Хто такі футбольні агенти
Зараз без футбольних агентів складно уявити спортивний бізнес. Проте, вони стали невід'ємним явищем найпопулярнішого у світі виду спорту лише в останні 20 років, коли у футбол прийшли великі гроші. Суми трансферів стали захмарними, а зарплати футболістів стрімко зросли.
Якщо раніше умови гравцям диктували клуби, то після того, як у середині 1990-х було запроваджено правило Босмана і гравці почали після закінчення контракту отримувати статус вільного агента, все стало навпаки.
Тепер вже футболісти можуть "викручувати" руки клубам, а найняті та юридично освічені посередники їм у цьому допомагають. До того ж великі зарплати дали гравцям можливість позбутися необхідності самостійно шукати варіанти для продовження кар'єри та вникати у тонкощі контрактів.
Зараз цією рутиною займаються агенти, а футболістам залишається поставити лише підпис. Хоча беруть ділки за свої послуги чимало – клієнти віддають їм 5-10% своїх заробітків.
Як зростав вплив посередників
Дуже швидко футбольне посередництво стало популярним бізнесом. Спочатку ФІФА видавала ліцензії агентам самостійно, але у 2001 році переклала ці функції на національні федерації. Вплив агентів на футбол став відчутним.
Вони та їхні фірми пачками скуповували перспективних футболістів, по суті перетворюючи їх на свою власність. ФІФА це терпіла до 2015 року, коли нарешті заборонила третім особам купувати права на гравців – зараз ними можуть володіти виключно клуби.
Легальними залишилися лише компанії-посередники, які ведуть справи футболістів, але в жодному разі не володіють правами на їхній продаж. Також обмежено розмір комісійних, який не може перевищувати $2 млн, або 3% від розміру річної зарплати гравця.
Навіть попри штрафи, які вже отримали за порушення нових норм регламенту ФІФА чимало клубів, футбольний трансферний ринок все ще залишається сірим. Посередники використовують при переходах офшорні компанії та всіляко маскують порушення.
Імперія Жозе Мендеша
Жорже Мендеш
У брудних схемах британське видання The Guardian звинуватило й Жорже Мендеша, якого вважають найвпливовішим агентом світу. Португалець є шестиразовим володарем Globe Soccer Awards у номінації "Агент року". А серед клієнтів його компанії Gestifute такі зірки футболу, як найбагатший футболіст світу Кріштіану Роналду, Анхель ді Марія, Давід де Хеа, Дієго Коста та славетний тренер Жозе Моурніью.
Комісійні Мендеша за роки його діяльності, за даними Forbes, склали $73 млн, а загальна сума угод укладених за посередництва його компанії – $727 млн.
Власне за комісійними він поступається лише одному спортивному агенту у світі – американцю Скотту Борасу, який заробив $132 млн на угодах з бейсболістами.
Запорукою успіху Мендеша стало його домінування на португальському трансферному ринку, де він фактично повністю контролює переходи трьох найсильніших клубів – "Порту", "Бенфіки" та "Спортингу". Саме Португалія традиційно є "стартовим майданчиком" для футболістів з Південної Америки.
За посередництва Мендеша було здійснено трансфер Кріштіану Роналду з "Манчестер Юнайтед" до "Реалу" за $94 млн, колумбійця Хамеса Родрігеса з "Порту" до "Монако" за 45 млн євро, а потім з французького клубу до Мадриду за $75 млн.
У "Реал" Мендеш привів і аргентинця Анхеля ді Марію, якого купили у "Бенфіки" за 33 млн євро, продали "Манчестер Юнайтед" за 75 млн євро, а ПСЖ – за 63 млн. Комісійні від цих фантастичних угод отримав Жорже Мендеш.
Господар "Реалу" та конкуренти
Міно Райола та Поль Погба
Через тісну співпрацю з "Реалом" Мендеша навіть називали тіньовим господарем мадридського клубу, у часи коли його тренував ще один клієнт португальця – Жозе Моурінью. І це зовсім не перебільшення, якщо врахувати що у основі команди тоді грали 5 футболістів, яких у команду привів саме цей агент.
Мендеша неодноразово звинувачували у офшорних оборудках, проте йому поки вдається виходити сухим з води.
Наприкінці минулого року спалахнув скандал навколо звинувачень у оптимізації податків головного клієнта португальця – Кріштіану Роналду. Іспанська преса виявила схеми з продажем іміджевих прав футболіста, у яких фігурує одразу декілька фіктивних компаній. Іспанські податківці з цього приводу розпочали досудове розслідування.
Останнім часом неабияку конкуренцію Мендешу складають британець Джонатан Барнетт та італієць Міно Райола, які по черзі оновлювати світові трансферні рекорди. Барнетт у 2013 році продав "Реалу" за 101 млн євро валлійця Грета Бейла. Райола заробив минулого літа зробив найдорожчим футболістом світу француза Поля Погба, за якого "Манчестер Юнайтед" заплатив "Ювентусу" 105 млн євро.
Непоодинокими є й випадки, коли зіркові футболісти воліють не витрачати гроші на агентів, а перетворюють цю справу на сімейний бізнес. Так справи найтитулованішого тренера у історії "Барселони" Хосепа Гвардіоли, який зараз тренує "Манчестер Сіті", веде його рідний брат Пере. А агентами Ліонеля Мессі та Неймара є їхні батьки.
Це не завжди йде на користь, адже тим же Мессі та Неймару не вдалося уникнути проблем із законом. Через недолугий "родинний" менеджмент обох звинуватили у податкових махінаціях та завели проти них справи, внаслідок яких футболісти були вимушені сплатити багатомільйонні штрафи.
Українські реалії
Андрій Ярмоленко, Вадим Шаблій та Ігор Суркіс
В Україна на початку 1990-х років стосунки клубів з футболістами регулювалися переважно усними домовленостями, а сторони навіть не укладали контрактів. Почасти втручався у справи і криміналітет, який мав великий вплив на спорт на пострадянському просторі.
Так професійна діяльність коштувала життя відомому в минулому російському футболісту, а потім успішному агенту – Юрію Тішкову, якого вбили у Москві у 2003 році.
Разом з великими коштами у середині 2000-х років прийшли агенти й в український футбол. Зараз вже важко знайти відомого гравця в якого не було б власного агента. Принесли посередники й чимало негативу.
Коли українські клуби "смітили" грішми до них привозили чимало іноземних футболістів сумнівного рівня. Менеджмент клубів банально нагрівав руки, отримуючи від агентів відкати за ці трансфери.
Попервах не надто рахували гроші й вітчизняні гравці. За словами російського агента Кахора Мумінова, деякі українські футболісти свого часу співпрацювали з його відомим ізраїльським колегою Деннісом Лахтером на кабальних умовах. Вони віддавали йому 30 відсотків своїх заробітків. А клієнтами Лахтера були Андрій Ярмоленко, Роман Зозуля, Олександр Алієв.
Зараз найвпливовішим українським футбольним агентом є Вадим Шаблій, який веде справи більшості футболістів збірної України – в тому числі й Андрія Ярмоленка, трансферна вартість якого оцінюється у 19 млн євро, Тараса Степаненка, Євгена Хачеріді. А от Євген Коноплянка співпрацює з іспанською агенцією Promoesport BCN.
Втім, вплив українських агентів переважно обмежується внутрішнім ринком. Вони здатні ефективно вести переговори з власниками клубів та вибивати для своїх клієнтів вигідні умови контрактів, проте влаштувати футболістів у топові закордонні клуби неспроможні.
Приміром, той же Ярмоленко наприкінці 2015 року підписав новий контракт з "Динамо" з неймовірною для України зарплатнею у $5 млн на рік, проте у свої 27 років досі не отримав реальної пропозиції від жодного європейського топ-клубу.
Сумний досвід Зозулі
Роман Зозуля та Володимир Кузьменко
Агенти здатні не лише вибити для своїх клієнтів "казкові" контракти, але й зруйнувати футболістам кар'єру. Показовий приклад із Романом Зозулею, якого його агент Володимир Кузьменко влаштував у іспанський клуб "Райо Вальєкано", де українець, що належить "Бетису" мав грати на правах оренди.
З'ясувалося, що проти цього переходу виступають ліворадикально налаштовані фани "Райо", які звинуватили Зозулю у неонацизмі через його волонтерську діяльність та підтримку української армії.
Звичайно, футболіст у Мадриді не залишився та повернувся до "Бетису", але до кінця чемпіонату за цей клуб не може грати через те, що вже здійснив впродовж сезону три дозволені регламентом переходи.
А коли ФІФА врешті дозволила українцеві перейти в один з чемпіонатів, який розпочинається навесні, його агент виявився нездатним його працевлаштувати, тому Зозуля досі залишається без роботи.