Кредит МВФ отримано. І одразу багато хто почав доводити, що кредити МВФ не допоможуть економіці України (раніше ці ж люди доводили, що ми ніколи не отримаємо цей кредит). Що кредитування - це шлях в нікуди. Що світова закуліса отримує українські ресурси в обмін на кредити, які треба віддавати. І про онуків згадують.
Загалом, стандартний набір фраз. І одразу ж напрошується висновок: так навіщо нам цей МВФ? І потім люди повинні подумати, що і вимоги Фонду виконувати не треба. Бінго. Бажання корупціонерів досягнуто. Можна розслаблятися.
Це приклад дуже жорсткої маніпуляції. Коли навколоекономічні міркування покликані направити громадську думку проти реформ. Боротися не зі змінами, а з мотиватором цих змін. Щоб потім, коли чергова реформа повинна буде пройти через зал парламенту, завалити її, але прикрити свою турботу щодо корупційних потоків міркуваннями про те, що треба вибрати інший шлях порятунку економіки країни.
Вони кажуть, що Фонд не зробив Україну багатою, а ми цілих 2 роки вже з ним разом, а значить, напрошується логічний висновок: не треба слідувати рекомендаціям МВФ. І тоді набагато легше не проголосувати за антикорупційний суд, наприклад. Або залишити дірку в митниці, заблокувавши введення касових апаратів. І це тільки приклад.
Так, ми залишаємося бідними. Але хто сказав, що ми повинні були стати багатими? Міжнародний валютний фонд не робить країну багатою, він лише рятує її від катастрофи. А далі вже самі. Більше того, економічна система дуже інертна. Рішення, які приймаються в 2014-2016 рр., призводять до результату через 3-5 років.
Тому що легко просто взяти і роздати гроші. Тоді інфляцію ви побачите одразу. Але коли ви змінюєте фундамент і робите структурну реформу, то і результати приходять набагато пізніше. Це стосується як позитиву, так і негативу.
Оплот стабільності, гривня по 8, яку тримали в 2011-2013 рр., коштувала Україні падіння резервів у 2 рази і різкого зростання держборгу. І те, що ми бачимо в економіці зараз, простий наслідок тієї політики. Адже резерви НБУ і зовнішні запозичення - це як вища математика з університету, а ось девальвація гривні і зростання цін - алгебра для п'ятикласника.
Фонд нічого не вимагає для себе. Все, що записано в програмі, є необхідним перш за все Україні. Що є умовою програми, основними вимогами - пенсійна реформа, приватизація, земельна реформа, «Приватбанк», антикорупційна реформа, реформа ДФС, монетизація пільг.
1. Невже пенсійна реформа потрібна МВФ? Ні, вона потрібна Україні. При цьому навіть пенсійний вік не підвищено. В основному, підуть пільги і несправедливість, коли той, хто працював за своє життя 10 років, отримує таку ж пенсію, що й той, хто тяжко працював всі 45.
Чому Україні, не МВФ, а саме Україні потрібна пенсійна реформа? Тому що у нас дефіцит пенсійного Фонду в 140 млрд гривень, а ми не настільки багаті, що можемо собі його дозволити.
Чому у нас такий величезний дефіцит? Тому що в Україні на одного пенсіонера припадає лише один працівник, який платить внески до Пенсійного фонду. Один!!! Це один з найгірших показників у світі.
Так що справа навіть не в справедливості. А в тому, що ми не можемо дозволити собі пенсіонерів, які виходять на пенсію в 40 років. Масово виходять. І так, солідарна система себе зживає. Але саме зменшення дефіциту Пенсійного фонду дозволить нарешті запустити накопичувальну систему пенсій.
2. Невже приватизація потрібна МВФ? Чи вона потрібна Україні, для того щоб, з одного боку, в країну почали заходити інвестиції, а з іншого - чиновники нарешті перестали смоктати соки з державних підприємств.
В українців є ілюзія, що народу щось там належить. Але це неправда. Українські держкомпанії - це націоналізація збитків і приватизація прибутків. Це потоки, на яких сидять друзі влади і друзі друзів влади. І все.
Публічна прозора приватизація (в історії України така була лише один раз - продаж "Криворіжсталі") здатна нарешті відкрити шлюзи з інвестиціями в країну. А це зростання економіки. Робочі місця. Зарплати і пенсії. І противляться приватизації чиновники, що паразитують на державних компаніях. І останні роки роблять це дуже успішно.
3. Невже земельна реформа потрібна МВФ? Чи вона потрібна українським селянам, 7 млн осіб яких позбавили законного права продати свою землю. Чи вона потрібна економіці України, яка, як повітря, потребує інвестицій, здатних прийти в аграрний сектор, підтримавши і гривню при цьому. Мораторій на продаж землі - найбільша дурниця, яку раз за разом робить українська влада.
При цьому в світі немає нормальних країн, де заборонено торгівлю землею. Зате мораторій а-ля український є в Венесуелі, Білорусі, Північній Кореї. Чудові приклади для наслідування. І як пояснити необхідність мораторію українському селянинові, який може отримати за свій пай пару мішків картоплі, коли зовсім поруч, у Чехії, вартість гектара землі становить 10 тисяч доларів.
4. Невже МВФ потрібно повернути активи, вкрадені Коломойським, до "Приватбанку"? Чи це треба перш за все українським платникам податків? А адже саме в програмі МВФ записана вимога провести аудит і найняти спеціально навчених людей, які будуть бігати за акціонерами "Привату" по всьому світу, забираючи активи в рахунок їхнього боргу. Поки що вони витрачають гроші тільки на залякування Гонтаревої. Але активісти коштують дешево. Хотілося б, щоб вони заплатили багато і відразу.
5. Невже МВФ треба створити антикорупційний суд, щоб затримані НАБУ насірови нарешті сиділи в тюрмі, а чиновники розуміли, що ризики крадіжки зросли в рази? Чи МВФ треба дати більше повноважень НАБУ, щоб ті могли самі ловити більше корупціонерів?
Саме корупція - найбільша проблема України. Саме нашої країни. А не МВФ. І саме корупція руйнує конкуренцію і ставить найбільші заслони перед зростанням економіки.
6. Невже МВФ необхідно, щоб була створена служба фінансових розслідувань? І на український бізнес перестали тиснути менти, прокурори та СБУшники, влаштовуючи маски-шоу щоразу, коли у них закінчуються гроші на кишенькові витрати і на походи в CHI. Поки що всі ці люди, разом з депутатами, саботують ініціативу Мінфіну, яка має дозволити зітхнути на повні груди українському бізнесу. І співпраця з МВФ - єдиний спосіб змусити владу зробити правильно.
А тепер скажіть, яка з цих реформ - неправильна. І яка є шляхом не туди? А якщо не можете знайти відповідь на ці питання, то подумайте, яка мотивація у тих, хто починає розмови про те, що «..з кредитами МВФ ми йдемо не туди...»? Крім корупційної, звичайно.
Якби Україна повністю виконала програму МВФ, то через рік ми б жили в іншій країні. На жаль, ми не виконаємо все. Занадто боляче це буде для нашої влади.
І до речі, наші внуки ні при чому. Кредити МВФ короткі. І віддавати їх будемо ми самі.
І до речі, ніяких ресурсів ніхто в обмін не отримує. Кредити йдуть до резервів НБУ. Там залишаються. І потім з цих же резервів повертаються до Фонду. Усе.
Точка зору редакції Еспресо.TV може не збігатися з точкою зору авторської колонки. Еспресо не впливає на зміст авторських колонок і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють в них.