Головний висновок, який зробив прем'єр-міністр Сербії Александр Вучич після зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним, стосується не Сербії, а сусідньої Македонії.
Путін опирається створенню уряду, який міг би сформувати лідер опозиційних соціал-демократів Зоран Заєв і продовжує підтримувати колишнього прем'єра Ніколу Груєвського і його партію ВМРО-ДПМНЄ.
"Наскільки західні сили на боці уряду Заева і албанських партій, настільки президент Путін на іншій стороні" - зазначив Вучич після візиту в Москву.
Не буду втомлювати читача подробицями багаторічного македонської кризи, тим більше, що ці подробиці дуже схожі на українські - криміналізована еліта, яка намагається узурпувати владу і користується підтримкою Кремля. Суспільство, яке намагається цьому протистояти і виходить на вулиці. Опозиція, яка намагається всім цими скористатися.
Цікаво тут інше - впевненість Володимира Путіна, що він, а не виборець, вирішує, кому бути при владі. І не тільки у нас, але і на Балканах.
Після позачергових парламентських виборів в Македонії албанські партії відмовилися від традиційного партнерства з Груєвським і вирішили формувати владу з соціал-демократами. У нової коаліції є більшість в парламенті. Однак президент Македонії Георгі Іванов, вірний соратник Груєвського, відмовляється надати Зорану Заеву мандат на формування кабінету.
А сам Груєвський наполягає, що якщо він не може потрапити в прем'єрське крісло, то потрібно проводити дострокові вибори. Причому в перший раз він заявив про це після зустрічі з російським послом в Македонії, прямо на ганку дипломатичного представництва.
Однак македонці відмовилися погоджуватися з думкою путінського фаворита. І тоді Груєвський і його соратники приступили до дестабілізації ситуації в країні, звично зіштовхуючи лобами місцевих македонців і албанців. А коли і це не допомогло, в справу втрутився сам Путін, який передав македонцям і Заходу чіткий сигнал через Вучич.
Тільки Заходу нема чого робити з цим сигналом. Захід може не підтримувати опозицію, а народ Македонії, що ясно висловився на останніх виборах за партії, які вирішили сформувати новий уряд країни.
А Путін - на боці власних бажань. І коли до них не прислухаються, він готовий "дати урок". Македонія в цьому сенсі нічим не відрізняється від України.