3 квітня в Санкт-Петербурзі стався теракт. Бомба вибухнула в третьому вагоні поїзда метро. Загинуло 14 осіб, а 50 пасажирів отримали поранення. ЗМІ навперебій повідомляли різні новини і часто плутали інформацію.
Через декілька годин після вибуху в пресі почали поширюватися відеоролики і фотографії з передбачуваним терористом. На них видно, що чоловік лише зайшов у метро, але не робив нічого протизаконного.
Але через характерну зовнішність мусульманина: бороду, чорну тюбетейку, людину визнали можливим терористом. А потім почали звинувачувати всіх підряд, хто мав хоч якесь відношення до ісламу.
Ільяс Нікітін був першим підозрюваним у теракті і лише через свій зовнішній вигляд. Нікітін народився в Башкирії, закінчив військово-десантне училище. Служив в Чечні, після відставки прийняв іслам і почав працювати далекобійником.
Нікітін прийшов в поліцію сам, після того як побачив свої фотографії в пресі. Він докладно відповів на всі питання. Потім Нікітін спробував вилетіти в Оренбург, але його не пустили на борт перелякані пасажири. Літак полетів без нього. На цьому пригоди чоловіка не закінчилися і його звільнили з роботи.
З Максимом Аришевим, другим підозрюваним, вийшло ще гірше. Нещасним батькам Аришева спочатку повідомили, що їх син терорист і запросили на впізнання тіла. А хлопець просто їхав додому з навчання і загинув під час вибуху.
Профіль Аришева в соціальній мережі
Пояснення такої поспішності знайти нескладно. Росія бере участь одночасно в кількох війнах. Теракт могли вчинити незадоволені політикою країни, включно з представниками «Ісламської держави».
Не розібравшись до кінця, Росія пішла за відпрацьованим для себе сценарієм, знайшовши «слід» ісламських радикалів.
Немає тіла - немає справи
Після теракту в метро дуже вчасно з'являються спецслужби Киргизії. Вони повідомляють, що можливим виконавцем теракту може бути Акбаржон Джалілов 1995 року народження. Джалилов був уродженцем Киргизії з російським громадянством.
У підсумку слідчий комітет знайшов ймовірного терориста. Спочатку не було зрозуміло, чи був теракт здійснений смертником, чи вибухівку просто підкинули. Але якщо вірити версії з Джаліловим, мова йде про перший варіант.
Від підозрюваного залишилися лише фрагменти тіла, за якими і проводилася експертиза. Втім, він міг виявитися таким же потерпілим, як і раніше помилково звинувачений Аришев.
Але версію оприлюднили, і все почало збігатися. Одразу ж виявилося, що Джалилов захоплювався ідеями радикального ісламу. Як саме це дізналися - не уточнюється. За словами сусідів, "хлопчик був ввічливим, тихим, кожен день о першій годині дня виходив з дому і йшов до метро, напевно, готувався до теракту".
Правозахисник і глава Товариства політичних емігрантів Центральної Азії Бахром Хамроєв не сильно довіряє версії влади.
"Може, цей хлопчик взагалі нічим не займався, може він просто їхав в метро, і він - жертва. Швидко приїхали батьки, одразу ж виявили зв'язок Джалілова з радикальним ісламом. Так швидко все знайшли. Коли на мене в центрі Москви напали, нікого не знайшли. А зараз вони навіть знають звідкись внутрішній світ цього хлопчика "- розповів Хамроєв для Еспресо.TV.
У соціальних мережах Джалілов виглядає звичайним хлопцем. Працював кухарем і підробляв автослюсарем, захоплювався єдиноборствами. Останній допис Джалілов залишив в 2015 році в "Одноклассниках". Більше в мережі він не з'являвся.
Пізніше «Інтерфакс» висловив припущення, що Джалілов не планував підривати на собі бомбу. Джалілов ніби повинен був закласти її на іншій станції. Вибухівку активували дистанційно, без його відома.
Версію взяли за основну і почали обшукувати і заарештовувати потенційних знайомих ймовірного терориста. У його квартирі деталей для виготовлення саморобної бомби не знайшли. Однак виявили сліди вибухівки та відбитки пальців кількох людей. Слідство вирішило, що у Джалілова повинні були бути спільники.
6 квітня правоохоронці заарештували передбачуваних спільників Джалілова, вихідців із Середньої Азії. У тому ж будинку, де вони жили, знайшли елементи вибухівки, схожою з тією, що спрацювала 3 квітня в метро.
Звичний сценарій
Одразу після теракту правоохоронні органи Росії взялися за людей мусульманської зовнішності - їх почали затримувати і депортувати без пояснення причини.
За словами Хамроєва, в Москві після теракту всі мусульмани три дні сиділи вдома, боячись з'явитися на вулиці.
"Нам нелегко. Навіть легальних іммігрантів узбеків і киргизів викликають до правоохоронних органів, багатьом анулюють офіційний статус резидентів Росії без підстав і висилають на Батьківщину ", - розповідає правозахисник. За всім мусульманам ведуться списки і майже до кожної сім'ї зайшов дільничний з перевіркою.
За розповідями правозахисника, люди і до теракту агресивно ставилися до «нерусских». На Хамроєва вже нападали, а в метро він постійно стикається з агресією. Наприклад, коли якась літня жінка, побачивши його кричить: «Вас треба всіх вбивати!».
Правозахисник вважає це навмисною маніпуляцією влади, спробою відвернути людей від реальних причин їх проблем. При будь-якому вибуху, пожежі одразу підозрюють кавказців або інших приїжджих громадян.
«Росія розробила стратегію «цапів-відбувайлів» під будь-яку подію», - пояснює Хамроєв.
Благо, інструменти для цього у Кремля давно заготовлені. За словами російського правозахисника Віталія Пономарьова, в Росії в рамках комплексу антиекстремістського законодавства створена унікальна репресивна система, де будь-якого можна посадити.
«Досить знайти експерта, який написав, що вважає ці слова екстремізмом», - розповів він в недавньому інтерв'ю Радіо Свобода.
Не варто забувати, що кар'єра президента Росії Володимира Путіна починалася зі вибухів житлових будинків у Москві у вересні 1999 року. Тоді ще у прем'єр-міністра Путіна на все була готова відповідь, "антитерористичні заходи", "програми протидії тероризму" - так створювався образ сильного правителя.
Вибух на Каширському шосе. Москва, 1999 рік
Однак багато хто запідозрив в організації вибухів самого майбутнього президента Росії. Серед них і російський генерал Олександр Лебедь, який загинув трохи пізніше в загадковій авіакатастрофі. І радник британського уряду сер Девід Кінг, який справедливо відзначав, що після настільки вдало проведених терактів рейтинг Путіна злетів з 10 до 80 відсотків.
І якщо зараз сумбурна реакція російської влади говорить про те, що вона не знає, що робити з цим терористичним актом, це не заважає їй відіграти улюблений сценарій «боротьби з ісламським тероризмом».
Українські громадяни також стали жертвою цього явища. Після анексії Криму багато кримських татар виявилися жертвами так званої справи «Хізб ут-Тахрір», організації, визнаної в Росії терористичною.
І хоча раніше кримські жертви цих переслідувань не цікавилися радикальним ісламом, після захоплення півострова їх раптом одразу почали підозрювати в екстремізмі, вбиваючи таким чином двох зайців.
Проросійські кримчани впевнилися в тому, що «батьківщина їх береже», а нелояльні кримські татари отримали чіткий сигнал про те, що їх чекає в разі опору анексії. Як і в самій Росії, ксенофобія виявилася вкрай зручним інструментом. І продовжує ним залишатися.