Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ Франції, після підрахунку 99,99% голосів за Еммануеля Макрона проголосувало 66,09% виборців, а за його суперницю Марін Ле Пен - 33,94%. Це відповідає даним екзит-полів, опублікованим напередодні ввечері.
Перші висновки
Розрив між кандидатами виявився більшим, аніж прогнозували після першого туру соціологи. За Макрона проголосувало більше французів, ніж очікувалося, а за Ле Пен - менше. Причину цього французькі журналісти вбачають у дебатах між Макроном і Ле Пен, на яких остання виступила невдало.
Макрон під час першого виступу вже як обраний президент виглядав набагато серйознішим, аніж після перемоги в першому турі. Не було ніяких цілувань на сцені з дружиною та святкувань у ресторані.
Одними з перших нового французького президента привітали німецьке МЗС, голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та президент США Дональд Трамп. Не забарився й президент України Петро Порошенко, який відзначив, що розраховує на амбітну співпрацю з Францією та активізацію Нормандського формату.
А от від Путіна та інших російських можновладців до ранку не пролунало ані слова. Лишень депутат Держдуми Леонід Слуцький заявив, що Макрон переміг лише тому, що заради його перемоги були "кинуті всі пропагандистські ресурси не лише у Франції, а й по всій Європі".
Перемога Макрона остаточно загальмувала надії на прорив до влади євроскептиків у країнах Західної Європи. У березні вони програли на парламентських виборах в Нідерландах, а тепер отримали поразку у Франції. У Кремлі покладали великі надії на перемогу деструктивних партій і можна не сумніватися, що там дуже розчаровані перебігом справ.
Агонія Кремля
Члени команди Макрона обіцяють, що будуть розслідувати втручання у перебіг французьких виборів, в якому підозрюють Росію. Наразі прямих доказів немає, але всі непрямі ведуть у бік Москви.
Росія доклала великих зусиль, щоб вплинути на французьких виборців. У хід йшли фейкові новини, хакерські атаки й інші подібні методи. Головною жертвою нападок був Макрон. Його команда змушена була відмовити в акредитації інформагентству Sputnik і телеканалу RT (раніше відомий як Russia today) через величезну кількість створених ними фейків.
Останню атаку підлаштували під "режим тиші", так, щоб Макрон вже не мав змоги спростувати поширені матеріали. Спочатку кілька гігабайт інформації виклали на форумі 4chan. А потім під хештегом #MacronLeaks їх запустив у соцсмережі праворадикальний американський журналіст-активіст Жак Пособець. За короткий час з'явилась ціла хвиля репостів.
Згаданий форум прикметний тим, що трохи раніше там же виклали фейкові документи про те, що в Макрона нібито є таємні офшорні рахунки на Багамах. Згодом в метаданих матеріалах #MacronLeaks знайшли залишки кириличних символів та цілі словосполучення. Дуже ймовірно, що фейкові матеріали створили на русифікованому "Екселі".
Про те, що вкидання матеріалів детально сплановане свідчить обраний час - за 36 годин до початку голосування. У цей час кандидатам заборонено робити заяви, а французьким ЗМІ заборонено публікувати матеріали, які можуть вплинути на хід перегонів.
Проте, #MacronLeaks жодним чином не вплинув на волевиявлення французів. Загалом ця атака була схожа на агонію російських технологів. Втім, для нового президента Франції випробування лише починаються.
Перша проблема Макрона
За кілька хвилин після оголошення даних екзит-полів Марін Ле Пен виступила з промовою перед прихильниками. Вона привітала Макрона з перемогою і оголосила, що її партія тепер - найбільша опозиційна сила. За неї проголосувало близько 8 млн французів - більше, аніж будь коли раніше.
Ле Пен закликала усіх "пітротично налаштованих виборців" підтримати її політичний проект на виборах у парламент. Вони відбудуться за місяць - перший тур 11 червня, а дроугий - 18 червня.
Основна задача Макрона - забезпечити перемогу сил, які сформують в парламенті урядову коаліцію. Як зауважували в ефірах французькі політологи та журналісти, історично так склалось, що зазвичай на парламентських виборах більшість набирає та політична партія, яку веде в бій новий президент.
Власне, заради цього їх і проводять так швидко після президентських. Мета - уникнути політичного колапсу, який станеться, якщо президент представляє одну партію, а більшість парламенту - іншу. Президент має запропонувати таку кандидатуру прем'єра, за яку в парламенті погодяться проголосувати.
Але нинішня виборча кампанія засвідчила, що історія міняється. Відзначимо хоча б високу як для Франції кількість тих, хто утримався від голосування. Явка склала лише 74,7% - це менше, ніж було на минулих та позаминулих виборах.
Окрім того, рекордно висока кількість виборців вирішила прийти на вибори, але вкинула в урни чисті або зіпсовані бланки (бюлетень кидається в урну у запечатаному конверті). Це 8,9%, або ж приблизно 4 млн виборців. Це люди, які пішли на вибори, щоб продемонструвати: їм не подобаються обидва кандидати.
На шляху до "третього туру"
Ще одна проблема - за Макроном немає міцного політичного проекту. Його рух "Вперед!" народився лише в 2016 році, після того, як він пішов у відставку з поста міністра економіки. Він розраховує на підтримку соціалістів і консерваторів, але заразом обіцяє привести до влади нові обличчя. Що в нього вийде ми скоро побачимо.
З іншого боку, проект Марін Ле Пен також має низку проблем. Сама вона у промові оголосила, що партія потребує "глибокої трансформації". Політик натякнула, що "Національний фронт" може перетворитись на щось інше. Один із її заступників сказав, що партія поміняє назву.
Питання в тому, чи погодяться на докорінні зміни її однопартійці. Цілком зрозуміло, що сама Марін Ле Пен намагається усіма силами позбавити свій політичний проект епітету "екстремістський". Расизм, ксенофобія, антисемітизм - усе це є в історії "Нацфронту", тож цілком логічно, що задля перемоги лідерка може зважитись на ребрендінг.
Вона продемонструвала, що готова навіть пом'якшити позиції по іншим ключовим питанням - вихід Франції з Євросоюзу та відмова від євро.
Інша справа, що для багатьох виборців "Нацфронту" подібний дрейф може розчарувати. Так само як і певну частину керівництва, яка вважає, що партії краще лишатися в тій ніші, де вона перебуває зараз. У будь-якому випадку Макрона чекають важкі випробування на міцність.