Ранок неділі. Нічого не віщує біди. Час ніжитися в ліжку, думаючи про горнятко кави, спорт та інші радощі спокійного вихідного. І тут інформаційний простір вибухає новою бомбою. МВФ переніс розгляд рішення про виділення Україні наступного траншу. З програми засідання Правління Фонду просто зникла згадка про Україну. Рішення повинно було бути прийнято 20 березня. У понеділок.
Тут же інформаційний простір сколихнувся любителями зради. Треба сказати, що якби засідання Правління Фонду відбулося, то багато людей писали б, що Україна знову продає своє майбутнє, надра і душу невидимим функціонерам Фонду.
Вони сварилися б на чому світ стоїть у зв'язку з тим, що меморандум не опублікований через хвилину після підписання і з приводу того, що в ньому передбачено. Згадували б геноцид пенсіонерів. І погрожували б новим голодомором у зв'язку з ринком землі. Але тепер ті ж люди клянуть владу за те, що вони не домовилися з МВФ. Хоча, звичайно, лаяти владу є за що.
Що ж трапилося? Для початку, нічого смертельного. Для України важливо не отримати транш, а залишатися в програмі. Що власне залишається в силі. Це та класична ситуація, коли самолюбство страждає найбільше. Засідання правління Фонду з нашого питання просто перенесли. До з'ясування, так би мовити.
Що Фонду необхідно з'ясувати? Або, навіть, правильно буде сказати, прояснити.
МВФ звичайно двигун реформ в Україні, але не варто забувати, що він ще й кредитор. А для кредитора вкрай важливо розуміти фінансовий стан позичальника. А останніми тижнями, або навіть тиждень, відбулося дуже багато подій, які можуть негативно вплинути на фінансовий стан країни.
Що ж трапилося? В першу чергу це блокада і невизначена ситуація навколо російських банків. І не можна забувати також свистопляску навколо майбутнього аудитора НАБУ. Яка дуже засмутила західних послів. І, які, напевно не забули написати про це в столиці своїх держав.
У меморандумі МВФ дуже багато уваги приділено антикорупційній програмі, це і розширення повноважень НАБУ і створення антикорупційного суду, а значить атака на це відомство не може не турбувати і Фонд.
Але найголовніше - це економіка. Поки блокада була самодіяльністю осіб без певного роду діяльності, всі просто спостерігали. Коли вона перейшла на державний рівень, втративши невизначеність, МВФ прореагував.
Коли блокаду вели активісти, і ЄС і США не раз заявляли, що затія ця шкідлива і до добра не доведе. Коли все це перейшло на державний рівень, позиція напевно не змінилася.
Блокада, ким би вона не проводилася, вкрай шкідлива для економіки України. І основні втрати тут не для корпорацій (ДТЕК і Метінвест переживуть) і не для бюджету (не так багато податків платили звідти), а для платіжного балансу.
В результаті блокади Україні доведеться зменшити експорт і збільшити імпорт. В результаті, за підрахунками НБУ, втрати для платіжного балансу складуть $2 млрд. А це дуже багато. Без жартів, це більше, ніж ми отримали від МВФ в минулому році. І це більше 10% резервів Національного Банку.
Само собою, це повністю змінює макроекономічну модель країни і логічно, що у Фонді наполягли на її перерахунку. Чи могли вони зробити це після траншу? Теоретично так. Міг би президент ввести свою блокаду тижнем пізніше? Теж теоретично так.
Але він зробив це минулого тижня, а Фонд порахував, що варто перерахувати вже зараз. А може, просто додалася образа, що влада України приймає незрозумілі рішення, не порадившись.
Аналогічна ситуація і з атаками на російські банки. Частка російських банків в активах банківської системи України менше 20%. Але і це не мало. А значить потенційний ризик для системи досить великий. Так само як і потенційне навантаження для Фонду гарантування вкладів.
Поки, звичайно, на цьому фронті без особливих втрат. НБУ ввів мудрі санкцій, які не зачіпають діяльність банків, зареєстрованих в Україні. Але потурання влади в питанні тиску на банки, той факт, що групі маргіналів вдається так тиснути на уряд, що НБУ змушений вводити санкції, не може не лякати Фонд.
Який, цілком ймовірно, хоче донести цю ідею до українського уряду. І підрахувати, яких втрат економіка може зазнати, якщо тиск на банки з російським капіталом продовжиться. А ці розрахунки також вимагають часу.
Таким чином, рішення Фонду продиктовано аудиторами та оцінювачами, яким необхідно просто прорахувати наслідки рішень. Рішень, які приймалися, можливо, і без розрахунків. Наприклад, радіючи блокаді, мало хто розуміє, як це відіб'ється на курсі гривні.
А адже саме курс національної валюти постраждає насамперед і від блокади, і від потенційних проблем російських банків. Розрахунки будуть зроблені і транш ми отримаємо. Але осад все одно залишиться. Так само, як і наслідки для української економіки.
Точка зору редакції Еспресо.TV може не збігатися з точкою зору авторської колонки. Еспресо не впливає на зміст авторських колонок і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють в них.