Путінський циркуляр. Як в Росії остаточно знищили українську культуру

Бібліотеку української літератури в Москві остаточно виселили з приміщення та перетворили на аморфну слов'янську культуру, а директора звільнили

Полиці Бібліотеки української літератури (БУЛ), розташованої в Москві, остаточно спорожніли. У цьому переконався репортер агентства Reuters, який побував у її залах.

Влада Москви називає це переміщенням, але українське МЗС, деякі співробітники бібліотеки та члени чисельної української діаспори в РФ говорять, що за всіма ознаками, окрім назви, це закриття, пише журналіст.

Замість української культури - слов'янська

Офіційно книжковий фонд БУЛ передається Центру слов'янських культур, який створюється на базі Бібліотеки іноземної літератури імені Маргарити Рудоміно (так звана "Іноземка"). Проте, як пише Reuters, у новому приміщенні немає місця для зберігання 52 тисяч книг, воно розраховане лише на 12 тисяч.

А на сайті уряду Москви, якому належить біліотека, її тихенько прибрали зі списку бібліотек та перемістили в аморфну категорію "інше".

Порожні полиці Бібліотеки української літератури. Фото: Reuters

Це, до речі, цікава деталь. Бібліотека була підпорядкована департаменту культури та на його кошти купляла щорічно 400-500 книг.

Ще близько 1000 подарували університети, громадські організації чи приватні особи. Тепер же влада вирішила припинити "міндальничати" й прикрити бібліотеку, яка в тій чи інші формі існує з 1918 року.

Читайте також: Як Путін полює на "бандерівців" у російських бібліотеках

Власне, російська влада зробила все, аби бібліотека не існувала в окремому приміщенні, а розщепилась на атоми в нетрях "слов'янської культури". Українські книжки розчиняться серед літератури ще 12 слов'янських держав. А в приміщенні бібліотеки тепер розташуються чиновники департаменту спорту й туризму уряду Москви.

Деякі матеріали з БУЛ взяла на зберігання громадська організація Національний культурний центр України, розташована на Старому Арбаті. Це різноманітні архівні матеріали про створення української діаспори в РФ та самої бібліотеки, а також деякі видання українців, що жили та живуть у Росії (листівки, журнали тощо).

Зокрема, взято на збереження архівні матеріали про відтворення бібліотеки після розгрому в 1930-х роках.

Мордування домашнім арештом

Тим часом директора біліотеки Наталію Шаріну, яка з 2015 року перебуває під домашнім арештом, звільнили з посади. Про це 9 березня розповів журналістам її адвокат Іван Павлов. За його словами, весь той час, поки вона перебувала під арештом, Шаріна займала посаду директора, і лише зараз договір з нею було розірвано.

За словами Павлова, це незаконно. "Відсторонення від посади - це такий же запобіжний захід, який обирає суд. Департамент культури та інші організації не можуть самостійно ухвалювати такі рішення", - сказав адвокат.

Читайте також: Адвокат директора московської Бібліотеки української літератури: Схоже, звинувачення зайшло в глухий кут

Шаріну, нагадаємо, арештували 28 жовтня 2015 року після того, як у приміщенні біліотеки провели обшуки та знайшли заборонені в Росії книжки Дмитра Корчинського. Існує велика підозра, що їх у приміщення підкинули - тобто, привезли з собою ті, хто й проводив обшук.

Шаріну звинуватили в розпалюванні національної ненависті і ворожнечі. Експертиза, яка була проведена у квітні 2016 року виявила екстремізм та "антиросійську спрямованість" у всіх книжках, вилучених під час обшуку, окрім монографії Джорджа Сороса.

Дитячому журналу "Барвінок" дісталося за те, що війна на сході там називалася війною України проти Росії, інтимній ліриці Дмитра Павличка - за вживання слів "москальня", "кремлівські паразити", "кремлівські хрестоносці" тощо.

Вилучена з БУЛ література під час обшуу в 2015 році

Приблизно за півроку додали ще й статтю "розтрата коштів". Це, зокрема, зробили для того, щоб подовжити їй строк домашнього арешту. Звинувачення стверджує, що Шаріна розбазарила 2 млн рублів (приблизно 900 тисяч грн).

Весь цей час жінка перебувала під домашнім арештом, позбавлена права спілкування із зовнішнім світом. На початку лютого захист Шаріної звернувся до Європейського суду з прав людини зі скаргою на умови її домашнього арешту.

Наталія Шаріна в суді у жовтні 2015 року

Лише в листопаді 2016 року московський суд почав розгляд її справи по суті, жінці загрожує 10 років ув'язнення. Чергове засідання по справі Шаріною відбудеться у четвер, 16 березня, розповів сайту Еспресо її адвокат.

Інших співробітників весь цей час тягали на допити в Слідчий комітет Росії, у деяких проводили вдома обшуки. Тож не дивно, що за останні два роки кількість відвідувачів бібліотеки значно скоротилась. Ну а тепер власне, й самої бібліотеки не буде.