У неділю, 9 квітня, на вулиці Будапешта вийшла неймовірна кількість протестувальників. Вони обурені намірами уряду притиснути відповідальні за розвиток демократії інституції.
У першу чергу мова йде про наміри закрити Центрально-Європейський Університет (CEU), заснований Джорджем Соросом. Утім, багато протестувальників вийшли на вулиці не тому, що їх хвилює доля приватного вузу, а через незадоволення авторитарним стилем правління Віктора Орбана, який все більше нагадує стиль Путіна.
Вуз спотикання
Законопроект, який викликав протести, був поданий у парламент міністром людських ресурсів Золтаном Балогом наприкінці березня. У ньому назва університету не згадується, але мало в кого є сумніви, що нормативний акт стосується саме заснованого Соросом вузу.
За дивним збігом, напередодні подачі законопроекту провладние видання Origo опублікувало матеріал, в якому CEU звинуватили у видачі фальшивих дипломів.
Агентство Reuters стверджує, що недільна демонстрація зібрала один з найбільших натовпів за всі сім років правління прем'єр-міністра Віктора Орбана - близько 70 тисяч осіб. Організатори кажуть про 80 тисяч, агентство AFP - про 60 тисяч.
У будь-якому випадку, такі масовані протести в країні не відбувалися з 2014 року, коли уряд вирішив ввести податок на інтернет. Тоді від своєї ініціативи чиновники відмовились.
Протести в Будапешті 9 квітня. Фото: Reuters
У самому вузі кажуть, що через нові вимоги, які їм висуває законопроект, їм доведеться закритись.
Зокрема, вимагається, щоб вуз, який заснований у США, відкрив гуртожиток за місцем реєстрації, тобто в Нью-Йорку.
Також університету доведеться змінити назву, а також нові вимоги заборонять йому запрошувати викладачів з поза меж країн ЄС, які не мають офіційного дозволу на роботу в Угорщині.
Речник уряду Золтан Ковач заперечує: закон стосується загалом 27 вузів. А протестує лише CEU тому, що наполягає на своїх незаконних привілеях. У ЄС та США вже засудили законопроект та закликали уряд відкликати його.
У квітні парламент, де більшість складає урядова коаліція на чолі з партією "Фідес", підтримав законопроект. Тепер слово за президентом Яношом Адером. Демонстранти вимагали, щоб він скористався правом вето.
Адер є політичним союзником Орбана. Тому сподівання, що він вчинить проти волі партійних соратників, м'яко кажучи наївні. Проте, якщо уряд вирішив пригальмувати свої плани, щоб не злити людей, Адер цілком може ветувати законопроект відправити його назад у парламент для покращень чи відправити в Конституційний суд.
Фактично в Угорщині склалася доволі знайома українцям по Майдану ситуація. Голова уряду, сподіваючись по-тихому притиснути університет, який вважає розсадником критики уряду, спровокував хвилю незадоволення.
Перший протест напочатку квітня зібрав близько 10 тисяч людей. Та від мітингу до мітингу кількість незадоволених почала зростати в рази.
Протести в Будапешті 9 квітня. Фото: Reuters
Злий геній Сорос
Громадяни незадоволені не лише нападками на вуз, який з'явився у країні 25 років тому щоб допомогти переходу від комуністичного до ліберального ладу. Багатьом угорцям не подобається авторитаризм Орбана. "У мене немає дітей, але спосіб, яким вони ухвалили правила проти цього університету, лякає", - цитує AFP 45-річного демонстранта Габора Кіса.
Справді, вуз - то не єдина атака Орбана на демократичні інституції, які до того ж часто критикують його політику.
Минулого тижня з'явився законопроект, який пропонує ввести більш жорсткі правила проти громадських організацій, якщо вони протягом року отримують фінансову допомогу з-за кордону на суму, що перевищує 7,2 млн форинтів ($25 000). Фактично - це адаптована під угорські реалії копія путінського закону про "іноземних агентів".
Джордж Сорос, який, до речі, народився в Угорщині, є одним із трьох улюблених об'єктів нападок прем'єр-міністра. Інші два - це опозиційні партії та мігранти.
Орбан та його партія грають на страхах громадян перед "зайдами з Африки й Азії" та збирають з цього непоганий електоральний врожай. Незважаючи на критику Брюсселя, Орбан обніс кордони міцним парканом з колючим дротом.
У жовтні 2016 року за його ініціативою відбувся референдум з питання квот на біженців, який би дозволив угорському парламенту діяти всупереч волі Євросоюзу. Він провалився через низьку явку.
Нещодавно, після відзначення 60-річчя утворення Євросоюзу, угорцям почали закидати в поштові скриньки опитувальні листи з промовистою назвою "Зупинимо Брюссель".
На цьому фоні Орбан ще й заграє з Путіним, натякаючи, що може посприяти у питанні санкцій. За це має дешевий російський газ, завдяки якому сподівається виграти вибори в 2018 році.
А ще проект розширення АЕС "Пакш", який, втім, поки що буксує. Але Орбан також покладається і на економічну допомогу ЄС, а тому сваритися з Брюсселем по-серйозному не збирається, обмежуючись показовим фрондуванням.
Читайте також: Російський друг на українському кордоні. Навіщо Путін їде до Угорщини
Поліція, силу-силенну якої 9 квітня нагнали в центр Будапешта, не чіпала людей. Бо угорці - то не росіяни, і якби їх спробували розганяти, уряд отримав би не лише суворий оклик від Брюсселя, а й ще масовіші протести. Тому Орбан, намагаючись наслідувати стиль правління Путіна ризикує повторити долю свого тезки Януковича.