Марін Ле Пен та Еммануель Макрон провели фінальні дебати перед президентськими виборами, які пройдуть 7 травня. Звісно, вони говорили здебільшого про речі, які хвилюють французького виборця - загрозу тероризму, безробіття, податкову систему, єврозону тощо.
На думку 63% французів, опитаних компанією Elabe для BFMTV, більш переконливим виглядав Макрон. Для 34% переконливішою була Марін Ле Пен.
А ми згадаємо, що вони встигли наговорити на теми, які хвилюють українців. Для України дуже важливо, хто саме встане за кермо у Єлисейському палаці. Хоча б тому, що Франція входить до числа країн, які працювали над створенням мінських домовленостей.
Про Україну та Крим
Марін Ле Пен неодноразово називала Революцію Гідності державним переворотом та відмовлялась визнавати анексію Криму.
"В Україні відбувся державний переворот... Це не просто моя думка, це реальність. Була домовленість між різними націями, а наступного дня ця домовленість була порушена, а певні люди взяли владу після референдуму... не було жодного вторгнення в Крим", - говорила вона у лютому 2017 року під час інтерв'ю на CNN.
"Крим завжди був російським, і це не було колись давно. Люди відчувають себе росіянами, люди вирішили переважною більшістю, що вони хочуть належати до Росії...", - сказала вона в тому ж самому інтерв'ю у відповідь на питання, як же тоді бути з Будапештським меморандумом, однією з країн-гарантів якого була Франція.
Еммануель Макрон про Україну за свою політичну кар'єру говорив небагато. Загалом його позиція збігається із усталеним в Євросоюзі баченням: Росія повинна виконувати свої зобов'язання згідно з мінськими домовленостями.
"Путін порушив кілька важливих проблем... Ми повинні посприяти деескалації конфлікту в Україні та Сирії, при чому Росія є частиною вирішення цих проблем", - сказав Макрон під час дебатів з Ле Пен 3 травня.
Про санкції проти РФ
Марін Ле Пен вважає, що введені за анексію Криму та війну на Донбасі санкції проти Росії треба скасувати.
"Ці санкції абсолютно дурні, вони не вирішили жодних проблем, вони взагалі не покращили ситуацію, все, що вони зробили - це створили великі економічні проблеми для ЄС", - говорила Ле Пен в інтерв'ю для Аманпур.
Еммануель Макрон вважає, що "Європа має бажання домовитися з Росією", проте "санкції... необхідні доти, поки не будуть поважатися мінські домовленості".
Цікаво, що в 2016 році Макрон ще не був таким категоричним щодо Росії. У січні 2016 року він приїздив до Москви як міністр економіки.
Тоді він запевнив, писала газета "Коммерсант", що уряд Франції буде сприяти скасуванню санкцій до середини 2017 року у випадку виконання мінських домовленостей.
Також тоді Макрон говорив про необхідність зберігати контакти з російською владою у спільних проектах і до скасування обмежень. Але під час перегонів його погляди на Росію сильно змінилися.
Про Росію та Путіна
Марін Ле Пен відома своїм приязним ставленням до російського президента Володимира Путіна.
"Росія - велика нація, хочемо ми цього чи ні", - говорила вона у кількох своїх інтерв'ю. А 25 березня вона навіть побувала в Москві, де зустрілася з російським президентом та потисла йому руку.
Марін Ле Пен в гостях у Путіна. Фото: офіційний Twitter Марін Ле Пен (@MLP_officiel)
Проте після цього сталася хімічна атака в Сирії та блокування Росією французької резолюції по Сирії в ООН. Тому під час останніх дебатів з Макроном Ле Пен була більш стримана щодо росіян.
"Я вважаю, ми маємо тримати дистанцію як щодо Росії, так і щодо США", - сказала вона. Але перед цим вкотре повторила тезу про "велику націю" та сказала, що немає сенсу "вести холодну війну".
Макрон під час дебатів 3 травня висловився чітко: "Путін потрібен за столом переговорів щодо конфлікту в Україні. Але для нормалізації стосунків він повинен поважати мінський процес... А ще (існує) конфлікт у Сирії, де Путін - один з елементів відповіді. Але у жодному разі я не скорюся диктатові Путіна. У цьому відмінність від планів пані Ле Пен".
У своїй програмі Макрон описав російську зовнішню політику як небезпечну і таку, що "без коливань порушує міжнародне право".
Проте це не завадило йому в листопаді 2016 року говорити про необхідність відновлення мирних переговорів щодо України, щоб мати змогу поступово скасувати санкції проти РФ.
Згодом його риторика стала більш жорсткою. Це сталося після атаки хакерів, пов'язаних з РФ, на інтернет-ресурси Макрона та його руху "Вперед!" Макрон тоді заговорив, що ЄС має зайняти жорстку позицію щодо втручання росіян у європейські вибори.
Під час передвиборчої кампанії команда Макрона заборонила двом російським ЗМІ відвідувати їхні заходи - інформаційному агентству Sputnik та телеканалу RT (раніше мав назву Russia Today). Спікер кандидата, пояснюючи цей крок, назвав їх "двоголовою сутністю", яка випускає в ефір російську державну пропаганду та фейкові новини.
Про майбутнє Євросоюзу та євро
Марін Ле Пен за свою політичну кар'єру не раз говорила про те, що Франції необхідно провести референдум про вихід з ЄС (так званий Фрекзіт). Та головна її теза - Франції слід відмовитися від євро, бо ця валюта вже "мертва", та повернути собі франк.
Нещодавно вона змінила риторику та почала говорити, що ніколи не називала відмову від єдиної європейської валюти своїм головним економічним пріоритетом. Втім, згодом вона повернулась до попередніх тез.
Під час дебатів 3 травня вона пообіцяла, що після приходу до влади за 6-10 місяців проведе референдум щодо виходу з ЄС.
Також Ле Пен у позитивному ключі згадала про Брекзіт. За її словами, всі прогнози, що економіка країни після референдуму загальмує, безробіття зросте не виправдалися. Навпаки, зауважила вона, показники економіки покращуються.
Макрон говорить про реформування Євросоюзу. Наприклад, він вважає, що в країн єврозони має з'явитися спільний бюджет та міністр фінансів.
Під час дебатів він сказав, що його мета - зробити євро сильною валютою. Він нагадав Ле Пен, що Велика Британія ніколи не входила до зони євро. За його словами, французькому фермеру все одно доведеться купувати необхідні товари в європейських сусідів за євро.
Про НАТО
Марін Ле Пен вважає Північноатлантичний Альянс застарілою організацією. За її словами, причина для існування - радянська загроза - давно зникла. Вона збирається усунути Францію з об'єднаного командування НАТО (у 1966 році так само зробив генерал Шарль де Голль і так тривало до 2009 року).
Натомість вона обіцяє збільшити видатки на оборону до 2% у 2018 році та на 5% до кінця свого президентського терміну.
Еммануель Макрон вважає, що НАТО лишається наріжним каменем французької оборони. Він збирається збільшити видатки на оборону до 2% від ВВП до 2025 року - як того вимагають критерії НАТО.