Польща забуває про демократію, ЄС у відповідь погрожує санкціями. Як до цього дійшло

Твердження про те, що Польща - це адвокат України на шляху до ЄС, багато років тому вже стало кліше. Але зараз у Варшави під загрозою власні стосунки з Брюсселем. Інтенсивність критики з обох сторін зростає.

Суперечливі кроки влади

Одним із таких кроків стало ухвалення польськими депутатами закону про ЗМІ, який дозволив уряду напряму призначати та звільняти керівників суспільних медіа. Його багато критикували журналісти, громадські діячі, опозиція та керівництво ЄС.

Парламент проголосував за закон наприкінці 2015 року, а вже у січні 2016 року президент Дуда його підписав. Невдовзі Єврокомісія застосувала щодо Польщі новий правовий механізм, суть якого полягає в пильній ревізії законодавства, яке ухвалюється в країні, на предмет його відповідності нормам ЄС.

Навесні 2017 року сталася публічна сварка Польщі та Євросоюзу через переобрання Дональда Туска головою Європейської Ради. Незважаючи на те, що кандидатуру колишнього польського прем'єра підтримувала більшість інших країн ЄС, польська партія влади висунула власного кандидата - Яцека Саріуша-Вольського.

Коли ж Туска таки переобрали головою Євроради, речниця PiS Беата Мазурек заявила, що це рішення "не віщує Європі нічого доброго".

Лідер партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський звинувачує Туска в загибелі свого брата - президента Леха Качинського у Смоленській катастрофі. Можна сказати, що колишній прем'єр для очільника PiS є особистим ворогом.

А Росія, до речі, вдало маніпулює цим нюансом, досі відмовляючись повернути уламки літака та "чорні скриньки", породжуючи різноманітні конспірологічні версії про катастрофу.

Ще один нюанс, який ускладнює стосунки Польщі та ЄС, полягає в політиці щодо мігрантів з країн Африки та Близького Сходу. Польща відмовилась брати участь у дворічній схемі розселення 160 тисяч біженців, які накопичились у таборах в Греції та Італії, посилаючись на міркування безпеки. З вуст польських можновладців звучали фрази про те, що вони згодні приймати сирійців, але лише християн.

У відповідь в червні 2017 року єврокомісар з міграції Дімітріс Аврамопулос заявив, що за відмову надавати притулок проти Польщі, а так само Угорщини і Чехії можуть застосувати санкції. Міністр іноземних справ Польщі Вітольд Ващиковський назвав це шантажем. За його словами, їхній країні погрожують урізати євросоюзівські субсидії та інші потоки фінансування.

До проблемних питань можна віднести небажання Польщі остаточно переходити на євро. Наразі євровалюта має вільне ходіння поруч із національною грошовою одиницею - злотим.

Один із аргументів поляків полягає в небажанні повторити сумний досвід Греції, яка повністю перейшла на євро і найсильніше з країн ЄС постраждала від фінансової кризи 2008-2009 років. Втім ця тема наразі не викликає гострих дискусій між Варшавою та Брюсселем, хоча і містить конфліктний потенціал.

Суперечлива судова реформа

Змінити судову систему "Право і справедливість" (PiS) та її лідер Ярослав Качинський, якого часто в дискусіях називають реальним керівником країни, прагнуть з моменту приходу до влади в 2015 році.

Навесні 2016 року було реформовано Конституційний суд, незважаючи на вуличні протести та застереження Венеціанської комісії. На останні польська влада не звернула уваги, заявивши, що вони носять рекомендаційний характер.

Відтоді Конституційний суд Польщі має ухвалювати рішення більшістю у дві третини голосів. Раніше було досить простої більшості.

Для ухвалення важливих рішень, згідно з законом, потрібна присутність не менше 13 з 15 суддів, а раніше вистачало дев'яти. За словами критиків, через нововведення конституційний суд втратив більшість своїх повноважень із нагляду за урядом та парламентом.

Зараз дійшла черга до звичайних судів, Вищого суду та Національної судової ради (органу, який має повноваження призначати нових суддів). Відповідні законопроекти були ударними темпами ухвалені обома палатами польського парламенту - Сеймом і Сенатом. В обох PiS має більшість. Тепер їх має підписати президент Анджей Дуда, який також є представником PiS.

Щодо судів звичайної юрисдикції головні зміни стосуються збільшення повноважень міністра юстиції з призначення суддів та їхніх заступників. У Національній судовій раді передбачається звільнити 15 членів. Нових обиратиме вже не суддівське середовище, а Сейм. У Верховному Суді передбачається звільнити всіх суддів, окрім тих, яким дозволить залишитись міністр юстиції, та обрати нових.

Ярослав Качинський та його партія стверджують, що зміни "вилікують" судову гілку влади від патологій і зроблять її більш демократичною. Мовляв, вони хочуть покінчити з суддівською кастовістю та дати змогу полякам контролювати призначення нових суддів через обраний народом парламент.

Важливі недоліки пропонованої ними системи полягають в тому, що більшість у парламенті контролює PiS, а отже, як наголошує опозиція, є ризик, що суддів призначатимуть не за критерієм професійності, а за критерієм лояльності до влади. Вона також наголошує, що контроль за суддівською гілкою влади дозволить PiS безпроблемно виграти парламентські вибори 2019 року.

Окремі застереження викликає збільшення ролі міністра юстиції. Цю посаду обіймає Збігнєв Зьобро, якого критики називають "вірним псом" Качинського

Парламентські емоції, вуличні протести та тиск Європи

Польські опозиційні політичні сили не мають змоги ефективно протистояти партії влади в парламенті, бо остання має там більшість. PiS під своїм контролем тримає також уряд і президента.

Судова гілка влади досі лишалась єдиною незалежною. Саме тому намагання і її взяти під контроль викликають таке широке обурення.

Опозиція наразі має два механізми тиску - вуличні протести та звернення до Європейського Союзу. У минулу неділю, 16 липня, у Варшаві відбулась демонстрація, учасники якої звинувачували Ярослава Качинського та PiS у спробах встановити диктатуру.

Поляки протестують проти судової реформи навпроти будівлі парламенту. Фото: Reuters

У будні протистояння продовжилось в стінах Сейму. Пристрасті вирували чималі. Жаринкою, що запалила полум'я, став виступ колишнього міністра юстиції, депутата від опозиційної партії "Громадянська платформа" Бориса Будки.

"Доки був живий світлої пам’яті Лех Качинський, ви не сміли здіймати руку на встановлення правосуддя, бо тоді, на щастя, був хтось, хто розумів, на чому тримається поділ влади на три окремі гілки. Цим законопроектом держава намагається задушити польську демократію", - заявив він, звертаючись до Ярослава Качинського.

Той не забарився з відповіддю. "Я знаю, що ви боїтеся правди, але не витирайте свої зрадницькі морди прізвищем мого світлої пам’яті брата. Ви його нищили, ви його вбили (у PiS не виключають, що люди з команди Туска могли ще на території Польщі замінувати літак, у якому загинув Лех Качинський. - Прим. Авт.).

Через ту фразу про "зрадницькі морди" депутати від опозиції ледь не побилися з опонентами прямо в залі. А згодом представники трьох опозиційних партій заявили, що будуть судитися з Качинським.

Качинський після свого емоційного виступу зірвав овації однопартійців. Фото: Reuters

Вже подано скаргу в парламентську комісію у справах етики та скаргу в прокуратуру через образу депутата. Планується також судовий позов за наклеп щодо причетності до вбивства Леха Качинського "Громадянської платформи" та Польської селянської партії, які до 2015 року разом входили до урядової коаліції. Також опозиціонери заговорили про "польський Майдан".

"Я не хочу Майдану в Польщі, але Качинський і більшість партії PiS робить усе для того, щоб призвести до такої ситуації", - заявив лідер "Громадянської платформи" Гжегож Схетина.

Втім, навряд чи поляки справді готові до масових протестів через судову реформу. Багато факторів викликають сумнів у цьому. Зокрема, польський кореспондент агентства "Укрінформ" наводить такі причини: зараз пора відпусток, PiS і досі має велику підтримку (30-35%), судді не користуються великою довірою в польському суспільстві (їхню діяльність негативно оцінили 49% поляків, що на 9% більше ніж було в 2016 році).

Євросоюз тим часом погрожує Польщі санкціями за те, що судова реформа порушує фундаментальні права людини. Цю тезу озвучив у середу на прес-конференції віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс.

Він уточнив, що прямо зараз комісія не може ухвалити рішення, бо законодавчий процес у Польщі триває. Але, за його словами, Єврокомісія готова запустити процес наступного тижня і запропонує застосувати щодо Польщі так звану Статтю 7.

Що таке Стаття 7, якою погрожують Польщі

Фактично це стаття, що зараз міститься у Договорі про утворення Європейського Союзу (він же Маастрихтський договір) та дозволяє накладати санкції на одного з членів ЄС за порушення фундаментальних прав людини. Найбільш жорсткою формою покарання є позбавлення країни голосу. Тобто всі важливі рішення органів ЄС укладаються вже без неї.

На практиці Статтю 7 поки що жодного разу не застосовували. Інколи її ще називають "ядерною опцією", оскільки вона є останнім аргументом ЄС в процесі переконання схильних до авторитарного правління лідерів.

Статтю 7 можна умовно поділити на дві частини. Перша дозволяє Європейській Раді дати формальне попередження будь-якій країні, що порушує фундаментальні права людини.

Якщо попередження не дало ефекту і порушення прав продовжується, можна перейти до другої половини - введення санкцій.

Статтю 7 як форму покарання за порушення прав людини вже намагались застосувати до Угорщини за політику її прем'єр-міністра Віктора Орбана. Проте у жовтні 2016 року Європарламент відхилив цю пропозицію, яку висунула група демократів і лібералів (ALDE).

Чи вийде Польща з ЄС

Проблема із Статтею 7 полягає в тому, що вона може мати протилежний ефект та призвести до подальшого розриву країни з Євросоюзом. Ярослав Качинський нещодавно заявляв, що судову реформу не зупинить ані закордон, ані вулиця. Тобто він має намір пройти шлях до кінця. Проте ще є надія, що його оточення спробує притлумити конфлікт по лінії Варшава-Брюссель.

У середу президент Анджей Дуда несподівано оголосив, що не буде підписувати один із суперечливих "судових законів". За його словами, потрібно підвищити кількість голосів, необхідну для затвердження в парламенті членів Національної суддівської ради, до трьох п'ятих.

Це незвичний крок, бо досі Дуда застосовував право вето щодо ухвалених парламентом законів лише один раз. За його словами, реформу в сфері юстиції потрібно проводити, але це слід робити розумно.

Польща свідомо йде на конфронтацію з ЄС та робить ставку на альтернативні об'єднання, як от Тримор'я. Проте, навряд чи Варшава готова піти на повний розрив стосунків із ЄС.

"Польський народ у жодному випадку не підтримає уряд, який виступатиме за вихід з Європейського Союзу", - цитує Франса Тіммерманса сайт EurActiv.

Зовсім скоро ми побачимо, наскільки глибоко обидві сторони готові заглибитись у протистояння.