Референдум, який відбувся 23 червня 2016 року, став для Європи та інших частин світу шоком. Рік тому за те, щоб вийти зі складу Євросоюзу проголосували майже 52% британців, за те, щоб не робити цього - 48%. Цифри свідчать, що британське суспільство виявилося вкрай поляризованим у питанні членства в ЄС та суміжних із ним - як-от імміграції та безробіття.
Довге нудне розлучення
Сам по собі референдум ще не означав негайного виходу з Євросоюзу. Втім, британський уряд на чолі з Терезою Мей вирішив, що піде шляхом Брекзіту.
Хоча до голосування пані прем'єр-міністр належала до табору тих, хто був проти розлучення з ЄС, після нього вона змінила позицію. "Брекзіт означає Брекзіт", - сказала Мей, підкресливши таким чином, що є воля народу, яку вона має намір виконати.
Щоб вийти з ЄС, Велика Британія мусила скористатися процедурою, прописаною в статті 50 Лісабонської угоди. Мей запустила процес 29 березня, надіславши відповідного листа президенту Європейської Ради Дональду Туску. З цього моменту на Британію більше не розповсюджується дія різноманітних євросоюзівських угод.
Були сформовані дві команди з обох сторін, які мають провести переговори щодо умов виходу. Європейську очолює французький політик Мішель Барньє, а британську - Девід Девіс.
Згадана 50-та стаття на весь процес розлучення дає два роки. Тобто він має чіткий дедлайн - 30 березня 2019 року.
Теоретично, строк переговорів можна подовжити, але для цього потрібна згода усіх країн - членів ЄС.
Власне, щоб вийти з різноманітних договорів з ЄС багато часу не потрібно. Найскладніша частина процесу - це переговори щодо нових угод Великої Британії та країн-членів ЄС. Варіантів маса - це можуть бути, наприклад, двосторонні угоди з кожним членом, або загальні - між Лондоном та ЄС.
Британську сторону найбільше цікавлять умови нової торговельної угоди з ЄС (митні правила, тарифи, мита тощо). Європейську сторону, натомість, більше хвилює пункт про вільне пересування та подальшу долю їхніх громадян, які живуть у Великій Британії.
Ці питання, зокрема, будуть предметом обговорення на черговому саміті ЄС ввечері у четвер, 22 червня.
"Багатьох громадян ЄС у Великій Британії та британців, які живуть закордоном, хвилює їхній статус після того, як станеться Брекзіт. Деякі бояться, що їх депортують, якщо їхні права як громадян ЄС не будуть гарантовані", - пише з цього приводу BBC.
Мова йде про 3,2 млн європейців, які проживають у Великій Британії, та 1,2 млн британців, які проживають у 27 країнах ЄС.
Політичні жертви Брекзіту
Саме завдяки Брекзіту Тереза Мей стала прем'єр-міністром. Запущений її попередником Девідом Кемероном референдум спричинив чималі потрясіння в британському політикумі. Першою жертвою став він сам.
Коли Кемерон пообіцяв провести референдум, він намагався досягти двох цілей. По-перше, він зіграв на зростанні євроскептичних настроїв серед британців та виграв парламентські вибори. По-друге, використав тему можливого виходу з ЄС як засіб тиску на Брюссель, домагаючись різних преференцій.
Коли ідея з референдумом почала втілюватись у життя, Кемерон почав активно агітувати британців голосувати проти виходу. І пообіцяв у випадку виграшу прибічників Брекзіту подати у відставку. Невдовзі обіцянку довелось виконати.
Проте найголовніші агітатори за Брекзіт так само лишилися у розбитого корита. Головним чином через скандали. Наприклад, Борис Джонсон, який дуже сподівався отримати пост прем'єра, змушений був вдовольнитися посадою міністра закордонних справ.
Або ще один гарний приклад - Партія незалежності Сполученого Королівства (UKIP), яка будувала політичну програму на євроскептицизмі. Ще кілька років тому вона демонструвала стрімке зростання рейтингів та здобула чималу кількість членів Європарламенту.
Зараз партія втрачає популярність, бо її ключове гасло про вихід з ЄС виконане, а запропонувати щось нове вона не спромоглась. Її харизматичний лідер Найджел Фарадж залишив пост керівника невдовзі після Брекзіту та перекваліфікувався на автора-експерта улюбленого телеканалу американського президента Fox News.
Складнощі британського прем'єра
Тереза Мей, схоже, не зробила висновків з авантюри Кемерона та затіяла власну - з достроковими виборами. І як Кемерон в результаті зіграла сама проти себе. Сподіваючись сформувати потужну більшість у парламенті, вона, натомість, отримала на виході зменшення кількості консерваторів.
Щоб сформувати більшість Мей розпочала переговори з Демократичною юніоністською партією (ДЮП). Ті спромоглися завоювати 10 мандатів, яких має вистачити. Вони мають приблизно такі самі погляди на Брекзіт, як і консерватори.
Переговори з ДЮП тривають досі. Вони ускладнюються тим, що це, по перше, регіональна партія - вона представляє виключно Північну Ірландію. Це вже саме по собі пов'язане з ризиком відродити протистояння між юніоністами та ірландськими націоналістами.
А по-друге, в ДЮП прокинувся апетит - як пише The Telegraph, вони вимагають, аби Мей виділила на потреби Північної Ірландії 2 млн фунти стерлінгів. А щоб підкреслити свою непохитність, 36 годин не відповідали на телефонні дзвінки з офісу прем'єра.
Тим часом строки, відведені на формування уряду спливають. Британська королева вже виступила з промовою, яка символізує початок парламентського року. У ній перераховані законопроекти, які уряд сподівається за цей час ухвалити. Пишуть промову, звісно, в уряді, але виголошує її саме королева в Палаті лордів - така традиція.
У промову уряд Терези Мей включив 8 законопроектів, що мають слугувати підґрунтям для Брекзіту. Зокрема, щодо нового митного режиму, нових міграційних правил, торгівлі, сільського господарства та рибальства, ядерного регулювання та застосування санкцій поза межами ЄС.
Мей має хитку позицію, як всередині країни, так і за столом переговорів з ЄС. У Брюсселі тим часом наполягають на тому, щоб британці не тягнули кота за хвіст та прискорили процес розлучення.
Брекзіт - благо чи зло
Щодо наслідків Брекзіту для Великою Британії, Євросоюзу та інших країн суперечки тривають досі.
"Хоч як дивно, сумно та ілюзорно це б не звучало, Європейський Союз міг би стати сильнішим без Об'єднаного Королівства. Брекзіт вивільнив найслабші зв'язки", - читаємо у свіжій статті італійського політолога Алессіо Колоннеллі.
Він зосередив увагу на проблемі відтоку мізків з Великої Британії. Колоннеллі стверджує, що за останній рік більше 1300 університетських викладачів з ЄС залишили британські університети. І це не все, бо значна кількість з них виїхала раніше, або планують виїхати, або поміняли плани щодо переїзду до Великої Британії. Натомість останні обирають топові університети в Німеччині, Франції, Нідерландах та Швеції.
У великій статті кількох дослідників, опублікованій на сайті Всесвітнього економічного форуму, йдеться про економічні наслідки Брекзіту. Вони зауважують, що він уже спричинив певний відтік інвестицій, скорочення доходів населення та зростання інфляції.
Вони наголошують, що економічно Велика Британія більш залежна від ЄС, аніж ЄС від Великої Британії. 44% британського експорту йдуть до ЄС, 48% іноземних інвестицій у британську економіку надходять з ЄС.
За підрахунками авторів, Брекзіт коштуватиме Британії 140 млрд фунтів стерлінгів (7,5% ВВП) або ж еквівалентний втратам 300 млн фунтів щотижня протягом восьми років.
Втім, Брекзіт від самого початку стосувався не стільки економіки, скільки політики. Британців налякали напливом мігрантів та пообіцяли повернути колишню велич і вплив.
Проте, пишуть автори дослідження, Брекзіт не допоможе об'єднати британців, а також не ліквідує проблему нерівності доходів, нестачі безбар'єрного доступу до освіти та зниження соціальної мобільності.
"Іронія в тому, що тікаючи від Європейського Союзу, що на їхню думку розвалювався, прибічники Брекзіту натомість зробили його сильнішим. Виборці у Франції та Нідерландах відкидають популізм, а політики в Брюсселі та Берліні переключилися на реформи та заходи з підтримки ЄС", - йдеться в статті.
Тереза Мей наполягає, що Брекзіт оздоровив економіку. Про це вона, зокрема, говорила у своїй промові, коли оголошувала дострокові вибори:
"Незважаючи на прогнози щодо негайної фінансової та економічної небезпеки після референдуму, ми побачили, що довіра споживачів залишається високою, а рекордна кількість робочих місць та економічне зростання перевищили всі сподівання".
Газета The Telegraph записала ролик, в якому нарахувала аж 100 причин, через які Брекзіт був хорошим кроком.
"Коротко кажучи, Британія залишиться ключовим гравцем на світовій сцені. Насправді, Британія буде навіть більш потужнішою, бо матиме одну річ, якою можуть насолоджуватись лише кілька європейських націй: свободу вирішувати власну долю".
Таблоїд Metro в схожому тексті доводить, що тепер британці матимуть більший наплив туристів (через здешевлення фунта), повернуть собі провідне місце на ринку постачання риби та отримають право на виробництво синтетичного алкоголю, після якого не буває похмілля.
Колишній гендиректор Британської торговельної палати Джон Лонгворс вважає, що після того, як буде перебалансовано економіку, Британія перетвориться на найкраще місце для ведення бізнесу. "Справжня перевага Брекзіту - це значний шматок ВВП, не згадуючи вже про торговельні угоди, які ми укладемо з усім світом", - пише він.
Тепер, наполягає Лонгворс, британці більше не дотримуватимуться протекціоністських правил, нав'язаних ЄС і зможуть підтримати власних маленьких та середніх експортерів. Важливо лише,щоб уряд зробив правильні кроки.
Взагалі, як бачимо, аргументи прихильників Брекзіту як правило несуть в собі значну частку нераціонального. Вони апелюють до абстракцій, як от право на свободу вирішувати свою долю самостійно. Натомість скептики більше зосереджують увагу на кишені британця, яка, на їхнє переконання, обов'язково схудне.
Брекзіт та Україна
Втім, то все проблеми британців. Але Брекзіт мав і матиме вплив також і на Україну. Спочатку це здавалося суцільно негативним для нас процесом. Велика Британія була послідовним прибічником не лише збереження, але й посилення санкцій щодо Росії. З її уходом їх поменшало
Проте, процес європейської інтеграції, до якого прагне бути залученою Україна, отримав додаткові стимули. Спочатку видавалося, що Брекзіт матиме ефект доміно.
Але, як йшлося у згаданому вище дослідженні, сталося навпаки - процес став приводом для початку пошуку шляхів посилення європейської єдності. Більше того, настрої у європейців після референдуму британців змінилися, що довели вибори в Нідерландах та Франції, де євроскептики отримали поразку.
Напрошується висновок про те, що Україні варто зберігати поточний курс. А ще не забувати про укладення вигідних угод з Лондоном. Бо як би там не було, Об'єднане Королівство лишається потужним гравцем на світовій арені.