На вихідних стало відомо, що в Італії 30 червня у місті Болонья затримали бійця батальйону ім. Кульчицького Віталія Марківа. Прокуратура міста Павія висунула йому підозру у вбивстві фотожурналіста Андреа Роккеллі в травні 2014 року.
Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко вважає, що ця історія "дуже погано пахне" та "схожа на чергову російську провокацію".
Приїхав захищати Майдан
Віталій Марків - українець, який у 16 років з батьками переїхав до Італії з Тернопільщини. Батьки й досі живуть в Італії, там же він має багато друзів ще з часів навчанні у коледжі.
У 2013 році він вирішив приїхати в Україну, втомившись слідкувати за подіями на Майдані Незалежності дистанційно. Вже 6 грудня він був у Києві.
"Мене дуже сильно вразило все: події й люди. Багато різного народу. Це так захопило! Дуже патріотичний настрій в людей, всі стояли за одне. Тоді не було жодних політичних партій, а була просто воля народу", - розповідав він згодом в інтерв'ю волонтерам проекту "Якби не війна".
Віталій Марків у фотопроекті "Якби не війна". Фото: Facebook / @ifnotwar
Він долучився до 5-ї сотні Самооборони Майдану. Приблизно тоді ж познайомився зі своєю майбутньою дружиною Діаною. Одружилися вже у жовтні 2014 року.
"Після всіх подій на Майдані оголосили набір добровольців в Національну Гвардію, це був перший стрілецький батальйон. Було багато бажаючих - з Майдану тоді вирушило більш як 500 чоловік, ми посідали в автобуси на Європейській площі і поїхали на полігон в Нові Петрівці. Далі було знайомство з нашим генералом Сергієм Петровичем Кульчицьким", - розповідав Марків у тому ж таки інтерв'ю.
Згодом Марків став свідком загибелі Кульчицького - вертоліт з генералом збили бойовики. "Тоді відірвали по шматочку кожного з нас", - пригадував він.
У батальйоні Марків мав позивний "Італієць". Під час боїв під Слов'янськом у травні 2014 року його частина знаходилась на горі Карачун, а саме місто перебувало під контролем російсько-терористичних сил.
Координатор батальйону імені Кульчицького, народний депутат Андрій Антонищак говорить, що знає Віталія з часів Майдану і зараз той служить у батальйоні заступником командира взводу. За словами депутата, Марківа утримують в тюрмі містечка, що знаходиться за 40-50 км від Мілану. До нього не пускають українських дипломатів, мотивуючи це тим, що у хлопця італійське підданство.
За словами Антонищака, після подій на Майдані Марків відновив свій український паспорт. Проте італійське громадянство у нього збереглося.
Депутат також розповів, що Віталію італійська влада надала адвоката, але від нього планують відмовитись та найняти іншого.
Як загинув італійський фотокор Роккеллі
Андреа Роккеллі та його супроводжуючий і перекладач, російський правозахисник Андрій Миронов загинули під час мінометного обстрілу ввечері у суботу, 24 травня 2014 року. Французький фотожурналіст Вільям Роглон з агентства Wostok Press, який перебував з ними, був поранений в ноги, але залишився живий.
Спочатку зі стрілецької зброї було обстріляно автомобіль, на якому їхали фотографи. Вони вискочили та спробували сховатися в кюветі. Там їх накрило мінометним обстрілом.
Андреа Роккеллі був учасником групи фоторепортерів Cesuralab. Спеціалізувався на зйомках у гарячих точках. В його доробку є кілька фото ще з часів протистояння на Майдані.
За кілька днів до загибелі у російській "Новій газеті" вийшов репортаж правозахисника Андрія Миронова з ілюстраціями Роккеллі. У тексті розповідали про дві багатодітні родини зі Слов'янська, які змушені ховатися від війни у підвалах.
Заголовок та підзаголовок матеріалу промовисті: "Мы не звери. Не надо нас колючей проволокой обтягивать!" Две многодетные семьи из Славянска стали заложниками войны, развязанной политиками и политтехнологами".
У червні 2014 року Миронова та Роккеллі посмертно нагородили в Росії премією імені Анни Політковської "Камертон".
Хто стріляв по журналістах
Росіяни та проросійські бойовики стверджують, що вогонь по журналістах відкрили українські бійці Нацгвардії. Натомість українська сторона стверджує, що артобстріл проводили російсько-терористичні війська.
Прокурори міста Павія на прес-конференції заявили, що звинувачення проти Віталія Марківа базуються перш за все на свідченнях французького фотографа Роглона та інформації з відкритих джерел. Крім того, в рамках свідчень французький журналіст надав відеоряд.
У травні 2016 року родичі Роккеллі розповіли "Новій газеті", що українська сторона закінчила слідство та відправила свій звіт з більш ніж 40 сторінок італійським колегам.
У травні 2017 року італійська газета La Reppublica опублікувала ціле розслідування про загибель італійського фотографа. Зі слів адвоката родичів Роккеллі, Україна надала італійській стороні "некорисні свідчення", та ще й "створює перешкоди" для розслідування.
Родичі розповіли, що фотограф загинув невипадково: він нібито знімав потяг, який захопили українські військові. А французький фотограф Рагульон сказав газеті, що українські військові спеціально цілились у журналістів.
Видання стверджує, що керівник слідчої групи в Мілані відправив вимогу українській стороні провести повторне розслідування.
Сайт Stop Fake 26 червня 2017 року опублікував детальне розслідування обставин загибелі журналістів італійською мовою. Воно також у скороченому вигляді доступно російською мовою.
Автор спростував низку припущень, висунутих газетою La Reppublica. Зокрема, там наводяться фотографії машини журналістів після обстрілу та вказується на характер кульових отворів. По них видно, що стріляли не з висоти (українські позиції знаходились на горі Карачун), а горизонтально.
Окрім того, посилаючись на заступника генпрокурора Євгена Єніна, сайт пише, що українські позиції знаходились занадто далеко, щоб "дістати" автомобіль журналістів зі стрілецької зброї (1,68 км).
Окрім того, у заяві батальйону Кульчицького вказується, що в травні 2014 року в них не було на озброєнні мінометів, а лише стрілецька зброя. Тож їм просто фізично не було з чого обстрілювати журналістів, якби вони навіть і хотіли цього.
Дивуватися "розслідуванню", яке провела La Reppublica, не варто. Інші італійські ЗМІ також висували абсурдні здогади щодо вбивства Роккеллі. А деякі навіть писали, що журналістів могли вбити за те, що вони викрили схему нелегальної торгівлі зброєю українськими військовими.
Батько вбитого, Ріно Роккеллі, також не довіряє українським слідчим.
"Зараз я можу точно підтвердити: ця людина, Віталій Марків, дуже багато знає, з ним зараз працює слідство. Всі ми розуміємо, що в артобстрілі брав участь не він один", - розповів він у коментарі для "Нової газети".
Батько також зазначив, що не контактує з Україною та не має ніякого офіційного статусу в нашій країні у зв'язку з розслідуванням. "Все, що можу сказати - це розслідування провела Італія. І я схильний довіряти йому більше, як незалежному, аніж якби його виконала одна зі сторін конфлікту", - сказав він.
Сайт Stop Fake присвятив ще одну публікацію Марківу. У випуску новин TG1 одного з наймасовіших італійських телеканалів RAI1 наводиться спотворене інтерв'ю Віталія телеканалу СТБ, в якому він нібито розповідав, що вони стріляли в кожного, у кого в руках була фотокамера.
Сайт наводить справжні слова Марківа з інтерв'ю, яке він дав 12 квітня 2014 року: "Переворотний момент був на Інститутській, де був розстріл мирних демонстрантів. Коли людина біжить з дерев'яним щитом і палкою, а проти тебе працюють снайпери, я зрозумів, що треба боротися до кінця".
Українська Генпрокуратура заявила, що здивована арештом Марківа. "ГПУ активно співпрацює з італійськими колегами, надає результати допитів свідків, результати експертиз тощо", - написав на своїй сторінці у Facebook заступник генпрокурора Євген Єнін.
Раніше він розповідав, що запит на правову допомогу від прокуратури міста Павія надійшов ще у 2015 році та був виконаний повністю, в максимально стислі строки. Згодом, за його словами, італійським прокурорам надсилалась додаткова інформація - матеріали допитів свідків, висновки експертиз тощо.
Єнін зазначив, що Генпрокуратура вже звернулася до італійських влад з вимогою "надати ґрунтовні докази вини Марківа Віталія або його негайного звільнення".