Німецьку компанію про неприємності попереджали заздалегідь. Ще минулого року ЗМІ писали, що проект, під який Росія купляє їхні газові турбіни для електростанцій - підставний, і кінцевим пунктом призначення буде окупований півострів Крим.
Схоже, бізнес для концерну виявився важливішим і там вирішили ризикнути. Але про їхню оборудку дізналися ЗМІ. Вже 5 липня з'явився репортаж Reuters, в якому стверджувалося, що газові турбіни опинилися в Криму, незважаючи на санкції.
Тепер компанія Siemens отримала жахливий удар по репутації, а в перспективі їй загрожує покарання за порушення санкційного режиму. Як зазначає "Німецька хвиля", це перший випадок порушення Німеччиною запроваджених за анексію Криму санкцій Євросоюзу.
Кримський блекаут і турбіни
Для окупованого півострова гостро стоїть питання енергопостачання. Після того, як тривалий час Крим просидів у темряві через припинення постачання струму з України, російська влада проклала серію кабелів по дну Керченської протоки. Вони з'єднали півострів з південною енергетичною системою РФ, але цих потужностей замало.
Радикально питання має вирішити будівництво двох теплових електростанцій - у Севастополі та Сімферополі загальною потужністю 940 мегават. Однак їх будівництво довелося заморозити, бо потрібні для роботи ТЕС чотири газові турбіни виробляє лише компанія Siemens. Остання ж відмовилася постачати їх через санкції, введені США і Євросоюзом.
Але у червні 2017 року турбіни таки опинилися в Криму. У Siemens спочатку заперечували, що постачали їх на анексований півострів. Та згодом підтвердили, що як мінімум дві з чотирьох турбін перевезли в Крим проти їхньої волі.
Німецький концерн погрожує кримінальним переслідуванням відповідальним за це особам та своєму клієнту, російській компанії "Технопромекспорт".
Згаданих відповідальних осіб має бути чимало, адже турбіни, щоб вони не перетворились на купу металобрухту, треба було не лише збудувати, але й встановити і запустити, а для цього теж потрібні спеціалісти Siemens.
Як обходили санкції. Крок 1-й, будівництво
З тої інформації, яку вже вдалось зібрати, вимальовується ось така схема.
Збудували чотири турбіни на спільному підприємстві "Сіменс технології газових турбін" (Siemens Gas Turbine Technologies LLC), 65% якого належать Siemens, а ще 35% - російським "Силовим машинам". Замовником була російська компанія "Технопромекспорт", дочірня структура російського держконцерну "Ростех".
Прикметно, що саме "Технопромекспорт" будує дві згадані електростанції в Криму.
Тобто, у Siemens добре знали, хто їхній клієнт. Зараз керівництво концерну завляє, що російські партнери неодноразово у письмовій формі запевняли їх, що турбіни в Крим не відправлятимуть.
Але ще в 2016 році декілька ЗМІ попереджали, що росіяни збираються використати турбіни саме для кримських електростанцій. Згаданий спільний завод, який будує турбіни, запрацював у 2015 році в Санкт-Петербурзі.
У Siemens заявляли, що турбіни призначені для проекту на Таманському півострові. Теж саме стверджували й в "Технопромекспорті".
Але вже тоді журналісти вказували на те, що проект фейковий, і були праві - невдовзі росіяни заявили, що проект на Тамані не буде реалізований.
Як обходили санкції. Крок 2-й, перевезення в Крим
Перевезенням на півострів турбін займалась ПАО "Совфрахт". Разом із материнською компанією "Совфрахт-Совмортранс" вона перебуває у санкційних списках США за причетність до будівництва Керченського мосту.
Моніторингова група громадської організації "Майдан закордонних справ" та інформаційного порталу Blackseanews стверджує, що всі чотири турбіни вже у Криму. Їх перевозили баржею, що належит "Совфрахту", та буксиром "Шквал", який належить компанії "Нева-Чартер".
Зокрема, 27 червня дві турбіни та два генератора доправили в Камишову бухту, що у Севастополі. Вони призначені для Севастопольскої ТЕС.
Ще дві турбіни та два генератори доправили 8 липня до Феодосії. Звідти їх мають перевезти до Сімферопольської ТЕС. Місцем доставки у другому випадку обрали порт Феодосії тому, що дорогу з Севастополя до Сімферополя пошкодив зсув грунту.
Як обходили санкції. Крок 3-й, запуск в роботу
Встановленням та введенням в експлуатацію турбін на ТЕС, як стверджує агентство Reuters, займалося підприємство ЗАО "Інтеравтоматика". Його власником на 45,7% є Siemens. Ще 37% належать Всеросійському теплотехнічному інституту, а 17% - все тому ж "Технопромекспорту".
У Siemens заявили, що проводять розслідування щодо причетності "Інтеравтоматики" до встановлення турбін.
"Якщо буде доведено, що це правда, ми вживемо всі необхідні та можливі кроки, щоб припинити будь-яку активність якомога швидче", - заявив представник Siemens.
Реакція на скандал
Уже 6 липня, наступного дня після виходу скандального репортажу Reuters, речниця українського МЗС Мар'яна Беца сказала, що міністерство перевіряє оприлюднену інформацію. Наразі це єдина реакція з боку української влади.
Відсутність реакції влади можна пояснити тим, що Siemens давно працює на українському ринку й втрачати цю компанію не хочеться. Але ця історія є перевіркою на здатність української влади реагувати на подібні порушення санкцій. Якщо реакції не буде, то будуть й інші прецеденти.
Так само це перевірка для Німеччини. "Укрінформ" пише, що німецькі офіційні органи намагаються уникати коментарів на тему скандалу з поставками турбін.
Зокрема, в міністерстві економіки та енергетики Німеччини відповіли, що не можуть робити припущень та відбулися загальною фразою про те, що "санкційний режим ЄС діє, і завдання компанії - дотримуватися чинного закону про санкції".
Також там нагадали, що по темі санкцій переговори веде МЗС, в останньому ж за коментарями відправили... в міністерство економіки та енергетики.
Агентство Reuters пише, що ситуацію відмовились коментувати й у Єврокомісії.
З посиланням на власне джерело в структурах ЄС видання зазначило, що в Євросоюзу немає можливостей стежити за дотриманням режиму санкцій і ця функція покладається на національні уряди країн-членів.
"Постачання турбін Siemens до Криму стане перевіркою кордонів дозволеного для європейських компаній після введення санкцій ЄС", - зазначає Reuters.
Вони мають рацію, якщо з боку ЄС та Німеччини не буде належної суворої реакції, санкції вже нікого не лякатимуть і їх ніхто не дотримуватиметься.
Що загрожує Siemens
Ще у жовтні минулого року правознавці, опитані Reuters, попереджали: поки що не було судових прецедентів, які б дозволили визначити, чи можна буде в судовому порядку покарати Siemens у разі, якщо її турбіни опиняться у Криму через "треті руки".
Найважче буде довести, чи компанія усвідомлювала той факт, що режим санкцій буде порушено. "Для цього треба буде довести, що німецька компанія знала та свідомо дозволила порушити режим санкцій", - цитує "Німецька хвиля" юриста з Потсдаму Інго Детлоффа. Зараз Siemens від подібних припущень активно відхрещується.
Скептично розглядається і можливість покарання німецької компанії з боку власного уряду. "Ризик опинитися між двох вогнів і отримати штраф з боку влади ФРН Siemens оцінює як незначний", - пише "Німецька хвиля".
Відмазки Кремля
У "Технопромекспорті" зараз стверджують, що купили турбіни на вторинному ринку і модернізували на російських підприємствах. На яких саме і що саме модернізували - компанія не уточнює.
Речник російського президента Дмитро Пєсков пішов ще далі. Він заявив, що в Криму "встановлюються турбіни російського виробництва, зібрані з російських компонентів".
Тобто з його слів випливає, що це навіть не модернізовані, а змайстровані з російських деталей турбіни. Що, звісно, повна нісенітниця, бо в Росії просто немає належних технологій для будівництва турбін для ТЕС того типу, які будуються в Криму.
Але це зручна для Siemens версія, бо виходить, що в Криму опинилися навіть і не зовсім їхні турбіни, а перероблені аналоги. Проблема лише в тому, що німецька компанія вже визнала, що на півострів потрапили турбіни саме їхнього виробництва.
Тим часом російська влада запевняє, що запустить ТЕС в роботу згідно з графіком, незважаючи на протести Siemens. "Проект буде в будь-якому випадку реалізовано, бо нам необхідно будівництво генерації", - зваявив міністр енергетики Росії Олександр Новак. Перші блоки ТЕС в Криму планують запустити в першому кварталі 2018 року.