На тлі кволої роботи правоохоронців – а виглядає вона саме такою, – журналісти відзначилися не лише якістю своїх здобутків, а й оперативністю. Врешті, усе нове, що сьогодні ми знаємо про трагічну загибель Павла – це результати саме журналістської праці.
Роботу колег-розслідувачів уже нарекли титанічною, і з цим складно не погодитись: терабайти переглянутого й проаналізованого відео, відрядження закордон, перемовини з сотнею імовірних свідків, саме лише вміння «розкрутити» на зустріч хитрого СБУ-шника чого варте.
Із перших хвилин і до кінця фільму драматичний сценарій тримає глядачів у напрузі, і за всіма законами жанру – порція за порцією – нам видають чергову дозу необхідної, як кисень, ексклюзивної інформації.
Здається і справді, ось-ось завіса конфіденційності впаде, і спільно з авторами глядачі дотягнуться до реальних замовників та виконавців убивства. Але цікаві факти так залишились просто цікавими фактами, а разом із ними – зостався лише натяк на причетність спецслужб. Імовірно, саме через брак доказів журналісти вирішили не поспішати з гучними звинуваченнями. А можливо, і з інших причин.
Як би там не було, враження від фільму були сильними. Все сплелося докупи – і громадянська позиція, і журналістська солідарність, категоричне неприйняття ганебного стеження за інакомислячими і спротив недолугій правоохоронній системі. Та коли градус емоційної напруги спав, було складно втриматися від спокуси перевірити та проаналізувати оприлюднені колегами факти.
Згідно з наведеною у фільмі «Вбиство Павла» інформацією, в ніч, коли під автомобіль Олени Притули злочинці закладали вибухівку, поблизу її з Шереметом будинку перебував автомобіль Skoda АА2551МО. Саме у ньому, за даними журналістів, був екс-співробітник СБУ Ігор Устименко.
Він, за інформацією Служби Безпеки, ще у 2014 році звільнився. Попри все, автори фільму продовжують підводити глядача до висновку, що СБУ стежила за Притулою та Шереметом.
У фільмі справді видно, що увечері напередодні вбивства біля будинку Павла Шеремета проїхали та зупинилися два автомобілі – білий Mercedes та сіра Skoda. З цих автомобілів вийшли люди, які тривалий час знаходилися на місці зупинки і спілкувалися між собою. Складно не погодитись – така поведінка характерна для пересування людей, які користуються особистою охороною.
Цілком імовірно, у автомобілі Mercedes перебувала особа, яку охороняють, а у автомобілі Skoda – її охоронці. Зокрема, й екс-співробітник СБУ Устименко. Не таємниця, що багаті та успішні для своєї охорони часто обирають саме колишніх силовиків та працівників спецслужб. І це одразу спадає на думку. Тепер залишається вияснити – кого саме могли пильнувати охоронці.
Як з’ясували журналісти, автомобіль Skoda має реального власника і належить конкретній фізичній особі – такій собі Наталії Леонідівні Зарецькій. При цьому добре відомо: коли співробітники СБУ ведуть зовнішнє спостереження, зазвичай вони використовують неіснуючі автомобільні номери. І, за логікою речей, саме так і мало відбуватися в історії з Шереметом. Дивно, що спецслужба для своїх секретних завдань взялася «світити» реальний автомобіль реальної особи.
Нелогічною виглядає й активна комунікація Устименка з журналістами, якому вони зуміли додзвонитися навіть після виходу фільму. Можна припустити, що люди, які ведуть стеження за завданням спецслужби, всіляко б уникали контакту.
Натомість цікавою виявилась постать самої власниці автомобілю Skoda. Але про це журналісти чомусь вирішили змовчати. Як з’ясувалося, Зарецька Наталія Леонідівна працює на керівній посаді у холдингу «Альтіс». Зокрема, в інтернеті можна знайти згадки про те, що вона є начальником відділу роботи з корпоративними клієнтами ТОВ «Альтіс-Девелопмент».
Також Зарецька є засновником та директором ТОВ "АЛЬТІС-СОЦІНВЕСТ".
А аналіз її профілю у мережі Facebook свідчить, що і власник холдингу «Альтіс» Олександр Глімбовський, і його дружина Анна Глімбовська – є друзями Наталії Зарецької.
Про теплі взаємини свідчить і те, що Анна Глімбовська часто «лайкає» фотографії своєї подруги Наталії Зарецької.
Також в інтернеті можна знайти згадки про те, що Анна Глімбовська діє як представник ТОВ «Альтіс-Девелопмент», де працює Зарецька.
І нарешті, усім добре відомо, хто такий Олександр Глімбовський. Ім’я власника однієї з найбільших будівельних корпорацій України «Альтіс-холдинг» вкотре пролунало на всю країну зовсім нещодавно – у світлі подій навколо Романа Насірова.
Бо ж пан Глімбовський доводиться відстороненому головнму фіскалу ніким інакшим, як тестем. А його донька Катерина Глімбовська – дружина Насірова. І саме з грошей цієї родини за Насірова було сплачено заставу у розмірі 100 мільйонів гривень.
Сам Олександр Глімбовський – незмінний учасник рейтингу найбагатших людей України. З року в рік його корпорація виграє державні підряди на мільярди гривень. Зокрема, «Альтіс-холдинг» будував новий аеровокзал у Львові – підряд на майже 2 млрд гривень. А в Києві «Альтіс» звели автомобільну розв’язку на Поштовій площі та низку інших об’єктів.
Можна припустити, що екс-співробітник СБУ Устименко, якого спершу зафіксували камери спостереження, а потім долучили до своїх героїв журналісти, працює у службі безпеки родини Глімбовських або наближених до неї осіб. І чи має цей чоловік стосунок до стеження за Притулою та Шереметом – питання.
Тоді як автомобіль Skoda АА2551МО міг бути записаний на подругу та співробітницю родини Глімбовських Зарецьку і використовуватися для потреб охорони сім’ї.
Але ця інформація у фільмі чомусь не пролунала. При тому, що перевірка зазначених фактів і даних про дійових осіб займає лічені хвилини. Все настільки доступно, що просто не віриться, що журналісти не знали, ким насправді є фігуранти їхнього розслідування. Можливо, нові цікаві деталі передбачалося оприлюднити у новій серії фільму, але нелогічною тоді виглядає версія про стеження СБУ.
Між тим, після тривалого відмовчування та ігнорування запитів авторів фільму голова Служби Безпеки Василь Грицак врешті-решт спростував думку про те, що напередодні вбивства Шеремета Устименко виконував біля його будинку якісь спецзавдання. Тоді як самого Устименка уже найближчим часом мають викликати до СБУ на допит.
Як би там не було, розслідування зухвалого злочину активізувала саме робота журналістів, тому не слід применшувати їхніх здобутків. Навіть якщо показана у фільмі правда виявилася недомовленою.