Якщо ще в 2013 році соціальні витрати з’їдали понад 23% ВВП, в 2016 році - 17%, то в 2018 році уряд планує витратити на соціальні потреби менше 15%.
Нагадаємо, в 2018 році доходи держбюджету заплановані в сумі 877 млрд грн., витрати - 948 млрд грн.
Читайте також: 12 фактів про те, як бюджет-2018 повинен змінити життя українців
Освіта, культура, охорона здоров’я
Витрати держбюджету на охорону здоров'я в 2018 році зростуть на 11%.
Цьогоріч вони повинні скласти 9,1% від загальної суми державних витрат та 2,6% ВВП. А загалом на фінансування медичної галузі та закупівлю ліків в 2018 році заплановано витратити 112,5 млрд грн.
Міністерство охорони здоров’я планує підвищити заробітну плату медичним працівникам:
якщо медик обслуговуватиме по 2000 пацієнтів в місяць, його середній дохід становитиме 35 тис. грн. місяць
Читайте також: Медична реформа. За що доведеться платити українцям
На 18% також повинні зрости витрати на освіту (217,8 млрд грн), на 23% збільшиться фінансування науки (7,9 млрд грн).
Нагадаємо, в проекті закону “Про освіту” мінімальна заробітна плата вчителя мала стартувати з 6,4 тис. грн.
Остаточно депутати проголосували за підвищення мінімальної зарплати вчителя до 9,6 тис. грн.
Загалом на підвищення зарплат вчителів в держбюджеті 2018 року заклали понад 3 млрд грн.
Читайте також: Реформа освіти: Що реально зміниться для дітей, батьків та вчителів
Майже на 28% в 2018 році збільшиться фінансування культурних проектів (4,1 млрд грн).
Зарплата і прожитковий мінімум
Мінімальна зарплата з 1 січня 2018 року встановлена на рівні 3723 грн. Загалом вона повинна зрости на 16%.
Прожитковий мінімум в середньому на одну людину в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року встановлюється в сумі 1700 грн, з 1 липня - 1777 грн, з 1 грудня - 1853 грн.
Для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року — 1492 гривні, з 1 липня — 1559 гривень, з 1 грудня — 1626 гривень;
- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року — 1860 гривень, з 1 липня — 1944 гривні, з 1 грудня — 2027 гривень;
- працездатних осіб: з 1 січня 2018 року — 1762 гривні, з 1 липня —- 1841 гривня, з 1 грудня — 1921 гривня;
- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року — 1373 гривні, з 1 липня — 1435 гривень, з 1 грудня — 1497 гривень.
Менше коштів на субсидії
Цьогоріч уряд планує витратити менше коштів для забезпечення громадян субсидіями - близько 55 млрд грн. Нагадаємо, минулого року аналогічний показник був на рівні 61,2 млрд грн. Та цифра поки приблизна - частково вона ще залежатиме від переговорів з МВФ.
Але скорочення кількості коштів не означає, що громадяни отримуватимуть менше, - пояснює в коментарі Еспресо.TV Ігор Яковенко, науковий консультант ІСЕД. - Просто кошти тепер будуть використовуватися більш раціонально.
Нагадаємо, нещодавно уряд змінив механізм нарахування субсидій - тепер її розраховуватимуть окремо на літній та зимовий періоди “виключно на основі доходів прописаних з кількості фактично проживаючих у квартирі осіб”.
Пенсії та соціальна допомога
Цьогоріч на витрати для Міністерства соціальної політики заплановано 151,43 млрд грн (на 14,9 млрд менше, аніж в 2017). Таким чином Мінсоц вже звично стане другим найбільшим споживачем бюджетних коштів - після Міністерства фінансів.
Понад 141 млрд грн закладено для покриття дефіциту в Пенсійному фонді України - показник не змінився з минулого року. Пенсійна реформа повинна зупинити зростання дефіциту Пенсійного фонду.
З 1 січня 2018 року мінімальна пенсія в Україні складатиме 1 373 грн, а вже з 1 грудня – 1 497 грн.
Читайте також: Відповіді на всі питання про нові пенсії в Україні. Навіщо взагалі щось змінювати
Фонд соціального страхування інвалідів отримає від держави 1,38 млрд грн.
Серед головних отримувачів коштів від Міністерства соціальної політики будуть депортовані ветерани та жертви нацистського переслідування (1,3 млр грн), громадяни, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (1,9 млрд), внутрішньо переміщені особи (3,2 млрд грн.), кримські татари (29 млн грн).
По 100 млн грн в 2018 році виділять на соціальний захист вразливих категорій населення та підтримку громадських об’єднань інвалідів та ветеранів. Близько 8 млрд грн піде на забезпечення роботи апарату міністерства.
Цікаво, що на модернізацію системи соціальної підтримки населення в бюджеті не закладено жодної копійки.
Якщо зміни в освітній, медичній та пенсійних сферах викликані перш за все близьким запуском реформ та плануванням бюджету відповідно до розроблених законопроектів, то майже відсутні зміни у витратах Міністерства соціальної політики також мають своє пояснення.
Справа в тім, що законопроект №4606 “Про соціальні послуги”, за який депутати проголосували в першому читанні ще в березні, наразі “завис”, тож витрати держбюджету формували як зазвичай, а не під законопроект (як у випадку освітнього чи медичного).
Законопроект передбачає чіткий розподіл соціальних послуг на 60 видів, “паспортизацію” отримувачів послуг та якісний відбір надавачів соцпослуг (зокрема, приватних).