Православні відзначають Покрову Пресвятої Богородиці – одне з найвеличніших релігійних свят, яке на теренах України з багатьох причин набуло особливого значення. А новітня історія наділила його ще більшою важливістю та актуальністю, створюючи національні свята саме в цей день.
У народі свято називають Третьою Пречистою і святкують як велике релігійне, національне та родинне свято. Покрова має службу великих свят із Всенічною, хоч і не належить до 12 великих свят церковного року.
Читайте також: 4 найважливіші факти про День захисника України. Що святкують українці 14 жовтня
Україна з давніх-давен і донині молиться Господу за міцну і щасливу родину, мир і спокій на землі. Наші предки, князі, військо, наші козаки вважали Діву Марію своєю опікункою і заступницею перед Богом.
Історія небесного заступництва
Вона почалася не в нас і не з нашої історії. Ще в далекому 910 році, в ніч навпроти неділі, у церкві Пресвятої Богородиці, що у Константинополі, віруючі молилися Небесній Покровительці за заступництво, бо вороги-агаряни звідусіль сунули на них, і лише диво могло їх врятувати. Небесне Диво – лик Пресвятої Богородиці у супроводі сонму святих – побачив святий подвижник Андрій Юродивий.
Божа Мати підходить до престолу у храмі, довго молиться і плаче. Затим знімає зі своєї голови свою осяйну хустку (покров або ж омофор) і широко простирає її над народом у церкві. Видіння швидко зникає.
Але, спостерігши його, святий Андрій запитує учня свого, блаженного Єпіфанія:
- Чи бачиш, брате, Царицю і Владичицю всіх, Яка молиться за весь світ?
Єпіфаній відповів:
- Бачу, святий отче, і жахаюся.
І після такого заступництва війська противника здалися і відступили.
А ще легенди свідчать і таке, що цього дня давні руси на чолі з Аскольдом взяли в облогу Константинополь. Візантійці щиро молилися Пресвятій Богородиці про захист. А диво полягало не лише в тому, що вороги вже не бачили цих людей, яких Мати Божа вкрила своїм покривалом, а й у тому, що вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення.
І це - далеко не всі легенди, пов'язані з появою Небесної Заступниці на землі. І ніхто не може з упевненістю назвати точну дату, коли вони виникали. Проте всі свідчення зводяться до головного значення свята - порятунок від ворога.
Покрова в Україні
У 11 столітті князь Ярослав Мудрий розбив печенігів і з вдячності до Бога і Його Пресвятої Матері побудував у Києві собор Святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах, віддаючи народ під опіку Божої Матері.
Князь Володимир Мономах у своїх споминах каже, що перемогу над половцями здобув завдяки Богові й Пречистій Діві Марії.
Князь Ігор Святославович, галицький король Данило та інші князі завдячують своїми перемогами Богові і Богородиці. Після своїх перемог вони йшли з поклонами до ікон Божої Матері, щоб подякувати за допомогу і порятунок.
А особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, коли князь Андрій Боголюбський збудував Покровську церкву на річці Нерль біля свого заміського замку Боголюбове.
Покровська церква на річці Нерль.
Існує ще багато легенд, пов’язаних з дивом небесного заступництва. Але на те воно і диво, щоб вселяти віру в його здійснення, додавати сил, впевненості і чітко бачити свою мету. Саме це надихало наших козаків на захист рідної землі і тому Божу Матір вони вважали заступницею і покровителькою православного воїнства.
Покрова-багачка і покровителька весіль
І це - ще одне пояснення, чому Покрова - улюблене народне свято. Якраз до нього завершується хліборобський цикл робіт і все багатство урожаю дбайливо розкладено і приготовлено на зиму. Оскільки з основними роботами було закінчено, з Покрови починалася пора весіль.
Дівчата, які хотіли вийти заміж, мали відвідати молебень і просити: "Свята мати, Покрівонько, покрий мені голівоньку: щоб я жінкою була, щоб я весело жила, з чоловіком молоденьким, з дитяточком веселеньким", «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою».
Таким чином, Покрова мала значне поетичне забарвлення: через те, що цього дня міг випасти навіть перший сніг, його порівнювали з весільним покривалом, а оскільки в цей час відзначається і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння поширюються і на неї.
Якщо дівчину сватали до Покрови, то можна було ще протягом трьох тижнів (до Дмитра, 8 листопада) відгуляти весілля, бо далі починався Пилипівський піст.
Чого не можна робити на Покрову Пресвятої Богородиці
Як і на всі великі свята, цього дня не вітається серйозна робота – як сільськогосподарська, так і хатня. Не треба шити, різати, колоти, білити і фарбувати тощо, прасування, прання, миття також не організовуються.
Готувати страви на Покрову краще заздалегідь, у саме свято кришити, відбивати, пекти, смажити і чистити також не бажано. Не вживають алкогольні напої, не лихословлять, не сваряться.
Прийнято бажати рідним і близьким добра і молитися про небесне заступництво для них і для себе. Якщо до дівчини завітали свати – гарна нагода щасливо вийти заміж, бо відмовляти у цей день небажано: три роки доведеться чекати нових сватів.
Гроші також не позичають, щоб удома водилися.
Прикмети Третьої Пречистої
У горах до цього свята поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: "Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома".
Український працьовитий народ вважав, що до Покрови кожен мусив добряче потрудитися: "Хто лежав до Покрови, той продасть усі корови", "Прийшов Покров - не нагрієш хату без дров".
У молитві до Покрови
На честь Покрови в Україні збудовано дуже багато храмів. Однією з найстаріших є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 році як фортеця. Ця унікальна споруда зараз – діючий храм і музей.
Покровська церква в селі Сутківці.
На сьогодні свята Покрова оберігає нас від зла і люті, зміцнює родини, а головне - оберігає від нападів, бо надихає наших захисників і додає їм сил. Її омофор - ніби щит і зараз. В акафісті говориться: ”Бо Нею здобуваються перемоги, Нею падають вороги”.
Тому кожен християнин у цей день має молитися Божій Матері з проханням надати сили кожному із нас і захистити своїм покровом-щитом від ворогів і негараздів, розіслати благодать.
Тетяна Зінченко