Безвіз навпаки. Як в Україні ускладнюють життя туристам

Коли говоримо про українську візу, йдеться не про безпеку держави. Її вимагають в громадян, до урядів яких в України немає особливих претензій. У той же час громадянам Росії українська віза не потрібна.

Дуже детально всі проблеми з отриманням української візи описав ще рік тому в своєму дописі на Facebook організатор громадської ініціативи NoVisaToUkraine Богдан Логвиненко. Цей "крик душі" швидко став популярним, і дещо за цей час вдалося зрушити.

Уряд днями зняв частину проблем з отриманням української візи. На засіданні Кабміну 1 березня ухвалили зміни до Правил з оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію.

Більшість із них стосується короткострокових віз типу С, які видаються на строк до 90 днів для громадян, які подорожують з туристичною чи діловою метою. Діяти нові правила, як повідомили в МЗС, почнуть з квітня.

"Тепер консульський збір становитиме $65, замість нинішніх $85 за одноразову, $130 за дворазову і $180 за багаторазову візу", - написав на своїй сторінці у Facebook голова департаменту туризму і курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі Іван Ліптуга.

Якщо потрібно отримати візу в прискореному порядку, це коштуватиме вдвічі дорожче. Наприклад, за короткострокову візу типу С доведеться заплатити $130.

Чиновник також розповів, що новий порядок передбачає ряд спрощень для громадян, які раніше вже отримували "шенгенку", візу США, Канади, Японії та Австралії. Спрощення полягатиме в тому, що не потрібна буде співбесіда та додаткові узгодження з СБУ та Державною міграційною службою (ДМС).

Запрошення в нотаріуса

Запрошення для іноземця тепер можна буде зробити на бланку організації (юрособи), або ж будь-яка фізособа зможе оформити його в нотаріуса.

"Раніше такі запрошення оформлювались в ДМС, видавались на спеціальних бланках і коштували приймаючим сторонам купу нервів і часу", - розповіла сайту Еспресо.TV керівник проектів ГО "Україна для Усіх", що займається захистом прав іноземців в Україні, Вікторія Донець.

За її словами, оформлення запрошень у нотаріусів значно пришвидшить і спростить процедуру, адже спілкування з приватним нотаріусом годі порівнювати зі спілкуванням зі співробітниками ДМС.

Також у нових правилах зазначається доволі чіткий вичерпний перелік документів і даних, котрі приймаюча сторона повинна надати нотаріусу для оформлення такого запрошення.

Віза по пошті та електронці

Як розповів у своєму дописі голова дептуризму, заявники на візу зможуть подавати й отримувати документи дистанційно по пошті. Передбачено також можливість проходження співбесіди з використанням Скайпу та його аналогів.

Дуже коротко в правилах згадано про електронні візи, хоча сама система е-віз уже запущена і іноземців всіляко заохочують реєструватися на подачу документів саме через неї. За словами Донець на сьогодні це система лише запису в "електронну чергу" на подачу документів в посольство.

Новими правилами передбачається саме видача електронних разових короткострокових віз С на строк до 30 днів для поїздок з діловою або туристичною метою.

Здешевшання не для всіх

Ще один позитив - це значне розширення переліку країн (з 13 до 33), громадяни яких тепер можуть отримати візу по прибуттю в пункті пропуску через кордон. Зокрема, тепер це право отримали громадяни Індії, Індонезії, Китаю, Малайзії. Віза по прибуттю дозволяє знаходитись в Україні 15 днів.

Ложка дьогтю в тому, що вартість віз по прибуттю виросла. Вона підвищилась з 20 до 150 неоподатковуваних мінімумів. Тобто, коштуватиме 2550 грн., що на сьогоднішній день еквівалентно приблизно $94.

"Такої ціни візи по прибуттю немає ніде в світі", - розповів сайту Еспресо Богдан Логвиненко. За його словами, абсурдним також є те, що віза, яка видається громадянам інших країн, прив'язана до внутрішнього українського поняття - неоподадтковуваного мінімуму.

"Курс весь час змінюється і людина в аеропорту бачить, що сьогодні віза коштує $94, а завтра $97. Відповідно, це простір для корупційних зловживань", - говорить Логвиненко.

Дивує, що віза по прибуттю потрібна навіть громадянам тих країн, які скасували візи для українців - наприклад, Малайзії та Індонезії. Зауважимо, що громадяни Малайзії за рівнем доходів обігнали українців.

Окрім того, на думку Логвиненка, нелогічно, що українська віза потрібна для громадян, які мають відкриту шенгенську чи американську візу.

"Більшість країн Європи, які не є членами Шенгенської угоди, сприймають візи Шенгену, США, Канади, Великої Британії, Ірландії як свою. Тобто з Шенгеном можна спокійно вїжджати в Косово, Сербію, Болгарію, Грузію тощо", - зауважує Логвиненко.

Тобто за 60 євро іноземець може відвідати близько 50 країн, а за візит в одну Україну треба заплатити ще $65.

Вартість візи - не головний негатив. "Відсутність контролю за консульствами - ось це головна проблема, яка породила корупцію. Щодня ллється інформація про те, що вимагають хабар 1000, 1200, 1500 доларів. Ось це реальна вартість української візи", - розповів Логвиненко.

Три кола пекла

Окрема історія - це довгострокові візи типу D. Їх необхідно отримувати практично всім, з деякими винятками, іноземцям (навіть європейцям та американцям), котрі планують і мають підстави для отримання в Україні посвідки на тимчасове чи постійне проживання.

Тобто така віза потрібна, наприклад, волонтерам з країн Євросоюзу, журналістам, студентам тощо.

Українські вищі навчальні заклади досі користуються попитом серед студентів-іноземців. Проте, у багатьох випадках вони не можуть приїхати, бо з них вимагають величезні хабарі.

Дуже показова в цьому плані історія студента Ахмада Акіля з Йорданії, який не зміг продовжити навчання в Україні, бо "показав" занадто багато коштів на своєму рахунку - $45 000. Йому тричі відмовили, а потім стали пропонувати заплатити $1500 за вирішення міфічних "проблем з СБУ".

В результаті, Акіль так і не став платити хабаря і поїхав вчитися до Грузії, візу в яку оформив онлайн. І це лише одна історія, яка набула публічності, бо йорданцю українська віза вже не потрібна і він не боїться говорити вголос щодо проблем, які в нього виникли з українським консульством.

Квиток в один кінець

У попередній версії правил оформлення віз (ухваленій в 2011 році урядом Азарова) згадувалось про те, що візи типу D можуть видавати на території України в МЗС.

На сьогоднішній день в Україні знаходиться значна кількість іноземців котрі з різних причин прострочили свій термін перебування. Не обміняли вчасно посвідку, або в них з’явилися підстави для її отримання вже після того, як вони прострочили цей період перебування (зазвичай це пов’язано з народженням дітей у осіб, котрі не перебувають у шлюбі).

За правилами вони повинні поїхати до своїх країн з відповідними документами і звернутися там до консульського відділу посольства України (якщо він там взагалі є).

"Для багатьох іноземців поїздка додому (особливо в країни типу Бангладеш чи Пакистан) означає квиток в один кінець. Вони не мають змоги витратити декілька тисяч доларів на таку поїздку за візою і обирають шлях в нікуди - залишаються в нашій країні нелегально, адже не мають ні змоги, ні бажання залишати свою сім’ю", - відзначила Донець.

За її словами, іноземці були б раді заплатити подвійний та й навіть потрійний консульський збір за візу, аби нікуди не їхати, проте держава таким людям навіть не пропонує ніяких опцій.

Позитивне зрушення з візами типу D - подовження строку їхньої дії. Вони видаватимуться на 90 днів, а не 45, як раніше та будуть багаторазовими, а не одноразовими.

"Тобто іноземці можуть приїхати по цій візі, подати документи на оформлення посвідки і далі подорожувати куди завгодно, а не сидіти на місці в Україні, поки не буде готова їхня посвідка, як це було раніше", - відзначила Донець.

Як бачимо, частково проблеми з українськими візами вирішено. Проте з найбільшою з них на ім'я корупція боротимемося ще довго.