Що означає дата 05.11.17 і що цього дня може статися у Росії
Приблизно чотири року тому кілька натхнених київським Євромайданом відчайдух із Росії оголосили про наближення кінця диктатури Путіна
Відштовхуватися ж від 7 листопада вони вирішили не тому, що надто переймаються 100-річчям більшовицького перевороту, а, як вони самі стверджують, суто для зручності. Мовляв, минуло 100 років, а в Росії знову царизм, знову одноосібне правління. Тож знову, як і тоді, слід виходити на вулиці, брати до своїх рук "пошту-телеграф-телефон" й змінювати владу.
А починати це краще у неділю, 5-го, наступного дня після антипутінського маршу російських націоналістів ("Російського маршу"), коли у столиці зберуться патріотично налаштовані молоді люди, котрі, як і торік, збираються пройти ходою проти війни з Україною.
Окрім того, 5 листопада мали місце такі близькі сучасним шанувальникам 05.11.17 події, як Ніч Гая Фокса (або ж Порохова змова) у Лондоні та звільнення Москви від поляків під орудою Мініна й Пожарського.
Звідки взялася ідея з 05.11.17
Першим про революцію-05.11.17 оголосив на своєму тоді маловідомому стрімі колишній депутат обласних законодавчих зборів (рівень нашої облради) з Саратова, в минулому міліціонер та мільйонер В’ячеслав Мальцев.
Хоча ця ідея не була його власним винаходом й з часом обросла ще кількома впливовими особистостями з різних політичних таборів і протестних середовищ (Дмитро Дьомушкін та Юрій Горський від націоналістів, Марк Гальперін від лібералів, Сергій Окунєв від молоді та ін.), обличчям 05.11.17 усе ж лишається саме Мальцев.
За рахунок того, що Мальцев ніколи не змінював:
1) графіку виходу своїх авторських програм у прямому ефірі на YouTube-каналі Artpodgotovka – щодня о 21.00, крім суботи та неділі;
2) простого і добре зрозумілого завдання №1 для самого себе, своїх побратимів та своєї аудиторії – "винести Вову" ;
3) власної безкомпромісності (а якої, удаваної чи відвертої, то вже виявиться незабаром) вже за два роки, тобто 2015-го, постійна аудиторія зацікавлених концепцією 05.11.17 перевищила 100 тис. осіб.
І це не враховуючи численних "дзеркал", де його послідовники/противники постійно викладають найцікавіші моменти. При цьому у коротких тематичних підбірках в інших юзерів виступи Мальцева нерідко збирають значно більшу кількість переглядів, ніж на його власному каналі.
Що таке Мальцевські ефіри? Це щось середнє між відеоблогом а-ля "Підсумкова картина дня", ток-шоу із запрошеними гостями й революційними проповідями одночасно. Тривалістю півтори-дві години та з характерною назвою - "Погані новини".
До того ж більшість випусків приправлено жартами, бувальщинами, а також добірною російською лайкою, перемежованою цитатами з класики, радянським фольклором та технічними й кримінологічними екскурсами.
Автор програм чудово орієнтується у літаках, різних типах озброєння, судмедекспертизі, а також у житті російських регіонів.
Спочатку YouTube-програма "Погані новини" виходила в ефір зі зброярської крамниці у Саратові
Як пригадує найближчий приятель Мальцева, фізик за освітою Едуард Бабаджанян, разом з яким й готувалися перші стріми, спершу, певна річ, їх ніхто не дивився. Але так тривало недовго.
"Нас помітив сам інтернет, сама мережа. За тегами та короткими описами до програм. Й одного разу ми бачимо: онлайн двоє, потім троє… й так до кінця ефіру 120 людей набралося. Ми були шоковані. І зрозуміли, що це наше. Що треба далі працювати", - розповідає він.
05.11.17 йде в народ
Влітку 2016-го Artpodgotovka вирішила конвертувати свій мережевий капітал у капітал політичний та піти на осінні вибори до Держдуми. Мальцева зареєстрували на праймеріз демократичної опозиції, котрий проводила "Партія народної свободи" (ПАРНАС).
Під час організованого професійними опозиціонерами попереднього голосування непрофесійний, здавалося б, Мальцев за рахунок мобілізації інтернет-армії руху 05.11.17 неочікувано для московської богеми зайняв перше місце, що гарантувало йому 2-ий номер у передвиборчому списку ПАРНАСа.
1-й номер було зарезервовано під голову партії Михайла Касьянова, а 3-м став професор історії Андрій Зубов з Московського державного університету.
"ПАРНАС несли на цвинтар, а коли з’явився Мальцев поховальна процесія розгорнулася й пішла назад додому", - прокоментував тоді ефект від проведених праймеріз політолог Станіслав Бєлковський.
Своєю чергою Мальцев чесно відпрацював усю виборчу кампанію, відвідав з мітингами найбільші міста європейської частини Росії і, що найголовніше, відповідно до передбачених законодавством квот прорвався з ідеєю 05.11.17 на центральні телеканали.
Під час коротких, але емоційних й максимально спрощених за своїм змістом виступів політик (а у той момент це вже був не відеоблогер, а політик) у висловлюваннях себе не стримував: "Царя на палю!"
Для чого Мальцев був потрібен ПАРНАСу? Касьянов та його оточення не приховували, що за рахунок опозиційно налаштованої аудиторії проекту Artpodgotovka вони теоретично можуть здолати 5%-ий прохідний бар’єр й потрапити до нижньої палати парламенту. Але, хіба що, теоретично.
Замість запланованих щонайменше 7% голосів виборців підконтрольний президенту Центрвиборчком дав ПАРНАСу 0,7%, які партія не визнала й не визнає досі. Мальцев своєю чергою заявив, що досягнув за рахунок офіційно дозволених (і дозованих) теледебатів головного: з ідеєю 05.11.17 ознайомилися ті, хто не мають доступу до інтернету.
На додачу, провінційний правдоруб перетворився на політика федерального масштабу, з яким змушені рахуватися як у владі, так і в опозиції, де він знайшов своє власне місце і свою власну аудиторію. Це не "тусівочники", не "офісними" й не "богема", яка традиційна близька до Навального, і не потенційні перебіжчики у владі чи "нейтральні" представники бізнесу, котрі ловлять кожне слово Ходорковського.
Обличчя на постійних вуличних акціях адептів 05.11.17 - це люди 30-50 років, переважно освічених, з непоказних обласних та районних центрів, мислення яких є сплавом націонал-комунізму з певним набором доступних у їхній країні знань про європейську соціал-демократію. Й готових влаштовувати Майдан.
З початку цього року вони щонеділі почали водити "хороводи" довкола адмінбудівель у найбільших російських містах.
Тож не дивно, що після виходу на загальноросійську політарену в Мальцева почалися проблеми з ФСБ, СК, МВС та спеціально створеною для протидії опозиційним настроям новітньою путінською спецслужбою ЦПЕ (Центр протидії екстремізму). Кишенькове правосуддя визнало Мальцева "екстремістом", а разом з ним й увесь "рух Artpodgotovka".
Однак, кого саме слід вважати (або не вважати) учасником цього "руху" досі лишається нез’ясованим. "Рух" ніде й ніким не зареєстровано, а 99% його симпатиків взагалі неможливо визначити з технічної точки зору.
То на що ж очікувати 05.11.17
Позбувшись штабу під назвою "Народний дім" у Підмосков’ї й відсидівши два арешти, Мальцев вирішив не чекати третього й через Грузію-Ізраїль-Чорногорію перебрався до Франції. 2 листопада він зі своєю командою знову змінив місце дислокації й рушив ближче до кордону з Росією, як завжди дбаючи про конспірацію й не розкриваючи усіх подробиць.
Про те, що саме слід робити 5 листопада охочим відірватися від моніторів і стати революціонерами "в реалі", політик розповів у своєму спеціальному відеозверненні.
"Ми маємо усі вийти на всенародний референдум й не йти до того моменту, доки не буде задоволено усі наші вимоги. Я так розумію, ми самі задовольнятимемо свої вимоги, тому що головне - це відставка Путіна, уряду Медведєва, Держдуми. Путіни, Медведєви, Чайки, Бастрикіни - усіх на фіг", - пояснив він.
Після відставки перших осіб держави, за його словами, має бути створено Уряд перехідного періоду (УПП). Повноваження цієї структури діятимуть до березня, коли разом з черговими виборами президента пропонується провести перевибори парламенту й місцевих законодавчих зборів.
Другою вимогою 05.11.17 стабільно йде "припинення загарбницьких воєн в Україні та Сирії".
Далі економічний блок: амністія по кредитах та аліментах, затвердження долі кожного громадянина у національних багатствах, перехід на електронні гроші та "прозорі кабінети" для чиновників, увесь документообіг яких вестиметься у digital-"хмарах", та інші принади сучасної соціальної держави європейського зразка.
Інших деталей Мальцев не наводить, як він каже, з міркувань безпеки майбутніх учасників 05.11.17.
Хіба що в інтерв’ю українському відеоблогеру Євгену Вольнову ідеолог російського поки що віртуального Майдану наголосив на необхідності "розтягування сил" силовиків по регіонах, де і слід насамперед організовувати протести: Калінінград, Санкт-Петербург (в якому усі протестні акції, слід зауважити, завжди численніші, ніж у Москві), Дагестан, Владивосток та ін.
Усе інше Мальцев та його команда тримає в секреті й називає "сюрпризами" для Путіна, водночас наголошуючи на ненасильницькому характері 05.11.17 і подальших подій: "Нашою головною зброєю є Конституція".
Водночас, він наголошує на необхідності "витримати першу хвилю", після якої, на його думку, на сторону протестувальників почнуть переходити люди у формі.
Скептики, звісно ж, усі в один голос повторюють: тисячі й мільйони прихильників на YouTube, це ще не живі люди на площах. А озвучену програму 05.11.17 взагалі іменують не інакше, як відвертим популізмом.
Декого ж серед лібералів персонально від Мальцева відлякують його рання заява про необхідність "віджати" Крим та його давня дружба з чинним головою Держдуми Росії Володіним, теж вихідцем з Саратова і теж В’ячеславом.
Однак, заради об’єктивності слід визнати той факт, що Мальцев вже неодноразово вибачався за свої неоднозначні висловлювання на тему Криму. Він постійно у своїх програмах піднімає тему ганебної для росіян війни з Україною, регулярно публікував звернення до громадян Росії не їхати воювати на Донбас й, що найголовніше, взагалі найрізкіше виступає проти Путіна.
Що ж стосується Криму, то на відміну від тих самих Навального та Ходорковського, які впритул не помічають у Криму українців та кримських татар, Мальцев говорить про Крим наступним чином: "Треба буде домовлятися з українцями та з кримськими татарами".
А з Володіним, каже, особисто не бачився з 2006 року.
Не на користь учасників запланованої на післязавтра YouTube-революції грає й відсутність у Росії легальної парламентської опозиції, без якої свого часу була б не можливою Facebook-революція в Україні та Twitter-революція у Молдові.
У будь-якому випадку історія з 05.11.17 вже зараз є гідним подиву прикладом того, як за рахунок безкоштовних інструментів інформаційного суспільства на перший подив відверта нісенітниця може стати не лише предметом загального обговорення та пильної уваги спецслужб, а й міцним підґрунтям для успішного початку політичної кар’єри окремих людей і появи нових партій та рухів.
- Актуальне
- Важливе