В Україні відкрили дані про власників всіх компаній. Як їх шукати

Україна відкрила дані про бенефіціарів компаній та стала першою країною у світі, уряд якої офіційно приєднався до Глобального реєстру бенефіціарних власників – повідомив на своїй сторінці у Facebook Володимир Гройсман.

Єдиний державний веб-портал відкритих даних створено на вимогу Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови КМУ від жовтня 2015 р.

Портал передбачає доступ до інформації органів влади у формі відкритих даних з можливістю її подальшого використання. Тепер на порталі з’явилася ще й інформація про кінцевих бенефіціарів компаній.

Це означає, що ЗМІ та громадськість можуть вільно використовувати та аналізувати ці дані, щоб здійснювати публічний контроль. IT-бізнес на основі відкритих даних може створювати нові інтернет-сервіси та проекти.

Досі для з’ясування інформації, яка вас цікавить, доводилося писати інформаційні запити та чекати від 2 до 20 робочих днів. Зараз використовувати дані може будь-хто, це безкоштовно.

Україна лише робить перші кроки, ЄС - давно заробляє

Загалом ринок даних в Україні - страшенно недооцінений, ми лише його освоюємо. У 2015 році в ЄС було проведено одне з найбільш потужний досліджень щодо оцінки впливу та потенціалу відкритих даних на розвиток економіки країн та Єврозони в цілому. Ринок відкритих даних станом на 2015 рік в країнах Європейського Союзу оцінювався в 51,3 млрд євро.

У період з 2016 по 2020 роки, за прогнозами експертів, очікується зростання ринку на 36,9% ,тож в 2020 році ринок відкритих даних в ЄС буде вартувати 75,7 млрд євро.

Загальна ринкова вартість відкритих даних оцінюється між 193 млрд євро і 209 млрд євро для 2016 року та 265-286 млрд євро до 2020 року, з поправками на інфляцію.

Відкриті дані допомагають владі приймати ефективніші рішення, оскільки до цього процесу долучаються мешканці міст.

Прикладом для України може служити досвід Гданська, коли за допомогою сервісів на основі відкритих даних в режимі реального часу здійснюється комунікація між містянами та чиновниками. Також в Гданську запущено ряд проектів, які рахують скільки коштує життя в місті та роблять його зручнішим (транспорт, адміністративні послуги тощо).

Децентралізація в Україні саме в розпалі, кожен населений пункт вчиться заробляти та розпоряджатися власними коштами. Саме тому для України зараз так важливо здійснити цей перехід до відкритості публічної інформації, а також навчитися цими даними користуватися.  

Відкритість задекларували, але як користуватися ресурсом не пояснили

Користувачі Facebook одразу почали скаржитися, що система, запущена урядом, працює некоректно. Як користуватися самим сайтом - незрозуміло, а файли з даними надто “важкі”, тож завантажити інформацію вдається не завжди.

Ми вирішили пояснити, як насправді українці можуть користуватися Єдиним державним веб-порталом відкритих даних.

Для початку варто зайти на сайт та звернутися до категорії “Розпорядники” чи “Набори даних”. В “Каталог додатків” краще поки не заходити - рубрику тестують.

Почнемо з аналізу інформації від органів влади. Ідея порталу така - розпорядники на місцях чи на рівні держави збирають дані та завантажують їх в систему.

Згідно з законом, вони обов’язково повинні це здійснювати регулярно. Однак на практиці, поки не всі це роблять та й формати завантажених документів не завжди придатні для аналізу. Та все ж інформації на сайті вже чимало.

Пошук через “Набір даних”

В “Наборах даних” можна вибрати категорію (будівництво, земля, сільське господарство тощо). Також інформацію можна отримати залежно від розпорядника, якщо вибрати його з випливаючого списку. Ще один варіант - одразу ввести назву набору, який вас цікавить, у вікно пошуку. Набори можна групувати за датою додавання,  кількістю чи обсягами документів та рейтингом.

Такий шлях підійде, якщо вам не шкода часу на скролінг всіх розпорядників чи якщо ви точно знаєте назву набору, який вас цікавить.

Пошук через розпорядників

Менш тернистий шлях - знайти інформацію в рубриці “Розпорядники”. Для цього достатньо ввести назву населеного пункту чи будь-якого державного органу у вікні пошуку та відсортувати інформацію за допомогою фільтрів. В цьому випадку доведеться вибирати з наборів. Якщо вирішили писати пошуковий запит, наберіться терпіння - система “підвантажує” кожну літеру.

Тепер ближче до пояснень. До прикладу, нас цікавить, скільки витрачає на організацію культурних заходів міська рада Сєвєродонецька. В рубриці “Розпорядники” прописуємо “Сєвєродонецьк”. Потім із запропонованих наборів вибираємо “Відділ культури Сєвєродонецької міської ради”. Там наразі 9 документів.

Нехай нас цікавить, скільки місто витратило на проведення культурних заходів присвячених урочистими датам, державним і традиційним народним святам. В переліку є документ з такою назвою.

Клікаємо на назву та переходимо на сторінку з детальнішою інформацією. Там зазначений період здійснення розрахунків, час оприлюдення даних, дані відповідальної особи тощо. Також внизу є можливість завантажити звіт з розрахунками чи забрати дані по АРІ.

Після скачування документу вдалося з’ясувати, що за перше півріччя 2017 року міська рада Сєвєродонецька витратила на проведення культурних заходів присвячених урочистими датам, державним і традиційним народним святам 510 тисяч гривень, а це більше 27% від запланових обсягів фінансування. Також видно, що деякі святкування потягнули з бюджету більше, аніж планувалося.

Відслідковувати відкриті дані можна й за допомогою інших засобів

Працювати з відкритими даними, викладеними на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних доволі складно. Часто тяжко знайти те, що вам потрібно, не всі розпорядники виставляють дані, хоча зобов’язані робити це згідно з законом, або ж робять це неправильно, тож дані для аналізу непридатні.

Також портал часто зависає, деякі запити потрібно формулювали по кілька разів, документи великих розмірів вкрай тяжко завантажити.

Дещо полегшити пошук та обробку спробувала громадська ініціатива 007. На цьому сайті дані з Єдиного державного веб-порталу відкритих даних можна знайти легше, та й база 007 не обмежується лише інформацією звідти.

Щодо інформації про кінцевих бенефіціарів, то на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних всі дані представлені єдиним пакетом документів, який називається Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Файл стиснутий в zip-архів, “важить” небагато, але відкрити його вкрай тяжко. В папці два документи з розширенням .xml. Але здійснювати повноцінний пошук по документах незручно.

Тому ми пропонуємо користуватися іншим інструментом. Перевірити інформацію про власників компаній чи з’ясувати, чи є людина підприємцем значно легше та зручніше можна за допомогою Facebook-бота OpenDataBot.

Для пошуку компаній достатньо почати комунікацію з ботом та ввести код, назву, адресу чи ім'я директора компанії українською мовою. Після цього робот розпочне пошук - у випадку, якщо компаній з такою назвою чи директором кілька, бот запропонує вам всі.

Після того, як ви знайдете компанію чи бізнесмена, який вас цікавить, бот запропонує вам роздрукувати цю інформацію, підписатись на неї (тобто, інформуватиме вас про зміни) або з’ясувати власників та підписантів.

За допомогою останньої опції вдасться з’ясувати, яким був статутний капітал компанії, на який телефонний номер вона зареєстрована та хто має право підпису.