Новий тиждень почався зі слухань в Міжнародному Суді ООН в Гаазі позову, який Україна ще 16 січня подала проти Росії. Це початок масивного й довготривалого процесу, який може закінчитися покаранням Кремля за розв'язання війни в Україні.
Міжнародний суд ООН не слід плутати з Гаазьким трибуналом - Міжнародним кримінальним судом, який також засідає в Гаазі. Саме останній 15 листопада 2016 року прирівняв анексію Криму до міжнародного збройного конфлікту, після чого Путін підписав указ про вихід РФ зі складу Гаазького трибуналу.
Українцям Міжнародний суд ООН знайомий тим, що поставив фінальну крапку у суперечці з Румунією щодо розподілу чорноморського шельфу навколо острова Зміїний.
Тероризм і расова дискримінація
Звинувачення ґрунтується на порушенні Росією двох оонівських конвенцій: Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. І Москва, і Київ підписали й ратифікували обидва документи.
Суть усіх звинувачень можна розділити на дві частини. Звинувачення в расовій дискримінації стосуються анексії Криму та переслідувань кримських татар, а в розпалюванні та фінансуванні тероризму - війни на Донбасі.
Якщо коротко, то Україна звинувачує Росію в тому, що вона фінансово, організаційно та в інші способи підтримує терористів на Донбасі, не перешкоджає їхнім злочинам і не допомогає робити це Україні. Терористичні організації, які фігурують в позові - це "ДНР", "ЛНР" та "Харківські партизани".
Щодо конкретних терактів, то в позовних вимогах називаються такі епізоди: збиття малайзійського "Боїнга", обстріл мирних жителів у Волновасі, Маріуполі та Краматорську, вибухи в Харкові.
Також Росію звинувачують у дискримінації кримських татар, що проявилося в забороні Меджлісу, арештах і переслідуваннях кримськотатарських активістів. Украна вимагає припинити.
Головне, що слід розуміти - Україна вступила в довготривалий процес. Подібні позови суд ООН розглядає повільно, процес може тривати кілька років.
Якщо Україна виграє суд, Росія буде змушена:
- забрати з окупованої частини Донбасу своїх "відпускників" та "звільнених у запас" чоловічків;
- перекрити всі джерела фінансового та іншого підживлення самопроголошених "республік" та сприяти відновленню Україною контролю за своїм кордоном;
- відновити роботу Меджлісу в Криму, припинити переслідування кримськотатарських активістів і компенсувати всю нанесену шкоду.
Фаза перша - розминка
Технічно у Гаазі зараз відбуваються слухання не по суті позову, а щодо запровадження тимчасових запобіжних заходів. Тобто Україна намагається довести суддям, що до Росії слід вжити негайні заходи, які б зупинили її злочини в Криму та на Донбасі.
Умовно це можна порівняти із одяганням кайданків на затриманого з ножем в руках убивцю, аби він не порізав ще когось. Знімання відбитків пальців, опитування свідків, упізнання жертв - це все ще попереду.
Результатом слухань має стати рішення Суду ООН - задовольнити або відмовити Україні в її вимогах. Рішення може бути ухвалено за 1-2 місяці, розповіла прес-секретар МЗС Мар'яна Беца. За її словами, є ризик, що Росія відмовиться виконувати рішення суду.
У цьому випадку Україна може звернутися до ООН з вимогою про контроль за виконанням рішення. У перспективі це може призвести до появи на Донбасі "голубих касок" оонівських миротворців.
У понеділок свою позицію представила Україна. Нашу країну представляла заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль.
"Рішення Суду зобов’язати Росію припинити дискримінацію українців та кримських татар, а також зупинити підтримку терористів на Донбасі поставить РФ перед дилемою: або припинити свою протиправну поведінку, або остаточно перетворитися на країну-парію, з якою ніхто не матиме справи", - заявила вона напередодні слухань.
У вівторок, 7 березня, слово отримає представник Росії. У російському МЗС раніше заявляли, що український позов переслідує політичні інтереси. У наступні два українська та російська делегації мають викласти заключні позиції. Після цього 16 суддів під головуванням французького судді Ронні Абрахама, які слухають справу, почнуть думати, як вчинити.
Ну а далі, незалежно від того, яке рішення буде ухвалене щодо запобіжного заходу, почнеться вивчення доказів російських злочинів. Це копітка тривала робота. До того ж, як говорив голова українського МЗС Павло Клімкін, кількість доказів буде попвнюватися в ході процесу. Та головне, що він розпочався.