Брудна гра Wikileaks. Як викривач століття перетворився на "корисного ідіота" Кремля

Wikileaks вже не вперше втручається в хід виборів. Минулого разу під час виборів у США Wikileaks опублікували листа Гілларі Клінтон, чим підвищила шанси Трампа. Цього разу організація влізла в справи Франції. За кого грає Ассанж?

MacronLeaks і що сталося під час виборів у Франції

Ще в квітні сервери штабу майбутнього президента Франції Еммануеля Макрона було атаковано 160 разів. Тоді запідозрили російських хакерів. Зі звинуваченнями на адресу Москви виступав секретар партії Макрона Рішар Ферран.

Це не вперше, коли Росію підозрюють у хакерських атаках. Так навесні 2016 року хакери атакували мережу партії німецького канцлера Ангели Меркель.

Увечері 5 травня користувач під ніком EMLEAKS на файлообміннику Pastebin викладає посилання на 9 гігабайт "отриманої інформації" з поштових скриньок штабу Макрона. 5 травня - не є випадковою датою.

Так званий компромат потрапив у мережу перед "днем тиші". Це день напередодні виборів, коли заборонена будь-яка передвиборна агітація, промови, коментарі та виступи претендентів. Тож у Макрона не було можливості пояснити злив інформації. Французькі ЗМІ попросили не реагувати на непідтверджену інформацію, щоб не перешкодити виборцям зробити свій вибір.

Після Pastebin "злив" підхопив розважальний форум 4CHAN. Людина, яка виклала інформацію, не перетворювала їх на тему глобального обговорення. За неї це зробили політичні активісти в мережі, яким допомагали боти. Останнім і головним поштовхом став твіт від WikiLeaks, який переретвітнули кілька тисяч користувачів.

Що було в "зливі"

Дуже-дуже багато робочих листів. Але увагу користувачів привернули кілька листів з цікавим змістом.

Один з листів містив у собі план "ісламізації Франції та Європи". Згідно з планом, у школах почнуть викладати арабську мову і уроки ісламу. Також, згідно зі "зливом" команда Макрона збиралася фінансувати іслам за рахунок податків з халяльної їжі.

Другий лист, який обурив громадськість, містив у собі лише: "Не забудь купити "к" для боса". Читачі відразу ж вирішили, що літера "к" означає не що інше, як кокаїн.

І третій лист містив у собі квитанцію за "замовлення" продукту під назвою "3MMC" у вигляді кристалів 10 грам за 180 євро. "3MMC" - це не що інше, як один з видів амфетаміну.

Брудна гра Wikileaks у твіттері

У твіттері на Wikileaks підписано понад 4 мільйонів людей. А згідно з опитуванням в тому ж твіттері, 85% користувачів відповіли, що Wikileaks публікує правду. Для такої організації достатньо написати пост у соціальній мережі, щоб вплинути на громадську думку.

Правдивість даних #MacronLeaks ще ніхто не підтверджував, однак Wikileaks написали в твіттері, що перевіряють інформацію. Цей твіт скопіювала собі на сторінку партія Марін Ле Пен "Національний Фронт", яка виступала головним суперником за президентське крісло у Франції.

Пізніше Wikileaks зазначили, що це дуже великий витік, і вони сумніваються, що у кого-небудь вистачило б ресурсів сфабрикувати його.

Це й послужило головним стартом кампанії проти Макрона. За три години було опубліковано близько 47 тисяч твітів, і у Франції почався шквал хештегів #MacronLeaks. До ранку суботи він досяг всесвітнього списку трендів.

Останні листи датуються 24 квітням 2017 року. Тобто, у хакерів був час опублікувати витік раніше, але вони вичікуювали той самий день у розпал виборів, коли жодна зі сторін не зможе прокоментувати інформацію (день тиші).

Натомість Wikileaks пише, що їх дуже дивує час публікації "зливу", бо на їхню думку, вже занадто пізно вплинути на вибори у Франції. Потім організація ставить під питання "злом" штабу Макрона. Wikileaks знаходить сліди кирилиці в зливі, а в інформації про авторство файлів ім'я якогось Рошка Георгія Петровича, який працює в російському державному секторі безпеки.

І хоча напряму Wikileaks нічого не говорить, але всіляко підводить своїх читачів до думки, що команда Макрона сама опублікувала свою інформацію, виставивши себе жертвами російських хакерів. Оскільки, на думку Wikileaks, ці публікації вже не можуть вплинути на вибори, а підмочити репутацію опонентів Макрона цілком можуть.

І справді, за цей час думка користувачів змінюється. На початку опитування Wikileaks показав, що користувачі мережі схильні вірити, що за зломом стоять невідомі хакери, які просто не вклалися в час. Так відповіло 50% респондентів. 34% користувачів відповіли, що за зломами стоїть Росія. І по 8% за Україну і Китай, щоб підставити Росію.

Однак за 2 дні активних твітів від Wikileaks, опитування показало, що користувачі вважають, що за зломами стоїть антимакронівська французька компанія. Так відповіли 33%. Приблизно стільки ж користувачів (32 %) вважають, що компанія Макрона "зламала" себе сама. Відвернути увагу від Росії? Легко!

Підхід Wikileaks

Початкові ідеї WIkileaks полягали в тому, що люди мають право знати засекречену державою інформацію. Проте WikiLeaks відрізняється високою вибірковістю. Вони ніколи не публікують матеріал, який завдає шкоди Росії або Китаю. Натомість поширюють велику кількість документів і прес-релізів, що викривають протизаконні дії американської та європейської розвідки.

Хоча, якщо розібратися розвідка на те й розвідка, щоб збирати інформацію про ворогів країни. Ні в матеріалі, опублікованому Едвардом Сноуденом (екс-співробітник ЦРУ), ні в матеріалі Wikileaks немає прямих доказів порушень з боку світових розвідувальних служб.

Наприклад, ЦРУ не шпигує, щоб вислужитися перед приватними замовниками. Вони також далекі від внутрішніх політичних опонентів західних урядів. ЦРУ збирає списки вразливостей операційних система. Так роблять і інші розвідувальні служби. Тому це не повинно бути сюрпризом, що розвідники збирають конфіденційну інформацію для внутрішнього використання.

Корисні ідіоти чи лиходії

Історія з #MacronLeaks дуже схожа з історією, коли зламали внутрішню мережу Демократичної партії США під час передвиборних перегонів. Саме так у претендента від Республіканської партії Дональда Трампа підвищилися шанси стати президентом Америки.

Тоді ЦРУ зв'язало злом з Росією і опублікувало спеціальну доповідь, в якій описувалися зломи та інструменти російського хакерського угруповання "Fancy Bear". Пізніше колишній президент Барак Обама заявив, що злом було здійснено Росією, за схвалення президента РФ Володимира Путіна.

"Дані розвідки, які я бачив, дають мені велику впевненість у тому, що саме росіяни здійснили цю кібератаку. Не так багато всього відбувається в Росії без відома Володимира Путіна. Це досить ієрархічна операція ", - пояснив колишній президент США Обама.

Але тоді WIkileaks запропонувало свою версію, за якою, ЦРУ від початку знали, що Хілларі Клінтон, кандидат від Демократичної партії не зможе перемогти на виборах. Тому вони злили внутрішню інформацію партії в мережу, щоб підставити Росію. Це дуже нагадує версію про #MacronLeaks, коли організація будь-що-будь, намагалася змістити фокус з Росії.

Як вважає журналіст і автор книги "Обман: Шпигуни, брехня. Як Росія ошукує Захід" Едвард Лукас, що подібна вигадка від Wikileaks неправдоподібна навіть за мірками голлівудського сценарію.


"Більш правдоподібно, що WikiLeaks, свідомо чи мимоволі, допомагає Росії у спробі знищити американську політичну систему, додаючи страх, невпевненість і сумнів у без того дуже поляризоване і перегріте середовище", - пише Лукас у своєму блозі на сайті СEPA.


Підозрілі друзі Wikileaks

Своїми публікаціями, WIkileaks підтримує дуже схожих за своїми політичними переконаннями особистостей, які так чи інакше пов'язані з Росією. Під час американських виборів це був Дональд Трамп, надії на якого так покладали росіяни.

Під час французьких виборів цим "щасливчиком" стала Марін Ле Пен, яка не раз показувала свій проросійський бік і тісно спілкувалася з російським урядом. Як і Дональда Трампа, Марін Ле Пен в основному підтримували ультраправі виборці. Ідеологія яких включає в себе націоналізм, авторитаризм, фашизм і ксенофобію.

Нерозумно звинувачувати Кремль у створенні ультраправих партій в Європі. Як вважає колишній редактор московського бюро британської газети The Guardian Люк Хардінг у своїй колонці, Кремль не створював ультраправі партії в Європі, але забезпечував їх грошима.


Підтримка Росією правих партій в Європі - це спроба викликати розлад у європейській спільноті. І презентації Wikileaks в цьому відіграють не останню роль.


Публікації Wikileaks також викликають недовіру до держави і місцевих ЗМІ, таким чином розгойдуючи суспільство. І хоча засновник Wikileaks заперечує свій зв'язок з Росією, говорячи про те, що їм самим до кінця не відомі дані щодо їхнього інформатора, ЦРУ вже звинуватило Ассанжа і Wikileaks у зв'язках з Росією.

Представник української хакерспільноти Український Кіберальянс Sean Townsend прокоментував своє ставлення до організації: "WIkileaks повністю втратив свій моральний авторитет і перетворився на зливний бачок для реалізації владних амбіцій Джуліана Ассанжа. Можливо Джуліан не є завербованих агентом РФ, але він став, як мінімум, "корисним ідіотом", повіривши в те, що ворог його ворога йому друг ".