Звичайно, це дуже красива і оптимістична заява, цілком доречна в святковий день. Навіть на тлі заяви Курта Волкера, який після переговорів з Сурковим в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що Росія може змиритися з втратами від санкцій і піти на замороження конфлікту на Донбасі. Гучні красиві слова швидко знаходять шлях до сердець слухачів, часто не зачіпаючи мозок. Але реалісти мають вміти не лише говорити, а й рахувати.
Уявіть собі ситуацію - Росія завтра йде з Донбасу і українські війська беруть кордон під контроль. Український прапор над Донецьком, ватники ридають, російське телебачення переконує свого глядача, що Путін знову всіх переграв і багатоходівка була саме так задумана з самого початку. Росія йде зовсім і без всяких умов - ніякого особливого статусу, амністії бойовикам, внесення змін до Конституції України. Просто гіпотетично давайте уявимо такий найбільш оптимістичний сценарій. А ось тепер починаємо рахувати й оцінювати, що робити з щастям, що раптово привалило.
Почнемо з нікчемного металу. Скільки грошей потрібно Україні, щоб відновити інфраструктуру, яку бойовики і «туристи з Росії» знищували довго і методично. Розгромлені дороги, підірвані мости, розірвані комунікації - всі об'єкти, які необхідні для нормальної життєдіяльності регіону.
У червні минулого року віце-прем'єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко офіційно заявив, що для відновлення інфраструктури Донбасу, який постраждав від бойових дій, необхідно приблизно $15 млрд. П'ятнадцять. Мільярдів. Доларів.
Можете перевести цю цифру в гривні, можете порахувати - скільки це кредитів МВФ в теорії. При тому що остаточну цифру до припинення бойових дій назвати неможливо. До речі, перед заявою Зубко відомий економіст Андерс Ослунд підрахував, що на відновлення Донбасу після військових дій потрібно ще більше - вже 20 мільярдів доларів.
Ці заяви першої половини минулого року, а за минулий час картина стала тільки гіршою. Бойовики продовжували руйнувати, а не відновлювати. Скільки потрібно на сьогоднішній день - піди дізнайся. Тим паче всі ці цифри чистих витрат, в них не закладені відкати і злодійство. А як же в Донбасі будувати без цих традиційних народних промислів? Йдемо далі?
Всі ці десятки мільярдів доларів, я окремо підкреслю, потрібні на відновлення інфраструктури та крапка. Ось тільки інфраструктура - не єдина проблема після повернення Донбасу в український економічний простір. Не секрет, що всі цікаві підприємства з окупованих територій давно демонтовані і вивезені в Росію. Менш цікаві банально розпиляні на метал і теж вивезені.
Гроші отримані, освоєні верхівкою "ДНР" і їх російськими кураторами. Їх ніхто не поверне, можна не розраховувати. Шахти затоплені, але про це нижче, тому що тут проблема ширша, ніж накрити мідним тазиком робочі місця. Так ось, в регіоні з умовно трьома мільйонами людей роботи фактично не буде. Зброї повно, а мирної роботи немає.
Сказати, що черга інвесторів вже вишикувалася і згорає від нетерпіння відкривати фабрики і заводи в Донбасі, буде деяким перебільшенням. Виходить, що цей головний біль теж дістанеться Україні? Тоді давайте рахувати далі. Скільки коштує створення одного робочого місця? Цифри називають в дуже широкому діапазоні. Хтось каже про 50 тисяч доларів, але є приклади набагато дорожчі.
Так, будівництво з нуля Віктором Пінчуком сталеливарного заводу в 2012 році затребувало 700 млн. доларів. Робочих місць в ньому 500 плюс 200 у суміжників. Разом вартість одного робочого місця склала один мільйон. Є приклади більш оптимістичні - так по проекту німецьке підприємство LEONI будувало в Івано-Франківській області завод. Вкладення 17 млн. дол., робочих місць - 800. Вартість робочого місця - 21,2 тис. дол. Давайте будемо скупими оптимістами і будемо вважати, що створення одного робочого місця в промисловості буде коштувати від 20 до 50 тисяч доларів. Торгівля і сфера обслуговування підтягнуться за рахунок приватних інвесторів, якщо в регіоні буде достатньо працюючих потенційних клієнтів. Як не крути, але мова знову йде про десятки мільярдів доларів. Це плюс до інфраструктурних вкладеннь.
Отже, що ми маємо в результаті реалізації самого оптимістичного сценарію - якщо Росія завтра безкоштовно і без умов поверне нам окуповані території Донбасу? Нам на його відновлення і створення робочих місць буде потрібно мінімум 50 мільярдів доларів. І це я не пишу про затоплені шахти, що вб'є екологію регіону і призведе до нових техногенних проблем. Таких, як просідання будинків, розриви комунікацій і технічний землетрус у 3-4 бали після заповнення водою пустот в земній корі і розмивів.
У нас є 50 мільярдів? Ні. І в доступній для огляду перспективі не буде. Хтось із наших партнерів готовий дати Україні 50 мільярдів на вирішення цієї проблеми? Ні. Максимум зберуть мільярд (і то не факт), а решту дадуть у вигляді глибокого занепокоєння. Кішка кинула кошенят, нехай граються, як хочуть - саме так буде виглядати ситуація. Контрибуцію з Росії в такій кількості ми не отримаємо. І це дуже важлива проблема, думати про яку потрібно вже сьогодні. Про прапор над Донецьком з трибуни говоримо, а в голові тримаємо 50 мільярдів. І обговорювати це питання з партнерами потрібно вже сьогодні.