live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Анна Сарвіра, одна з найкращих ілюстраторів світу, - про бум ілюстрації в Україні

Як талановитим українцям виходити на світовий рівень, розповідає Еспресо одна з перших цьогорічних міжнародних переможців, співзасновниця клубу ілюстраторів Pictoric Анна Сарвіра

Перші дні нового, 2017-го, року вже встигли принести Україні нові перемоги у світі, серед яких - перемога художниці-ілюстраторки, співзасновниці клубу ілюстраторів  Pictoric Анни Сарвіри на найпрестижнішій щорічній (починаючи з 1967 року) Болонській виставці ілюстрації (Bologna Children's Book Fair), яка кожного року збирає тисячі авторів, ілюстраторів, графічних дизайнерів, видавців і перекладачів з різних країн і континентів з метою презентації останніх трендів ілюстрації і нових імен.  

Відбір ілюстрацій. Фото Болонського книжкового ярмарку

Роботи Анни Сарвіри були визнані одними з найкращих серед понад 3 тисяч робіт митців з 18 країн, представлених цього року. Відтак переможці отримають нагороду у вигляді публікації їх ілюстрацій в щорічному каталозі, який поширюється серед видавців по всьому світу, і можливість завоювати міжнародну нагороду Fundación SM з чеком у 30 000 доларів. Після ярмарку виставка вирушить у Японію, Китай і США.

Перемога Анни Сарвіри - результат майже 10-річної праці: починаючи з 2008 року, вона надсилала свої роботи на найпрестижніший конкурс, брала в ньому безпосередню участь, тому з власної практики знає всі підводні рифи і злети світових перемог. Саме тим, як обдарованим українцям виходити на міжнародну арену, художниця ділиться з читачами Еспресо.

Довідка: Анна Сарвіра проілюструвала низку книжок видавництва «Грані-Т», зокрема твори Галини Вдовиченко «Мишкові Миші», Михайла Яснова «Неслухняний дідусь», «Казки Індокитаю», Тетяни Стус (Щербаченко)  "Їжак Вільгельм", бестселер "Панночка, «Пуп Землі, або Як Даринка світ рятувала». Брала участь у багатьох виставках в Україні та за кордоном і здобула перемогу на Міжнародному фестивалі дизайну COW. 

Досить-таки «непрогнозований», бо мало знайомий,  напрям у мистецтві - ілюстрація: не вгадаєш, виграєш ти в ньому чи програєш. Любите ризикувати чи впевнені у його майбутньому?

Я впевнена не лише у майбутньому, а навіть у його сьогоденні. Останні три роки в Україні спостерігається бум ілюстрацій, і не лише книги, а й плакатів, одягу, посуду, блокнотів, предметів щоденного вжитку тощо. А попит, як відомо, породжує пропозицію.

В Україні почали проводитися тематичні виставки, а на найпрестижніших на кшталт «Мистецького арсеналу» чи «Львівського форуму видавців» ілюстрації присвячуються окремі стенди і заходи. З тим, як це було ще 5 років тому, не порівняти. Наступні 5 років у цьому зв’язку обіцяють бути дуже плідними, оскільки сьогоднішні студенти-художники вже сміливо заявляють про себе своїми творами.  

І, звичайно, мене дуже тішать успіхи колег - у нас зараз багато цікавих українських ілюстраторів - Поліна Дорошенко, Аґрафка, Настя Слєпцова, Сергій Майдуков, Олег Щерба. Можна, звичайно, багато говорити, що часи важкі, платять мало і малювати складно, але коли бачиш, як поруч з тобою люди роблять цікаві проекти, припиняєш ниття і починаєш працювати.

А що означає - сміливо заявити про себе своїми творами? Як Вам це вдалося зробити на міжнародному рівні?

По-перше, як це не банально звучить, невтомна праця, бо мати лиш талант - це  ще далеко не все. Я свої роботи на виставку в Болонью почала подавати ще з 2008 року. Я коли вперше туди їздила, була ще студенткою.

І в 20 років, звичайно, наперед нічого не плануєш, нічого не соромишся - я підходила до всіх видавців поспіль, показувала роботи. І це був дуже цікавий досвід - я вислухала багато різних, іноді суперечливих думок, мені говорили, що подобається, що не подобається, вказували на сильні й слабкі місця, показували, які роботи у видавництві вважають хорошими. 

 Робота Анни Сервіни, надіслана на конкурс у 2008 році. 

По-друге, не боятися проб і помилок. Не вдалося з першого разу – вдасться з іншого, головне – мета. У мене так було, що навіть рідні не завжди розуміли сенс мого малюнку, бо якось так повелося, що малюнок мав відображати реальність, хіба що трішки яскравішою, кольоровішою. Тобто пташка - вона і на малюнку маю бути пташкою в усіх «барвах і відтінках».

Якщо я в процесі експериментів змінювала ці барви, відтінки чи лінії, починалися дискусії: правильно це чи ні. І що головне: дітям дуже подобалася така креативність. Напевне, тому, що вони мислять і уявляють не стереотипно, як дорослі. І я на світових виставках переконалася, що креативне переосмислення образу, елементи «дитинності» (якщо цей твір готується для дітей) вже давно завоював значно більшу прихильність користувачів продукту.

Отож, по-третє, світова практика - дуже важлива у творчому становленні. І тішить те, що щороку все більше українців долучаються до міжнародних творчих конкурсів і дуже часто в них перемагають. 

Кажуть, що чоловікам для творчості потрібна муза. А що вас надихає? У чому вбачаєте мотивацію? І зрештою, яку все-таки місію ви покладаєте на малюнок? Невже справді вважаєте, що він може якимось чином змінити світ?

Якраз малюнок може бути одним з найважливіших чинників при формуванні людини - ще з її дитинства. Так було, приміром, у мене. Я зачитувалася улюбленими книжками, мала свої улюблені ілюстрації, які відповідно трансформувалися у моїй свідомості. Малюнок насправді - дуже відповідальна річ.

А щодо мотивації, то поїздка на виставку дуже мотивувала. Я приїхала і змогла подивитися, які книги й ілюстратори там виставляються - було дуже багато крутих проектів. Ну і я порівняла свої роботи з тими, що там були, і вирішила, що мені ще працювати і працювати. І це досить сильний поштовх. Знову ж таки, роботи, які вибирають на виставку, дуже відрізняються від тих, що друкують у нас, в Україні. Там трохи інша стилістика. І це не погано, але для себе потрібно було вирішити, в якому напрямку хочеш розвиватися.

А ще поїздки - я з кожної поїздки приводжу дитячі книги, проілюстровані улюбленими художниками. Мені здається, що це хороший поштовх вперед, ти порівнюєш себе з іншими, дивишся як вони роблять, і не зупиняєшся на досягнутому.

 

Ви вже почали готуватися на Bologna Children's Book Fair 2017?

Я вже купила квитки в Болонью, потрібно обов'язково поїхати, подивитися виставку. Хочу познайомитися з ілюстраторами, яких відібрали на виставку - багатьох я не знаю, цікаво буде поговорити з ними, обмінятися досвідом, повчитися в них. Тим більше, ми в Pictoric часто робимо міжнародні проекти, і особисте знайомство з ілюстраторами дуже полегшує співпрацю.

Щодо моїх улюблених ілюстраторів, хочу назвати JoHee Yoon, Pawel Pawlak, Beatrice Alemagna, Laurent Moreau, Rob Hodgson, Nicholas Stevenson, але впевнена, що в новій поїздці їх з'явиться ще більше.

На провідний міжнародний ярмарок Bologna Children's Book Fair 2017, що відбудеться 3-6 квітня, відібрані ілюстрації до нової книжки, яка ще - в процесі роботи, видавництва «Люта справа» – «Геть дорослих!» Сергія Прилуцького і Олени Степаненко:

 

 

 

 

Що побажаєте і собі, і своїм колегам «по цеху», тобто обдарованим креативним українцям?

Розвиватися! Через невтомну роботу, через злети і падіння, не боятися показувати свої роботи світу. Українці - нація талантів, світ це підтверджував неодноразово. Ми можемо і мусимо цю довіру тримати на гідному рівні.

Фото Анни Сарвіри

новини партнерів

‡агрузка...

22 жовтня, 2019 вівторок

21 жовтня, 2019 понеділок

22 жовтня, 2019 вівторок

21 жовтня, 2019 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати