19-річний Артур Панов (не слід плутати із затриманим у Криму Євгеном Пановим із Запоріжжя) з міста Краснодона Луганської області, з огляду на свій юний вік, отримав 8 років позбавлення волі. Визнаний його спільником, 34-річний громадянин Росії, студент-заочник Максим Смишляєв, засуджений до 10 років.
Даних про Смишляєва у відкритому доступі майже немає. Є лише згадки про те, що слідство як основний доказ його провини використовувало особисте листування чоловіка з Пановим у соцмережі "ВКонтакті".
Тоді як про організатора цієї групи можна знайти чимало інформації й переважно досить суперечливої. Російські пропагандистські ЗМІ робили з нього то лівого радикала з "Фракції Червоної Армії" (RAF), то націоналіста, то грабіжника банку, то співучасника викрадення дитини, то схильного до педофілії, то самогубцю.
Факти ж виявилися набаго простішими, але від того не менш цікавими.
Обдарована дитина
Артур народився у Краснодоні 24 лютого 1998 року. Зростав всебічно розвиненим та обдарованим. Наприклад, вчився грі одразу на трьох музичних інструментах - гітарі, фортепіано та акордеоні. Представляв інтереси місцевої музичної школи на всеукраїнських та міжнародних конкурсах.
Захоплювався спортом, зокрема, хокеєм.
Вже в 11 років опублікував збірку власної поезії. Писати Артур продовжував і в ув'язненні на території Росії.
"У в'язниці Артур написав власну книгу автобіографічного жанру. Там є розповіді про життя на волі, період війни і навіть про "подорожування" російськими в'язницями", - повідомляється на сторінці політв’язня, яку продовжують вести його близькі.
При цьому сам Артур називає себе блогером, поетом та письменником.
Після закінчення школи юнак розпочав навчання у Луганському національному університеті ім. Тараса Шевченка (з початком бойових дій переїхав до Старобільська) за спеціальністю "міжнародні відносини", звідки невдовзі був відрахований за "погану поведінку".
Хлопець пояснює це тим, що завжди був схильний до нонконформізму. Водночас, у документах ФСБ на момент затримання він згадується як студент згаданого вище вишу.
Панов не приховує, що брав участь у Революції Гідності, а з початком війни надсилав з окупованої території інформаційні повідомлення для українських військових та журналістів.
Патріотом України він вважає себе і в листах з ростовського СІЗО.
Як опинився у Росії
6 грудня 2015 року співробітники ФСБ схопили Панова в гуртожитку на вулиці Закруткіна у Ростові-на-Дону, куди він приїхав на зоробітки після виключення з університету. Юнак мав тоді лише 17 років. Наближені до влади ростовські сайти повідомляли, що хлопець приїхав до міста 24 листопада й устиг пару тижнів попрацювати у супермаркеті.
Під час обшуку у кімнаті Панова начебто було знайдено саморобний вибуховий пристрій (СВУ). Як стверджували силовики, в кімнаті молодої людини "крім вибухового пристрою знайшли записи, а також текст в ноутбуці, в якому було зазначено точний час і місце вибуху".
Читайте також: Росія засудила українського пенсіонера на 12 років за підготовку теракту. Все, що відомо
Як і в інших подібних випадках з українськими громадянами, Панов відразу зізнався в підготовці двох терактів - спочатку він збирався закласти СВУ в глядацькій залі Ростовського академічного театру драми ім. М. Горького, а потім дістатися до Москви й вчинити там ще один вибух.
"Начиння з елементів ураження, за задумом хлопця, мало скалічити величезну кількість ростовчан", - цитували місцеві видання слова неназваних силовиків.
Йому також приписали два цілком дорослі тексти на сайті опозиційного проекту "Відкрита Росія" Михайла Ходорковського, присвячені методам роботи російських спецслужб й теракту в Театральному центрі на Дубровці: "Чи є життя після в'язниці?" та "Філософія політичного вбивства".
Читайте також: 3,5 роки тюрми за український прапор. Як Росія покарала кримчанина Балуха
Проте судили Панова за ростовський епізод, Москва у кримінальній справі не фігурувала. Й за тероризм, а не за екстремістські публікації. Разом з тим, один з начебто написаних ним текстів - маніфест IV покоління послідовників німецького ліворадикального угруповання RAF - долучено до матеріалів справи на підтвердження його планів щодо здійснення терактів.
У липні 2017-го Панова етапували до Москви для проходження судово-психіатричної експертизи при інституті судової експертизи ім. Сербського. Тамтешні лікарі визнали молоду людину осудною, дозволивши таким чином суд і подальше ув’язнення.
11 серпня 2017 року, українця було засуджено за замах на вчинення теракту (ч.1 ст. 30 російського КК, ч.1 ст. 205 КК), схиляння до тероризму (ч. 1 ст. 205.1 КК), заклики до тероризму (ч. 1 ст. 205.2 КК), а також за незаконне зберігання та виготовлення вибухових речовин і вибухових пристроїв (ч. 1 ст.222.1 і ч. 1 ст. 223-1 КК).
Водночас Смишляєв на суді заперечував вплив на нього з боку вдвічі молодшого Панова, а Панов відмовлявся від свідчень, заявляючи, що надавав їх під тортурами.
Він навіть оголошував протестне голодування, через що навесні було перенесено одне із судових засідань. Хлопець тоді знепритомнів прямо в скляному "акваріуму" під час слухань.
У травні обвинувачений скаржився до ЄСПЛ на порушення кількох статей Європейської конвенції про захист прав людини. Йдеться про ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканність) і ст. 6 (право на справедливий судовий розгляд).
"Домагатимемося, щоб Україну долучили до справи як третю сторону. Зараз я маю намір рішенням Євросуду домогтися щонайменше скасування запобіжного заходу. Буду продовжувати вимагати від Росії повернути мене назад в Україну", - говорив Панов.