"Справа Мартиненка": НАБУ робить спробу фальсифікувати підозру з надією "зберегти обличчя"

Головною загрозою інституційній спроможності новостворених органів боротьби з корупцією в Україні є не опір корупціонерів, саботаж чи недостатність повноважень таких органів. Головною загрозою є критично низький рівень кваліфікації та морально-ділових якостей їх особового складу

Павло Пинзеник, народний депутат України

У моєму розпорядженні  є проект підозри у вчинені злочинів, передбачених статтями 255 ч.1, 368 ч.4 та 209 ч.3 Кримінального кодексу України, тобто у створенні злочинної організації з метою одержання у особливо великому розмірі службовою особою, яка займає особливо важливе становище, хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабар, дій з використанням наданої їй влади та службового становища та легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Авторський колектив цього «твору» – група детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування «за фактами отримання неправомірної вигоди при закупівлях державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» обладнання у чеської фірми «Шкода» (відоме у ЗМІ як «справа Мартиненка»).

В автентичності проекту документу у мене жодних сумнівів немає. За моєю інформацією, проект був складений нещодавно в «пожежному порядку», після того як 11 січня цього року рішенням Солом’янського районного суду м. Києва дії детектива у цій справі були визнані протиправними. Суд визнав порушення Національним антикорупційним бюро права Миколи Мартиненка на захист та де-факто зобов’язав НАБУ закрити кримінальне провадження відносно нього.

Строк виконання судової ухвали спливає 26 січня – через десять днів після оголошення повного тексту судового рішення. Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає. Тим не менш, НАБУ на своєму сайті вже повідомило про намір продовжувати досудове розслідування у «справі Мартиненка».

Тому, хто хоча б побіжно знайомий з загальними принципами кримінального процесу, очевидно, що після вступу в силу згаданої ухвали Солом’янського районного суду перспективи відстояти свої позиції по «справі Мартиненка» в суді у НАБУ практично нульові. Розуміє це і саме НАБУ. Відтак, антикорупційне агентство має на меті не кінцевий результат у вигляді обвинувального судового вироку, а продовження піару на процесі розслідування.

Відповідальність за відсутність результату НАБУ вже традиційно перекладе на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та суди. Оплатити безрезультатну роботу детективів заради марних спроб директора НАБУ Артема Ситника «зберегти обличчя» належить всім нам – громадянам України з коштів державного бюджету на утримання НАБУ, САП та судів.

Отже, як випливає з проекту підозри, НАБУ планує інкримінувати Мартиненку використання повноважень на посадах заступника голови та голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу для одержання хабарів, а також створення з цією метою цілої «злочинної організації».

За версією НАБУ, Мартиненко нібито домовився з головою правління чеського підприємства «Шкода» Мирославом Фіалою про допомогу у виграші «Шкодою» тендерів «Енергоатому». В якості відплати за допомогу «Шкода» нібито сплачувала «відкати» на рахунки панамської компанії, що була створена за вказівкою Мартиненка і бенефіціаром якої він нібито був. Тобто, за основу взято те, що раніше озвучувалось в інтернет-публікаціях.

Таким чином, суть документу на 20 сторінках (повністю наводиться нижче) зводиться до наступного:

Перше. Мартиненко як посадова особа ВР нібито зловживав наданими йому законом повноваженнями. Залишимо наразі це більш ніж спірне твердження на совісті авторів проекту підозри. Зауважимо лише, що воно нічим не підкріплене. Детективи не зазначили ні те, якими своїми повноваженнями зловживав Мартиненко, ні що конкретно в межах своїх повноважень він робив чи не робив.

Друге. Мартиненко нібито домовився з керівником чеської «Шкоди» Мирославом Фіалою про допомогу у постачанні обладнання на «Енергоатом». Це фактична основа підозри, яка визначає її суть. І якщо проект підозри стане офіційним документом, це означатиме її свідому фальсифікацію детективами НАБУ, а отже – наявність в їхніх діях ознак діянь, передбачених статтею 372 КК України «Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності». Чому це так, ви зрозумієте, коли ознайомитесь з наступним документом:

Це протокол допиту голови правління чеської компанії «Шкода» Мирослава Фіали, він є в матеріалах досудового розслідування. Документ складено чеською мовою і датовано груднем 2015 року. Допит здійснювався чеською поліцією на виконання доручення про надання правової допомоги. На питання про те, що він може повідомити про Миколу Мартиненка, пан Фіала повідомив, що з таким не знайомий, ніколи його не зустрічав, а таке ім’я уперше почув від чеської поліції. Своєю чергою Микола Мартиненко повідомив НАБУ, що також не знайомий з паном Фіалою і ніколи з ним не спілкувався.

Детективам НАБУ достеменно відомо про відсутність доказів, які б підтверджували версію про начебто домовленість між головою правління «Шкоди» і депутатом Мартиненком щодо “відкатів” за сприяння в постачанні обладнання на «Енергоатом».

Іншими словами, протягом більш ніж року розслідування НАБУ весь час знало, що його версія «справи Мартиенка» не «клеїться» в критично важливих точках. Знало і морочило голову всім, надсилаючи чергові прохання про правовому допомогу до іноземних держав і з загадковим виразом обличчя розповідаючи про значний прогрес у розслідуванні.

Третє. Червоною лінією в проекті підозри проходить інформація про те, що Мартиненко є бенефіцаром окремих компаній з іноземною юрисдикцією. Хоча Мартиненко повідомив НАБУ, що бенефіцаром таких компаній він не є і ніколи не був. У проекті підозри також не фігурують жодні документи, на підставі яких НАБУ робить висновок про його бенефіціарний статус.

Можливо, для того, щоб остаточно з’ясувати вже всі істотні нюанси цієї справи, НАБУ варто було б частково розкрити відомості досудового розслідування і надати такі документи, якщо тільки вони існують? Причому надати офіційно, у формі, яка б дозволила провести їх експертизу. А може, треба було це зробити більше року тому, і тоді вся ця мильна опера під умовною назвою «розслідування НАБУ у справі Мартиненка» і не починалася б?

Замість висновку

Чому саме я про все це говорю? Тому що людей, яких НАБУ включило в «організовану злочинну організацію на чолі з Мартиненком», я знаю особисто багато років, як достойних людей. Кваліфікованих та порядних. А з детективами НАБУ, які склали проект «підозри», і керівником НАБУ Ситником я особисто не знайомий. Але обґрунтовано вважаю їх людьми некваліфікованими і, що головне, вкрай непорядними.

І останнє. Я звертаюся до всіх, хто своїми діями сприяв створенню та становленню Національного антикорупційного бюро України. До народних депутатів, громадських організацій, лідерів громадської думки, урядів іноземних держав та їх посольств в Україні:

Головною загрозою інституційній спроможності новостворених органів боротьби з корупцією в Україні є не опір корупціонерів, саботаж чи недостатність повноважень таких органів. Головною загрозою є критично низький рівень кваліфікації та морально-ділових якостей особового складу таких органів і, в першу чергу, їх керівництва, спроби використання ними своїх повноважень для забезпечення політичних чи економічних переваг окремим групами впливу, очевидний правовий нігілізм в їх роботі, який повністю дискредитує саму ідею створення цих органів. Без визнання цього факту, а отже, і визнання власних помилок, подальший прогрес у справ боротьбі з корупцією є неможливим.

 

 

 

новини партнерів

30 листопада, 2020 понеділок

30 листопада, 2020 понеділок

29 листопада, 2020 неділя

Відео

Введіть слово, щоб почати