Нудні і прекрасні вибори у Німеччині. Чи вдасться скинути Меркель

У Німеччині до влади рветься з десяток партій, які намагаються похитнути позиції канцлера Ангели Меркель

Довгоочікувані вибори до німецького парламенту відбудуться вже у неділю, 24 вересня. До влади рветься з десяток партій, які намагаються похитнути позиції канцлера Ангели Меркель

Наразі всі соціологічні прогнози говорять про те, що бундесканцлерін Меркель має дуже високі шанси очолити німецький уряд четвертий раз поспіль.

Усі вони показують, що її Християнсько-демократичний союз разом зі своїм баварським братом Християнсько-соціальним союзом має підтримку приблизно 36% виборців. Їхній головний конкурент - Соціал-демократична партія Німеччини, яка за сумісництвом є нинішнім партнером по урядовій коаліції. Вона має підтримку лише 22% виборців.

Деякі опитування показують, що єсдеки навіть скотилися до 20%. Тобто можливий варіант, за яким партія Меркель вирветься вперед аж на 17%. У будь-якому випадку, соціологія показує солідний відрив і, схоже, бундесканцлерін немає чого хвилюватися.

Ніхто крім Меркель

Передбачуваність результату німецьких виборів почала народжувати відповідну аналітику. "Німецькі вибори нудні, і це прекрасно", - пише в статті для EUobserver власник ресурсу Atlantic Sentinel Ніка Оттенса.

"Не дайте себе обдурити меркелівській аурі невразливості", - ділиться порадою колумніст агентства Reuters Пол Воллес. Йдеться не про те, що хтось може завадити їй стати канцлером, зовсім ні.

Натомість автор прогнозує для неї проблеми в подальшому керівництві країною, пов'язані з політичною, економічною та демографічною вразливостями, які має Німеччина.

Читайте також: Німецька битва на витривалість. Чи вдасться конкурентам та росіянам потопити Меркель

Так само стабільним виглядає обговорення можливої урядової коаліції. Зараз країна має так звану широку коаліцію, яка складається з двох провідних політичних сил: християнських демократів та соціал-демократів. Дуже ймовірно, що ця коаліція продовжить своє існування з певними поправками.

Широкий формат та його значення для України

Проте зараз саме есдеки та їхній кандидат у прем'єр-міністри Мартін Шульц виглядають як найбільш потужні суперники партії Меркель. Але вони були такими і на минулих виборах, що не завадило соціал-демократам (звісно, після тривалих напружених перемовин) погодитись на спільне керівництво державою.

Що важливо для України, саме їхній представник отримав пост міністра закордонних справ. І якщо збережеться формат широкої коаліції, то дуже ймовірно, що есдеки збережуть за собою і портфель очільника МЗС.

Тож цілком можливо, що в новому політичному сезоні Німеччини ми побачимо на чолі зовнішньополітичного відомства старого знайомого - Зігмара Ґабріеля. Це той самий політик, який встиг уже кілька разів заявити про те, що з Росії слід поступово знімати санкції.

Що важливо, так це те, що не від МЗС залежить, чи знімати санкції з Росії. Це питання вирішує пані Меркель, а її думка з цього приводу не змінилась - санкціям бути, аж доки у Кремлі не почнуть виконувати мінські домовленості.

Перебування в тіні Меркель може змусити есдеків відмовитися від формату широкої коаліції та перейти в опозиційний табір. Це дозволить їм більш вільно грати наступні чотири роки та, можливо, полагодити зіпсовані рейтинги.

Ямайський формат

Другий варіант коаліції для Меркель - це партнерство з двома молодшими партнерами - партіями, які, якщо вірити соціологам, подолають прохідний бар'єр у 5%. Це "Зелені" та Вільна демократична партія. Першим прогнозують 7-8%, другим - 9-10%.

Цей формат, як пише "Німецька хвиля", ще називають "Ямайкою", бо партійні кольори усіх трьох партій збігаються з кольорами державного прапора острівної держави. Обидва потенційних молодших партнера мають між собою розбіжності. Але цілком можуть подолати їх, щоб опинитися у владі.

Для України важливо, що пост очільника МЗС у такому форматі може дістатися або співголові "зелених" Джему Ездеміру, або лідеру вільних демократів Крістіану Лінднеру.

З першим проблем нема - під час дебатів він нагадав про необхідність виконання Будапештського меморандуму та наполягав, що санкції проти РФ мають зберігатися.Лінднер не такий міцний у своїй позиції щодо Кремля. Його позиція полягає в твердженні, що Німеччина має занадто мало діалогу з Росією. 

Розвиваючи цю тезу, він сильно обурив українців: за його словами, питання анексії Криму слід "загерметизувати" і розглядати як "довгостроковий тимчасовий стан".

Але знову ж таки, головну скрипку в поведінці щодо Росії гратиме все одно Меркель. Тож і в "ямайському" форматі не варто боятися, що Німеччина дасть слабину щодо санкцій.

Інша справа - то проект "Північний потік-2" та інші спільні німецько-російські економічні проекти. Такі, як ми бачили на прикладі турбін Siemens, які "раптом" опинилися в окупованому Криму. Але ці проблеми лишатимуться в будь-якому форматі коаліції.