деревянченко здобув дві перемоги. У березні він виграв технічним нокаутом у американця Майка Гая, а у липні нокаутував у другому раунді іншого боксера зі США – Сема Солімана.
Також слід зазначити, що Сергій Деревянченко продовжує виступати під прапором України, попри те, що він з окупованого росіянами Криму – з Феодосії.
Тарас Шелестюк
Тарас Шелестюк цього року зміцнив свої позиції у напівсередній вазі (до 66, 7 кг). Минулого року українець завоював одразу два титули – інтерконтинентальний за версією WBA та WBO NABO, апермігши одноголосним рішенням суддів росіянина Асланбека Козаєва.
Цього року українець свої титули успішно відстояв.У травні він достроково переміг мексиканця Еріка Даніеля Мартінеса. У серпні Шелестюк виграв за очками у Джеймі Еррери зі США. Таким чином наш боксер піднявся у рейтингу WBO на шосту позицію. А у класифікації WBA він йде 12-м.
Олег Малиновський
Олег Малиновський виступає у напівлегкій вазі (до 57,2 кг) де раніше домінував Василь Ломаченко. У квітні боєць промоутерської компанії K2 Promotions здобув свій перший у кар'єрі титул – чемпіона Європи за версією WBO, який він виграв у протистоянні з іншим українським бійцем – Русланом Берчуком.У листопаді Малиновський його успішно відстояв, вигравши за очками у Ейсебіо Осехо з Нікарагуа, якого він переміг за очками.
Проте є у українця суттєвий недолік – у свої 28 років він ще не боксував за межами України. Хоча досить пристойна восьма позиція у рейтингу WBO давно натякає промоутерам, що Малиновський засидівся на континентальному рівні.