Невдовзі після відставки радника з питань національної безпеки Майкла Флінна, який погорів через таємні переговори з російським послом і натяки на близьке зняття санкцій з РФ, його роботу доручили генералу Макмастеру.
Це маловідома в Україні персона, проте в США його добре знають як людину, що органічно поєднує в собі якості військового та вченого-історика.
Читайте також: Заплямувався Кремлем. Чому пішов у відставку ключовий радник Трампа
Герберт Раймонд Макмастер, або ж просто Ейч Ар Макмастер - перший за довгий час радник з питань нацбезпеки, який буде не цивільною особою, а діючим військовим. Останній раз таким був генерал Колін Пауелл, який був радником в останні роки президентства Рейгана.
Призначення радника з питань нацбезпеки не потребує схвалення Конгресу. Але у випадку з Макмастером, процедура потрібна, якщо Білий Дім хоче (а він хоче), щоб той зберіг за собою звання діючого тризіркового генерала.
Відставний генерал Кейт Келлогг, який тимчасово виконував обов'язки радника після відставки Флінна, повернеться на попередній пост керівника апарату Ради з питань нацбезпеки. Фактично, він буде правою рукою Макмастера.
Протистояння з Росією
До призначення генерал Макмастер керував у Пентагоні Центром інтеграції бойових можливостей сухопутних військ. За останні кілька років він дійшов висновку, що необхідно готувати збройні сили Америки до можливого протистояння із Москвою у випадку її агресії проти НАТО.
Що цікаво, свої думки він ґрунтує на аналізі методів та засобів "гібридної війни" Росії у Криму та на Донбасі. Мова не лише про військові засоби, але й про роботу ЗМІ, залучення громадських організацій, вплив на місцеве населення тощо.
Американські ЗМІ пригадали виступ Макмастера у травні 2016 року у відомій аналітичній організації CSIS (Центр стратегічних та та міжнародних досліджень). Макмастер говорив, що Росія значно посилилась у той час, коли США здійснювали стратегічне згортання військової присутності у низці регіонів. На прикладах України та Криму він доводив, що філософія стримування Росії, яку сповідували США та НАТО, провалилася.
"Для того щоб протидіяти (Росії. - Ред.), нам необхідне посилення передових рубежів, з тим, щоб вже на самому початку можливого протистояння ворог зазнав значних втрат. При цьому сам підхід до військового стримування має спиратись на філософію завдання значної шкоди агресору не лише на етапі контрудару, а просто в ході оборони передових, щоб супротивник усвідомив, що він не зможе досягнути своєї мети за прийнятних для нього втрат. Саме так, а не за рахунок умовного балансу сил та загрози удару у відповідь вже після акту агресії. Досвід показав нам, що останній підхід є неадекватним", - цитує Макмастера "Голос Америки".
Видання Defence One наводить витяги з цього виступу, присвячені окремим видам озброєння, які Росія випробовує на війні в Україні. Макмастер зазначає, що США втратили перевагу в артилерії, що росіяни навчилися більш майстерно використовувати безпілотники та зброю радіоперехоплення і заглушування сигналу.
Politico пише, що у квітні 2016-го Макмастер попереджав комітет Сенату з питань збройних сил про те, що під час війн в Афганістані та Іраку Росія вивчала можливості та вразливості армії США, та розпочала амбіційні та здебільшого успішні модернізаційні зусилля.
Генерал на посту
Макмастер має багатий військовий досвід: він брав участь у Війні в Перській затоці в 1991 році, потім у війні в Афганістані (почалась 2001 року) та Іраку (почалась 2003 року), останні дві фактично тривають досі.
Як зазначають американські журналісти, він любить цитувати давньогрецького історика Фукідіда (автора "Історії Пелопонесської війни") та пруського військового реформатора Карла фон Клаузевіца.
Призначення генерала привітала велика кількість критиків Трампа. Наприклад, сенатор від штата Аризона Джон Маккейн. "Не можу навіть уявити собі кращого, більш ефективного складу Ради з нацбезпеки ніж той, що маємо зараз", - цитує Маккейна телеканал CNN.
Досить висока оцінка як для каналу, який відверто "мочив" Трампа і під час виборчої кампанії, і після. Аналітик CNN з питань безпеки Пітер Берген у присвяченій Макмастеру колонці пише, що свої основні погляди військовий виклав у своїй книжці 1997 року "Нехтування обов'язком: Ліндон Джонсон, Роберт Макнамара, об'єднаний комітет начальників штабів та брехня, що призвела до війни у В'єтнамі". Як зазначає Берген, ця книга свого часу стала сенсацією.
Макмастер, який на той час був у званні майора, писав про те, що президенту Ліндону Джонсону об'єднаний комітет начальників штабів (аналог українського Генштабу) доповідав те, що він хотів почути, не надаючи корисної військової інформації, зокрема про те, скільки коштуватиме перемога. Автор дійшов висновку, що головною проблемою Джонсона та його генералів було те, що вони розпочали війну без стратегії.
"Я стану 1000-ю особою, яка скаже, що книжка Макмастера "Нехтування обов'язком" - це одна із найважливіших американських книжок за останні 35 років", - привітав у своєму Twitter призначення Макмастера один із критиків Трампа, редактор видання Commentary Джон Подгорець.
У своїй статті 2013 року для The New York Times Макмастер писав про те, що під час війни в Афганістані та Іраку ігнорувалися людський та політичний аспекти війни.
"Хоча військові операції прибрали режими Талібану та Саддама Хусейна, погане розуміння нещодавньої історії народів Афганістану та Іраку підірвало намагання закріпити ранні успіхи на полі бою і перетворити їх на тривалу безпеку", - писав він.
Усі ці думки цікаві з огляду на те, що Макмастеру скоро доведеться ділитися з президентом планом знищення "Ісламської держави" в Сирії та Іраку.
Одна з відомих цитат Макмастера така: "Ті, хто ігнорують історію, приречені повторювати її. Ті, хто ігнорує їх, приречені спостерігати". Тож є надія побачити і найближчим часом позитивні зрушення в зовнішній політиці США.