Партія крайньоправих популістів "Альтернатива для Німеччини" переживає кризу лідерства, а деякі німецькі ЗМІ вже пишуть про ознаки розколу в цій політичній силі. Ще рік тому улюбленці російської пропаганди демонстрували стрімке зростання популярності.
Зв'язок з Росією
Одна з головних тез політичної програми AfD - необхідність зняти санкції з Росії, оскільки вони шкодять німецькій економіці. Зрозуміло, що такі слова дуже тепло сприймаються Кремлем і російські ЗМІ дуже люблять висвітлювати електоральні здобутки "Альтернативу".
Підозри у фінансовій підтримці з боку Москви партія відкидає і прямих доказів цього справді немає. Непрямих - дуже багато.
Наприклад, німецькі журналісти "ловили" заступника лідера AfD Александера Гауланда на виході з посольства РФ у Берліні. У жовтні 2015 року Гауланд зі своїми однопартійцями їздив у Санкт-Петербург за гроші Фонду Святителя Василя Великого. Останній належить відомому російському олігархові Костянтину Малофєєву, який спонсорує війну на сході України.
Лідери AfD Александер Гауланд та Йорг Мойтен. Фото: Reuters
Що за партія
"Альтернатива для Німеччини" (Alternative für Deutschland, або ж скорочено AfD) зовсім молода політична сила, ще чотири роки тому її взагалі не існувало. Початково це був політичний проект групи економістів, підприємців та журналістів, які виступали за вихід Німеччини з зони євро. Їхньою першою темою була критика уряду Меркель за надання великих кредитів для порятунку економіки Кіпру від кризи.
Це не принесло успіху: на парламентських виборах 2013 року AfD набрала 4,7% і не потрапила в Бундестаг, оскільки прохідний бар'єр становить 5%. На виборах до Європарламенту партія виступила більш вдало - набрала 7% та отримала право відправити в Брюссель сімох депутатів.
Найбільший успіх партію чекав у березні 2016 року - на виборах до місцевих парламентів Німеччини AfD стала справжньою сенсацією. На цей момент у партії з'явилися нові лідери та більш популярне в населення політичне гасло - боротьба з мігрантами з країн Азії та Африки. Власне, з подачі німецьких ЗМІ ті місцеві вибори стали розглядати як мініреферендуми про довіру політиці Ангели Меркель по відношенню до біженців.
Удар по фрау канцлер
Ситуація виглядала так: дві партії, які входять в урядову коаліцію на чолі з Меркель, сильно "просіли". На цьому фоні "Альтернатива для Німеччини", навпаки, сильно піднялася. Наприклад, у землі Саксонія-Ангальт вона набрала 24% і зайняла друге місце. Це вже була серйозна заявка на перемогу на загальних парламентських виборах.
У вересні 2016 року AfD закріпила успіх. Зокрема, партія набрала 20% і посіла друге місце в землі Мекленбург-Передня Померанія, рідному виборчому округу Меркель. Християнські демократи на чолі з фрау канцлер зазнали болючої поразки і зайняли лише третє місце.
Непоганий результат AfD продемонструвала навіть у мультикультурному й толерантному Берліні - 14%, п'яте місце. Не останню роль в успіху зіграла громада так званий "російських німців", які раніше голосували за партію Меркель. AfD почала серед них активну агітацію, а їй підіграють російські ЗМІ своїми "страшилками" про мігрантів.
Найбільш показовим був знаменитий фейк про "зґвалтовану" вихідцями з Близького Сходу російську дівчинку Лізу. Ця історія могла зіграти роль під час регіональних виборів, писала у січні "Німецька хвиля":
"Минулого року правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини", яка різко критично ставиться до прийому біженців, досягла особливо високих показників саме там, де на виборчих дільницях зареєстровано багато німців з Росії. Можливо, "дівчинка Ліза" все ж вплинула на їхній вибір?"
Але вже у січні 2017 року ситуація змінилась - у партії посилилась внутрішня гризня та боротьба за лідерство. І в результаті, як пише The Guardian, від 15% підтримки, які друзі Путіна мали у вересні 2016 року, сьогодні вони мають лише 10%. Як тут не згадати про тухлу карму Кремля.
Скандали і розколи
Тригером розбрату можна вважати провокативну промову лідера одного з місцевих осередків "Альтернативи для Німеччини" Бйорна Хьоке, виголошену ним у Дрездені. Він говорив, що досить уже звинувачувати німців у злочинах нацистів під час Другої Світової.
"До сьогодні наш ментальний стан - це стан повністю переможених людей. Ми, німці, єдині люди в світі які встановили монумент ганьби в серці своєї столиці", - сказав Хьоке. Він говорив про монумент пам'яті жертв Голокосту і, очікувано, його промова зчинила скандал.
У середовищі AfD настрої щодо того, чи варто розпрощатися з Хьоке і такими як він радикалами, розділилися навпіл. З одного боку, такі як він озвучують думки, які поділя електоральний кістяк партії євроскептиків. Проте, це відлякує більш поміркованих критиків Меркель, яким загалом подобається лінія, яку гне "Альтернатива".
За виключення Хьоке виступила один із лідерів партії Фрауке Петрі. Вона намагається будувати партію по лекалам французького "Нацфронту". За прикладом Марін Ле Пен вона намагається завоювати довіру консервативних виборців, нівелюючи асоціації з антисемітизмом, нацизмом та іншими занадто радикальними "ізмами".
Європейські друзі Путіна: Фрауке Петрі, Герт Вілдерс та Марін Ле Пен. Фото: Reuters
Петрі бачить у Марін Ле Пен важливу союзницю і в січні 2017 вони разом засвітилися на контр-саміті євроскептиків у німецькому місті Кобленц. Чоловік Петрі, депутат Європарламенту Маркус Претцелль, входить до фракції "Європа націй та свобод", яку очолює Ле Пен. Проте саме зближення з Марін Ле Пен стало приводом для критики Петрі з боку її однопартійців.
Заступник лідера AfD Александер Гауланд вважає, що неоднозначний імідж француженки та її "фронту" шкодить іміджу їхньої партії. Як зауважує The Guardian, іронія долі в тому, що ворогуючі табори звинувачують одне одного в крайньо-правому ухилі: або занадто м'яким ставленням до Хьоке, або зближенням з французьким "Національним фронтом".
І це все не єдині симптоми розколу. Взяти хоча б той факт, що на даний момент від сімох депутатів у Європарламенті в них лишилося лише двоє. І ті розбіглися по двом фракціям, які є прямими політичними конкурентами (так, хоч це і звучить як маячня, у Європарламенті існує одразу дві фракції євроскептиків). Минулого року членів "Альтернативи для Німеччини" виключили з фракції консерваторів за інтерв'ю, в яких члени AfD висловили думку, що правоохоронці повинні стріляти в мігрантів, які намагаються нелегально перетнути кордон. Кілька "альтернативщиків" лишился у фракції, проте змінили політичний "дах".
А днями Фрауке Петрі подала позов на праворадикальний журнал Compact за те, що той стверджував, нібито саме вона під'юджує однопартійців виключити скандального Хьоке з партії. Це маргінальне видання у березні минулого року всіляко вихваляло Петрі та розмістило її усміхений портрет на обкладинці з написом "Найкращий канцлер".
Криза гасел
Окрім внутрішнього розколу, проти "клубу друзів Путіна" грає ще й загальне політичне тло Німеччини. Меркель оголосила кілька жорстких кроків по відношенню до мігрантів. Зокрема, ініціювала прискорення депортації тих, кому відмовили в отриманні статусу біженця. AfD не може критикувати цю ініціативу уряду, хоча вона забирає її електорат.
Водночас непогані результати соціал-демократів та їхнього кандидата в канцлери Мартіна Шульца зменшують кількість симпатиків "Альтернативи для Німеччини" з табору поміркованих лівих, які збиралися голосувати за євроскептиків, бо їм не подобається Меркель. "Ті, хто хотів покарати Меркель, не мають тепер голосувати за AfD", - написала днями газета Süddeutsche Zeitung.
Тема біженців на фоні політики Трампа, Брекзіту та метушні навколо Шульца перемістили тему біженців та мігрантів на другий план, пише The Guardian. Для AfD це проблема. Хоча в партії стверджують, що в них є купа інших придатних для політичної кампанії (незадоволення полтикою Євроцентробанка, побоювання щодо заборони обігу готівки, сексуальна просвіта в початковій школі тощо) усе це згодиться для сталого електорату партії, але цього недостатньо для вибухового ефекту.
Звісно, що до вересня, коли мають відбутися вибори, лишилося занадто багато часу, щоб робити якісь певні прогнози. Проте зараз ситуація виглядає так, що на фоні можливого приходу до влади "друзів Путіна" з табору правих популістів у Нідерландах і Франції німці нас можуть приємно здивувати.