Масові затримання людей відбулися в Білорусі під час святкування Дня Волі. Незадоволені владою громадяни вийшли на вулиці в суботу, 25 березня, щоб висловити свій протест і багатьом із них довелося ночувати за ґратами. Це була кульмінація репресій, які почалися ще за кілька тижнів до початку мітингів та демонстрацій.
Дармоїдський декрет
Формальним приводом для протестів у Білорусі став так званий "дармоїдський декрет", який офіційно називається декрет №3 "Про попередження соціального утриманства". Також його називають податком на неробство.
Марш дармоїдів у Мінську, 15 березня. Фото: Reuters
Фактично ж йдеться про податок на безробітних. Захід за задумом Лукашенка, має змусити людей шукати роботу і не відмовлялися від непрестижних вакансій, які пропонують центри зайнятості. Нібито то благий намір викликав у багатьох громадян обурення.Вони вважають, що влада намагається "залізти їм у кишеню".
Лукашенко у відповідь заявив, що скасовувати декрет не збирається. Усю провину за людське невдоволення, яке вилилось у вуличні "марші дармоїдів" він переклав на місцеву владу. За його словами, саме місцеві адміністрації не пояснили людям докладно, як працюватиме нова норма закону та ввели їх в оману.
"Дармоїдський декрет" став приводом для багатьох білорусів висловити владі усе накопичене незадоволення ситуацією в країні.
"Протестні настрої пов'язані перш за все з економічною ситуацією в країні. В процесі вони обросли низкою людських реакцій з приводу того, що людям не дають можливість висловити свою думку", - розповів сайту Еспресо.TV генеральний директор консорціуму Eurobelarus Влад Величко.
Жорстка реакція
Загалом кількість затриманих лише в суботу за оцінками правозахисників коливається від 600 до 1000 людей. Правоохоронці відмовляються називати точну цифру, посилаючись на те, що акція була несанкціонована.
Затримання демонстрантів у Мінську на День Волі. Фото: Reuters
Більшість затримань сталися в Мінську. У Бресті, Гродно, Вітебську та Гомелі затриманих майже не було. У неділю люди вийшли на акції солідарності з арештованими і міліція їх також затримала.
У Мінську їхня кількість точно не відома, дані уточнюються. У регіонах сягнула 80 осіб, повідомляє правозахисний центр "Вясна".
"Влада намагається демонструвати, що тримає ситуацію під контролем", - вважає Влад Величко. Тому система намагалась діяти на випередження і почала затримувати журналістів та правозахисників за кілька тижнів до запланованої акції.
На початку минулого тижня з'явилась навіть "справа бойовиків", які, за словами президента Лукашенко, готували на День Волі провокацію зі зброєю. Затримано не менше 11 осіб, при обшуках нібито знайшли зброю, шеврони "Азова" та "Правого сектора".
Частина затриманих колись була пов'язана з патріотично-військовою організацією та напівзабутою білоруською організацією "Білий легіон", яка діяла в 1990-х роках.
У п'ятницю серед затриманих опинилося кілька журналістів, серед них - українка Христина Бердінських. Напередодні акцій за ґратами опинилися опозиційні політики Микола Статкевич та Володимир Некляєв.
Першого затримало КДБ, другого міліція зняла з поїзда. У суботу ще до початку акції ОМОН увірвався до правозахисного центру "Вясна", де затримали 57 правозахисників та журналістів, зокрема, й закордонних.
Лідер координаційного комітету Білоруської національної платформи Світлана Корольова розповіла сайту Еспресо, що вона з соратниками не очікувала застосування жорсткої сили. "На мій погляд це політична помилка. Якщо цим хотіли налякати людей, то люди не дуже то й налякались, вони розізлились", - відзначила опозиційний політик. Вона зауважила, що протестні настрої вийшли за рамки опозиційного руху та стали народними.
Чи загрожують Лукашенку санкції
Дивує порівняно м'яка реакція Євросоюзу на події в Білорусі. Наразі все, що є - це вимога негайно звільнити затриманих. У заяві зовнішньополітичної служби сказано, що застосування сили проти мирних мітингувальників не може бути виправдане "ні за яких обставин".
Але про відновлення санкцій поки що говорять дуже побіжно. Малоймовірно, що білоруського президента чекають якісь реальні покарання з боку ЄС.
Стримана реакція пояснюється тим, що відновленням санкцій Брюссель боїться залишити Лукашенка без вибору і своїми ж руками загнати в Кремль. "Захід готовий мати справу з режимом Лукашенка, тому що в геополітичному сенсі їм дуже потрібна контрольована стабільна Білорусь", - зауважує Величко.
Через це Євросоюз постав перед непростим вибором. Він може визнати, що дії режиму абсолютно неприйнятні, відмовитись від діалогу з Лукашенком та виставити йому умови. Або ж він може обрати м'якшу реакцію, спробувати зам'яти ситуацію та ліквідувати найбільш брутальні наслідки.
Поки що заяви зі сторони Заходу схожі на такі, які роблять задля годиться і загалом досить м'які. Хоча якщо Лукашенко продовжить репресії, то для Європи це буде перехід "червоної лінії".
"Якщо репресії білоруського народу продовжаться, Європейська народна партія зробить усе можливе для запровадження нових заходів проти Лукашенка та його режиму", - написав у Twitter голова ЄНП Джозеф Дол. Це найбільша за чисельністю політична сила Європарламенту, між іншим.
Лишається сподіватись, що білоруський президент, який зараз не в найкращих стосунках з Кремлем, трохи стримає свій запал. Хоча ірраціональний панічний страх майдану дається взнаки.
У випадку, якщо Лукашенко не зупиниться, будуть посадки активістів з суттєвими строками, ЄС доведеться реагувати.