Судова реформа є однією з ключових на шляху становлення України як правової держави. 3 жовтня депутати ВРУ нарешті проголосували за президентський законопроект №6232.
Саме цей законопроект повинен запустити судову реформу в Україні, тому на його швидкому прийнятті наполягала частина депутатів на чолі з самим Порошенком.
Однак розгляд №6232 тривав більше трьох тижнів. Було напрацьовано та винесено на обговорення близько 4,5 тис. правок.
Та ряд депутатів вже заявили про необхідність його відкликання. То що з ним не так
Головні новації:
Один суд. Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України та Вищий спеціалізований суд України перестануть розглядати цивільні та кримінальні справи. Всі справи, які залишилися на розгляді в цих судах, будуть передані Верховному Суду.
Судитися можна з дому. Тепер для того, щоб брати участь в судовому засіданні не обов’язково перебувати в приміщенні суду - достатньо відеозв’язку (але у випадку з кримінальними обвинуваченнями присутність все ж необхідна).
Вищий суд з питань інтелектуальної власності. В Україні буде створено спеціалізований суд, до юрисдикції якого належатимуть справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема, справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку, комерційне найменування.
Шукайте себе в інтернеті. Відтепер громадян, місце роботи чи перебування яких не відоме, суд викликатиме на офіційному сайті судової влади України. Щоправда, поки незрозуміло, як ця норма працюватиме насправді - адже тоді частина громадян, що проживають не за місцем реєстрації, повинна перевіряти цей сайт чи не щодня.
Електронне судочинство. Позови та інші заяви, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, повинні бути обов'язково зареєстровані в єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Для реєстрації в системі потрібен електронний підпис.
Президент - головний. Всі судді вибираються на посаду на конкурсній основі, та остаточне рішення щодо їх затвердження виносить президент.
Тепер судитися дорожче. Щоб подати до суду, тепер потрібно внести щось на кшталт “застави” - так ви компенсуєте опоненту витрати на адвоката. Цікаво, що серед пропозицій також була “допомога” позивача обвинуваченому в разі, якщо в останнього немає грошей судитися.
Експерти. Відповідно до законопроекту, до участі в справі можуть залучити експерта з питань права. У тексті законопроекту говориться, що таким експертом може бути особа, яка має науковий ступінь і є визнаним фахівцем у галузі права. Однак немає ніякого визначення поняття "визнаний фахівець в області права" і роз'яснень про те, хто і як повинен його таким визнати. Надавати судових експертів тепер зможе лише суд - сторони не матимуть можливості обирати їх самостійно.
Презумпція невинуватості держави. Фактично з держави знімають презумпцію винуватості, і якщо надумаєте подавати позов на посадовця будьте готові довести, що він порушив закон. Сам чиновник доводити свою невинуватість тепер не зобов’язаний.
Готуйте 34 тис. грн. Якщо під час процесу суддя зробив вам зауваження щодо порушення судового порядку - краще мати при собі 34 тис. грн. Саме такої суми ви можете позбутися одразу ж “на місці”, якщо суддя накладе штраф за порушення.
Чому говорять про скасування закону
Найбільше суспільство збурила так звана “109 поправка Лозового”, яка передбачає скорочення термінів досудового розслідування. Якщо досі розсідування тривали навіть 5-10 років, депутат-радикал запропонував слідчим значно пришвидшитись: до трьох місяців для розслідування незначних і середніх злочинів та шість місяців – для тяжких та особливо тяжких. Якщо не встигнуть - справу варто закривати.
Через цю поправку ветувати ухвалений законопроект закликало керівництво НАБУ та МВС.
На сайті Верховної Ради станом на 5 жовтня зареєстровано чотири проекти постанов про скасування рішення ВРУ щодо законопроекту.
Головна небезпека - вплив поправки на минулі справи. Виходить, що справи Майдану, Іловайська та й навіть обвинувачення у справі Януковича доведеться просто закрити - адже термін їх розслідування давно перейшов межу в 6 місяців.
Що цікаво, уникнути покарання завдяки поправці міг й сам її автор, а також ряд народних депутатів - нагадаємо, Андрій Лозовий,є фігурантом справи через несплату податків.
Але згодом з’ясувалося, що насправді поправка Лозового не потрапила до остаточного проекту закону, який ухвалила Рада. Таку інформацію Еспресо.TV підтвердив заступник голови комітету Верховної Ради з судочинства, депутат від "Народного фронту" Леонід Ємець:
“109 поправка до законопроекту справді ухвалена, але не у тому вигляді, який запропонував Лозовий - ВРУ проголосувала за цю поправку в редакції комітету”, - зазначає Ємець.
Тож тепер строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить:
- 6 місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;
- 12 місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;
- 18 місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину;
Але в рішенні комітету також зазначається, якщо досудове розслідування закінчити у ці строки неможливо, їх може неодноразово продовжити слідчий суддя за клопотанням прокурора або слідчого.