Справа про збитий малайзійський Боїнг обросла багатьма новими деталями, але з іншого боку учасники цього теракту починають дедалі більш нахабно і активно світитися. Мова навіть не про тих самих Гиркина-Стрєлкова, з'являються такі персонажі як «Хмурий» та інші
Справа розвивалася в якійсь динаміці, я маю на увазі реакцію російської влади - від повного заперечення до висунення якихось божевільних версій, типу пам'ятаєте іспанського диспетчера.
Так, мовляв, українці самі збили, щоб звалити на нас, пухнастих, і так далі.
Так, так. Це все вже зараз заперечено, тому що абсолютно очевидно безумство цих версій з одного боку, і з іншого, ну дуже стала очевидною брехня з боку Кремля. Тільки ідіот може повірити в якусь іншу версію, крім збитого Боїнга «Буком». Безумовно, розслідування, з моєї особистої точки зору, довело, що цей «Бук» російський, що постріл був зроблений з території «ДНР», поза сумнівами, контрольованої сепаратистами.
Якщо ви пам'ятаєте, були там всякі версії, що це, мовляв, український «Бук» у Сніжному і так далі. Мені абсолютно очевидно, що це російський «Бук» і начебто все більш-менш ясно з екіпажем цього «Бука» - це кадрові російські військові, це не шахтарі і не доярки.
Цілком очевидно, що управляли цією військовою технікою кадрові російські військовослужбовці. І тому, напевно, зараз російське керівництво у відчайдушній спробі, вишукуючи якусь більш-менш правдоподібну версію (хоча вони всі неправдоподібні) намагаються вже відігравати в іншу сторону.
Є делегітимізація процесу як такого, пробують говорити про те, що «ну, ви знаєте, це розслідування хоч і велося три роки, але ми в ньому не брали участь, російська сторона не співпрацювала, документів не надавала, чи може воно вважатися повноцінним і досить вичерпним для того, щоб почати суд?».
Інша спроба - обілити російських військовослужбовців, чиї прізвища вже відомі, щоб показати, що вони жодного стосунку до цього не мають, що вони були в іншому місці, що вони давно вже не кадрові військовослужбовці і так далі.
Це нескінченна гра по колу, мовляв, я не я. Але, повертаючись до Гіркина, - насправді залишилося не так багато свідків. Ось дивіться, Моторолла, Гіві та інші - вони всі вже в могилі. Гіркин - один із небагатьох, не кажучи про цього горезвісного «Хмурого», хто має пряме відношення до цієї історії, найбільш пряме.
Нагадаю, в 2014 році, я дуже добре пам'ятаю цей день, коли збили Боїнг, я якраз був у Воронежі. Я був у справі Савченко і ми з Полозовим обговорювали цю ситуацію. І крутилася заява Гиркина про те, як ми сьогодні успішно збили черговий український транспортник.
Тобто, вони зізнавалися вже, що вони збили цей літак. І це дуже серйозно. У зоні Сніжного і так далі якраз перебували сепаратисти, зокремаі і Гиркин, розумієте? Він ще не евакуювався в той момент.
А чому зараз Гиркин так куражиться? Мова навіть не про дебати з Навальним, а про його нахабство військового злочинця постійно світитися. Замість того, щоб збрити вуса і зникнути в районі озера Байкал.
Мені здається, тут пояснення лише те, що перше - він співробітник ФСБ, він це ніколи не приховував, він підполковник або полковник. І, можливо, саме в ФСБ його запевнили, що за жодних обставин він відповідальності за це не несе. А друге, я думаю, що він розуміє, що вже хто-хто, а Росія незацікавлена в його передачі.
Адже Гіркин - це якийсь такий Меграхі, який підірвав літак над Локербі. Коли лівійські спецслужби за прямою вказівкою Каддафі підірвали літак над Шотландією. Слідство довгі роки тривало, врешті-решт тільки в кінці дев'яностих, на початку нульових домовилися і передали Меграхі для відбування покарання в Великій Британії. І лівійський режим, Каддафі, заплатив чи два, чи то два з половиною мільярда доларів компенсації.
Але ми знаємо, як російські спецслужби, та в принципі будь-які спецслужби, усувають непотрібних свідків. Гирька на шиї Гіркина - і немає людини - немає проблеми. Ми розуміємо, що того чи іншого бурята, який обслуговував конкретний екіпаж «Бука», можливо і не знайдуть. Але Гіркин то на плаву.
Таке завжди можливо. Ви подивіться, і інші публічні фігури, такого ж роду, так би мовити, як вони канули, не тільки такі, як Моторолла і Гіві. А Болотов, який на той час відійшов від справ. Несподівана, якась безглузда смерть, чи то від серця, чи кави попив, чи чаю. Тобто таке можливо завжди.
Тому Гіркин розуміє, що бігти йому нікуди. А куди йому за межі Росії бігти? В яке таке місце він може втекти, щоб сховатися? Він діє напролом у тому сенсі, що намагається через паблік отримати якусь гарантію того, що його не усунуть по-тихому.
Він зберігає лояльність, розраховує на те, що це буде взаємним, і що його вбивство невигідно Кремлю, щоб не давати нових приводів для розмов, що Кремль ховає кінці у воду. Тому що того чи іншого бурята ніхто не знає, зник і все.
А Гіркин якщо зникне, то будуть якісь рухи публічного характеру, будуть ставити запитання - а де власне військовий злочинець!? Це питання озвучить і судовий слідчий орган, який розглядатиме цю справу в Гаазі. І в цьому сенсі, я вважаю, що Стрєлков грає, він вважає, що цей елемент куражу допоможе йому гарантувати і хеджувати себе від можливих наслідків у вигляді його таємного вбивства.
А як зараз йде справа з видачею або обміном полонених? Ми розуміємо, що частина людей з українського боку виявилася заручниками Кремля, але є ще й кремлівські військовополонені, які перебувають в Україні, той самий Агєєв.
Я вам скажу, що таких чимало - там не один Агєєв. Їх набагато-набагато більше. Просто історія з Агєєвим публічна. Я думаю, що СБУ свідомо пішло на цю публічність, тобто, після його захоплення в полон під Луганськом, вони опублікували його документи.
Вони могли цього не робити, правильно? Могли так би мовити, передати військовій контррозвідці, і так далі. І ми б не дізналися, що є такий контрактник Агєєв. Але це було зроблено.
Значить, в якомусь сенсі українській стороні дійсно вигідно показати, що у нас є і такі. Смішно виглядає, погодьтеся, Агєєв сидить у Києві, взятий в полон, зі зброєю в руках, його товариші по службі загинули, а міжнародний кримінальний суд в Гаазі відмовився призначити заходи по Донбасу, посилаючись на те, що Україна не довела присутності російських військ у Донбасі. Ну, взагалі якась карикатура.
Ну, посадити Агєєва в чартер і відвезти його до Гааги, щоб він там свідчив. І заодно його матусю, яка пише жалібні листи українському президенту замість того, щоб оголосити голодування під адміністрацією у Путіна.
Взагалі так. Але в Росії це неможливо, тому що мамі зроблять боляче. У Росії це абсолютно неможливі речі. Це в Україні, в Києві, на Банковій я бачив раз по раз протестувальників, тому що в Україні хоч і складна, але демократія. У Росії це неможливо в принципі, розумієте?
Я вважаю, що обмін можливий, тому що нормандський формат відновився, питання відновлення обміну заручниками це, напевно, одна з найважливіших умов відновлення цих переговорів. І я думаю, ці переговори торкнуться не лише тих, хто перебуває в «ДНР-ЛНР», а й тих, хто, власне кажучи, перебуває тут, в Росії з числа українських політв'язнів, їх теж треба міняти.
Ми бачимо спробу вашої дискредитації з використанням таких персонажів як Шарій.
Зауважте, коли була справа Савченко, була історія з пранкерами. Те, що говорили в Росії, це не має значення, тому що тут немає громадської думки, немає вільної преси, тут неможливо нічого нікому пояснити. Важливо, що робиться в Україні, де якраз дискусія є, в Україні є вільні ЗМІ, ти можеш викласти свою версію і так далі.
Нагадаю, колись точно такі ж самі кагебешні пранкери подзвонили президенту України Порошенко. Ну, здавалося б, добре, Фейгін - лох, не зміг розібратися. Але президент України теж не зміг розібратися, хто йому дзвонить під виглядом президента Киргизстану Атамбаєва, розумієте? Тобто, це говорить про те, що працюють з того боку спецслужби, не якісь пранкери, що не український блогер Шарій. Розумієте?
Ну, технологія насправді дуже проста. Ось Ви використовували такий термін як вільні мас-медіа в Україні. Але ми ж знаємо, що частина «вільних українських медіа» фінансується Кремлем, вони бомбляться кремлівськими журналістами, які сидять на зарплаті зокрема і у пана Клименка, колишньої правої руки Януковича по грошах.
І ми розуміємо, що порядок денний в Україні дуже часто створюють саме кремлівські хлопці за кремлівські гроші, махаючи званням українського журналіста. Це просто нонсенс.
Ось «Страна.UА», її головний редактор Гужва. Вони фігурують у дипломатичному листуванні офісу Суркова. Ну там же було відкрито, що йому і «Вістям» надавали гроші. Вони що їм платять гроші просто з симпатії чи що? Між двома країнами, які воюють, розумієте? Звичайно ж, ця повістка, цей наратив в Україні теж створюється Москвою, Кремлем.
Що стосується Шарія, його зараз запустили, як ось цю агресивну собачку, розумієте? Він фінансується з Москви, але він не просто отримує гроші, це було б одне. Йому дійсно дають кошти, але його підключили до так званої бітної мережі Пригожина, Рикова та інших. Якщо ви бачите масову його підтримку, то насправді вона не справжня, вона бутафорська.
Тобто, це порожні акаунти, які не працюють у Твіттері, в Фейсбуці, в Ютубі. Ось ці ферми, ці фабрики ботів, вони працюють якраз на користь таких людей. Створюється певний варіант масовості, захоплення аудиторії уваги. Ось там мільйонний перегляд, хоча насправді це не так. Вони розраховують на масовий психоз людей.
І відповідно, якщо вкидаються такого роду різні ідеї. Для чого це робиться? Ну, просто на просто на рівному місці, без будь-яких підстав, спочатку була запущена історія про те, чому я їжджу в Крим - хоча куди вже простіше, - для того, щоб захищати Умерова, українського громадянина, якого намагаються звинуватити. І суд, слава Богу, не погано складається за рахунок моєї участі.
А яка мета, на вашу думку, подібних спроб? Для того, щоб посадити Фейгіна на місце або дискредитувати його, або ще щось то більш глибоке?
Насамперед - дискредитувати Фейгіна в очах українців. Не в Росії. У Росії я русофоб, п'ята колона, жидо-бандерівець, тут умовляти нікого не треба. На Україну це розраховано. Для чого? Я дуже активний у просуванні питання обміну Сущенка на Агєєва.
Не секрет, він мій підзахисний, я хочу швидше Романа відправити додому. Моє завдання - давати інформацію і максимально допомагати оцьому обміну - поверненню українських в'язнів додому. Жодної іншої мети у мене взагалі немає. Але це вступає в протиріччя з інтересами Кремля в Україні.