Рішення вийти зі складу ЮНЕСКО Держдепартамент США пояснив антиізраїльським ухилом організації. Замість повноцінного членства країна матиме постійну спостережну місію.
ЮНЕСКО - це спеціалізована організація в рамках ООН. Вона опікується питаннями освіти, науки та культури, а також веде Список об'єктів світової спадщини.
У заяві Держдепу також сказано, що ЮНЕСКО потребує фундаментальних реформ. США вважають, що організація все глибше занурюється в політичні міжусобиці. І в цьому вони праві - до ЮНЕСКО є багато питань у низки держав.
До чого тут Ізраїль
Незадоволення США позицією ЮНЕСКО щодо Ізраїлю почалось не вчора. Ще в 2011 році, коли до складу організації включили Палестину, вони припинили платити членські внески. Так само тоді вчинила ще й Канада і, звісно, Ізраїль.
Це, до речі, не єдиний подібний випадок. Наприклад, у 2016 році Японія відмовилась платити членські внески через включення до списку світової спадщини документів про різанину в Нанкіні в 1937 році. У Токіо їх вважають китайською пропагандою.
Внески США складали 22% бюджету організації. Внески Канади та Японії - по 10%. Через їхню несплату з 2013 року США та Ізраїль не мають права голосу в організації.
Тим не менш, згідно з конституцією ЮНЕСКО, остаточний вихід США з організації може статися лише 31 грудня 2018 року. До того часу вони лишатимуться повноправним членом, хоча й без права голосу.
Антиізраїльським ухилом ЮНЕСКО називають ухвалення рішень, які суперечать офіційній політиці країни. Зокрема йдеться про невизнання окупації Палестини та кроки з визнання її державності.
Ізраїль обурений тим, що до Палестини віднесено кілька пам'яток, які країна вважає своїми. Це Старе місто Хеврона, базиліка Різдва Христова у Віфлеємі та культурний ландшафт південної частини Ієрусаліму.
Хеврон було включено в якості палестинської пам'ятки до Списку пам'яток всесвітньої спадщини в липні 2017.
Критика Трампа
Загалом крок США не має дивувати. Президент країни Дональд Трамп неодноразово критикував ООН та непомірні видатки на членство в її підрозділах.
У вересні Трамп вперше виступив на сесії Генасамблеї ООН і сказав про необхідність реформування організації. За його словами, ООН не повністю розкриває свій потенціал через бюрократію та неправильне керівництво. Він зазначив, що з 2000-х років бюджет організації збільшився більше, ніж удвічі, проте її ефективність не відповідає витраченим коштам.
До речі, в проекті бюджету США на 2018 рік планується скоротити видатки на миротворчі місії ООН на $1 млрд. Власне, вихід з ЮНЕСКО можна вважати продовженням тиску США на ООН: або реформи, або обходьтеся без нас.
Голова ЮНЕСКО Ірина Бокова та генсек ООН Антоніу Гутерреш висловили жаль з приводу рішення США. До речі, щодо очільниці ЮНЕСКО теж є питання, зокрема, щодо її політичної позиції.
Проросійська голова ЮНЕСКО
Ірина Бокова є генеральним директором ЮНЕСКО з 15 листопада 2009 року. Минулого року, коли йшли вибори нового генсека ООН, вона була одним із претендентів. Її кандидатуру підтримувала Росія.
Бокова - колишній член Компартії Болгарії, в якій її батько посідав одну з впливових посад. Сама вона навчалася у Москві - в 1976 році випустилася з престижного МГИМО (Московського державного інституту міжнародних відносин).
Серед її однокурсників були Сергій Ястржембський (колишній помічник президента Путіна), Олексій Пушков (керівник комітету Держдуми з іноземних справ), Алішер Усманов (мільярдер, власник пропагандистського телеканалу Life).
Згодом вона працювала в проросійському уряді Болгарії Жана Віденова на посаді міністра закордонних справ.
Бокова часто зустрічається з Путіним. Одна з відомих тем, які вона з ним обговорювала - підтримка ідеї російського президента залучити Ермітаж до відбудови пам'яток сирійського міста Пальміра, яке входить до світової спадщини ЮНЕСКО. Одна з останніх новин на офіційному сайті організації - якраз на цю тему.
Бокова та Путін в Ермітажі. Фото: "РИА Новости"
Власне, Бокову чекають у Росії цими вихідними - як почесну гостю вона запрошена на 137-му асамблею Міжпарламентського союзу, яка пройде в Санкт-Петербурзі з 14 по 18 жовтня.
За час своєї роботи в ЮНЕСКО, Бокова стала власницею двох квартир на Манхеттені. Їхня загальна вартість, як з'ясував болгарський портал розслідувань Bivol - $2,4 млн. Щоб дозволити собі таку покупку, Бокова та її чоловік мали накопичувати гроші кілька років та вести дуже скромне життя, економлячи на їжі, одязі та подорожах. Тож походження коштів, за які гендиректор ЮНЕСКО придбала житло, викликало питання.
Втім, зараз тривають вибори нового голови організації, проте досі жоден із претендентів не набрав необхідної кількості голосів. Затвердження кандидатури за планом має відбутися в листопаді.
Україна є членом ЮНЕСКО, і незважаючи на демарші Ізраїлю та США проводить там свою політику. Зокрема, днями представник нашої країни у Виконавчій Раді ЮНЕСКО Сергій Кислиця підняв питання порушення норм організації в окупованому Криму та попросив її ввести прямий моніторинг на півострові.
"Лакмусовим папірцем на здатність ЮНЕСКО віднаходити адекватні відповіді на виклики 21-го століття має стати запровадження прямого моніторингу в Криму", - наголосив Кислиця.