Еспресо очолив державотворчу місію - заохотити українців до читання, - головред каналу Василь Рябчук

Добрий день! Днями телеканал “Еспресо” презентував книжкову премію “ Еспресо. Вибір читачів”. Василю, для чого взагалі телеканалу літературна премія? Мені здається, що література і телебачення — все ж таки конкурентні речі.

Якщо Ви знаєте історію каналу, ми завжди були таким своєрідним магнітом, який притягував все українське: почалося все з Євромайдану, на який весь світ фактично дивився нашими очима. Було й таке, коли ми дивилися якийсь український канал, а в ефірі було одразу три логотипи — CNN, наприклад, Еспресо і лого того телеканалу.

Тоді у нас працювало до 20 людей, а зараз ми значно розширились. Еспресо зібрав людей з абсолютно проукраїнськими цінностями. Люди від нас практично не йдуть. На каналі дуже маленька ротація кадрів.

Родинний канал?

Виходить, що так.

Що рідкість, наскільки я знаю, на телебаченні часто міняються кадри.

Але все ж нам стало тісно в суто інформаційній ніші, тому ми вирішили що нашу проукраїнську позицію треба виносити за рамки телебачення і сайту, і якось підтягувати до нас людей оцим магнітом більше ззовні.

От, власне, перше про що ми подумали – це книжки, література. Знаєте, всі багато говорять, що люди мало читають, не хочуть читати українське, але я можу заперечити це. Щороку я буваю на Книжковому Арсеналі — і бачу багато молодих людей, які купують книжки. І ми подумали – чому б не зробити якийсь книжковий “Оскар”. Починаємо з двох номінацій – доросла література і дитяча література.

Але літературні і книжкові премії і конкурси в Україні є. Чим вирізнятиметься ця?

Ваша правда. Вони відформатовані таким чином, що всі книжкові премії, так чи інакше, визначають експерти, письменники і т.д. В нас трохи інша історія. Ми ж маємо етапи самої премії: перший місяць, у червні, збираємо пропозиції від експертів, але експерти у нас — це всі, і письменники, і літературознавці, і читачі.

Вони надсилають книги на пропозицію ?

Так. Ми отримуємо назви книжок, назви видань. А наступного місяця, в липні, формуватиметься шорт-лист в кожній номінації, де залишиться по 3 фактично книжки.

Усього? Не дуже багато.

Це не багато, тому буде суворий відбір. І далі, ми вирішили вдатися до певного роду експерименту, обирати переможця з цих трьох книжок будуть читачі бібліотек. Таким чином ми дізнаємось скільки реально читачів ходить до бібліотек.

Я Вам скажу що це теж така державотворча місія – трошки пафосне слово, але правда, і наскільки ці бібліотеки потребують реальної підтримки. Тож тут є дві мети: подивитись на бібліотеки і схилити людей до читання нових книжок. Як можна пропонувати книжку до премії – не прочитавши її? Така от у нас мета.

Впевнена, що будуть якісь автори, книги – які не потрапили до широкого читача, не були представлені на Книжковому Арсеналі, і т.д. Можливо, таким чином, Ви відкриєте якихось авторів.

Ой, це моя мрія взагалі відкривати нові імена. Чим би я не займався – радіо, телебачення, тепер ця премія — знаходити нових цікавих людей – експертів, письменників, і т.д. — це крок вперед. Я думаю Ви чимось схожим займаєтесь, частково.

В радіосвіті, коли ввели квоти, багато змін почалося в цьому плані. Дуже багато казали “Немає музики”, музика – є. Ви – стовідсотково україномовний канал?

Більше того, ми – єдиний стовідсотково україномовний канал.

Як на телебаченні останніми роками позначаються мовні питання? Що взагалі відбувається в телепросторі?

В нас найголовніша проблема в телебаченні, це те, що телебачення не є бізнесом. Я футбольний вболівальник, і дуже схожа ситуація зараз із футболом. Коли стоїть за тобою якийсь олігарх, то клуб існує. А от ми бачили приклади Металіста харківського, Дніпро зараз. Припиняють платити гроші — і клубу немає.

З початком війни з Росією об’єм телевізійного ринку зменшився більш як в 10 разів. Не називаючи цифри, ну от умовно річний бюджет однієї з відомих українських медійних груп більший ніж об’єм всього телевізійного ринку.

Тому особливо це відчувається в інформаційному мовленні, де є телеканали, які або фінансуються з росії, або фінансуються тими людьми, які близькі до Росії. І це – прикро. Тому що дійсно формується така історія, що ми там бачимо (давайте називати щоб конкретніше) якісь там заходи телеканалу Інтер на 9 травня, і т.д., і вони збирають до 16 мільйонів людей. І з цими людьми можна робити все, що завгодно. А несе канал явно не проукраїнські меседжі.

Така історія домашнього міні-театру свого. Є людина в якої є гроші та  її канал це фактично трансляція її думок, світогляду.

Я б сказав скоріше не її думок, а якихось політичних потреб, політичних переконань, політичних меседжів інвесторів. Ми намагаємося тримати себе в руках, що називається. На Еспресо я не відчував жодного тиску у цьому сенсі. Є два основні моменти, які треба змінити на інформаційних каналах, з моєї точки зору. Перше — щоб все, що відбувається коментували лише фахові люди.

Якщо економіку будуть коментувати лише економісти, літературу лише літературознавці чи письменники і т.д. , от тоді ця довіра буде зростати – і таким чином ми сформуємо пул експертів і фахівців, яким будуть вірити . Це одне з наших завдань, наприклад яким ми зараз дуже активно займаємся на Еспресо.

Ви взялися зараз за книги. Є багато культурних подій, про які ви розповідаєте. Чи є провалля, про що важко знайти новини?

Апріорі на інформаційних каналах культуру і спорт дивляться гірше, ніж новин про політику. Але  все ж необхідно знаходити потрібні форми. Ми робили щоденники з Книжкового Арсеналу – їх чудово дивляться! Головне просто правильно і цікаво це робити.

Давайте повернемося до премії. Розкажіть, коли і де саме люди зможуть голосувати.

Голосування триватиме з серпня по жовтень у бібліотеках по всій Україні. Тому вже зараз раджу українцям іти і записуватися в бібліотеки. Всі подробиці щодо локацій з’являться у нас, і в ефірі, і на сайті. І там буде дорожня карта, де ви точно зможете знати, куди прийти і як проголосувати.

Оскільки Ви взялися за книжкову премію, можливо, порадите українські книжки, які Вам запам’яталися?

Останньою прочитав книжку з циклу ретро-роман Андрія Кокотюхи. Це детектив про Львів, і мені дуже сподобалося. Книга дуже атмосферна, і вона мене насправді трохи переключає. До речі, ми домовились з Андрієм, що я його проконсультую щодо його нової книги. Наразі він дописує книжку зі свого циклу ОУНівського і не вистачає подробиць про Луцьк, а це моє рідне місто.

За матеріалами програми “Мистецька країна” радіостанції “Країна ФМ”.