2 листопада Вищий спеціалізований суд в Києві розглядає справу солдата Державної прикордонної служби Сергія Колмогорова.
Спочатку Приморський суд міста Маріуполя, а потім й апеляційний Донецької області засудив його до 13 років за вбивство. Точніше, за обстріл машини біля блокпосту, де він ніс службу. Внаслідок обстрілу загинула жінка.
Історія Колмогорова
9 вересня 2014 року, патруль прикордонників у прифронтовому Маріуполі на вулиці Горській. Фактично, маленький блокпост. Щоправда, не оформлений так як треба – без знаків стоп тощо.
В 20 км від цього місця знаходиться село Широкине, де тривають жорстокі бої з російсько-терористичними військами, не дивлячись на підписаний чотирма днями раніше Мінськ-1. Місце буквально нашпиговане ворожими агентами та диверсійно-розвідувальними групами, що постійно нападають на українську армію.
Прикордонники помічають машину, яка стоїть на березі моря. Як вони стверджують, у них з’явилася підозра, що авто подає світлові сигнали в море. До того ж машина хиталася. Як згодом будуть стверджувати свідки, в авто знаходилася подружня пара. Яка займалася коханням.
Далі, через певний проміжок часу – вже було темно – машина поїхала в бік солдатів, які одразу почали вимагати, щоб машина зупинилася. Але та продовжувала їхати, не реагуючи.
Тоді офіцер, командир патруля А. Нагорний віддає наказ стріляти по ній. Всі 9 солдатів виконують наказ. В результаті, гине дружина водія "Шкоди Рапід" - Євгенія Рожкова, від прямого влучання у голову. Такі деталі події розповів Еспресо.TV один з учасників патруля, який попросив не вказувати його ім'я.
Водій, у свою чергу, стверджує, що він не бачив ніякого блокпосту й не чув ніяких вимог зупинитися. Як і не було обов’язкового в такому випадку попереджувального пострілу в повітря. Мовляв, в салоні грала музика, тому він не чув криків, ніяких ознак офіційного блокпосту він не бачив. Натомість намагався якомога швидше проскочити якихось озброєних людей у темряві.
"На вимогу зупинитися для перевірки документів водій лише натиснув на газ автомобіля і пішов на прорив. Попереджувальні постріли не зупинили порушника, швидкість транспортного засобу лише збільшилась. Після цього був відкритий вогонь на ураження", - така версія опублікована на офіційному сайті Держприкордонслужби.
Далі Рожков (чоловік вбитої) пише заяву, відкривається кримінальне провадження. Колмогоров зрештою опиняється в тюрмі. В першу чергу – на підставі свідчень водія Рожкова. А також – одного з солдатів, що був у патрулі. Який засвідчив, що саме Колмогоров перебував найближче до машини. В приватних бесідах прикордонники стверджують, що на них чинився жорсткий тиск з боку прокуратури.
Щоправда, балістична експертиза не проведена й досі, про що говорить колега Колмогорова – солдат Василь Решетилов, який перебував в тому самому патрулі. Цих свідчень виявилося достатнім, щоб посадити солдата до в’язниці.
Чоловік вбитої, Євген Рожков незабаром після похорону дружини перебрався до Росії, і дає свідчення в суді по скайпу. Хоча його перевірка не виявила зав’язків із ворогом.
Сергій Колмогоров - старший солдат 79-го прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Держприкордонслужби України. У 2004-2005-му він служив в Іраку, а коли відбувся псевдоеферендум в Криму - прийшов у військкомат і попросив відправити його на півострів добровольцем ВСУ. Навесні 2014 року він був зарахований до Бердянського прикордонного загону.
Демотиватор військових
Прикордонник Сергій Колмогоров крайній зправа
Військові експерти говорять про небезпеку залишення в силі подібного вироку, який створює дуже негативний прецедент. Якщо Колмогоров залишиться у в’язниці, то українські силовики можуть отримати чіткий сигнал – навіть якщо ти діятимеш по закону й статуту, тебе можуть посадити.
Сам Колмогоров все одно наполягає: "Не треба боятися. Якщо є закон, отже треба за законом діяти. Як і я в тому випадку зробив - все за законом. Згідно з усіма інструкціями".
З усіх 9 людей, які стріляли по машині, до відповідальності притягують тільки його одного, та ще й без чітких доказів того, що саме його куля вбила жінку-пасажирку автівки. В приватних бесідах прикордонники говорять про шалений тиск прокурорів. А розгляд справи військового проходив в цивільному суді, та ще й в місці бойових дій.
Силами волонтерів та журналістів до справи вдалося прикути увагу громадськості. Розгляд справи в останній інстанції викликав великий резонанс. Але прокурор просто не з’явився на засідання в четвер.
За словами Генерального прокурора Юрія Луценка, через необхідність більш грунтовно вивчити цю справу. Нагадаємо, що це вже третя судова інстанція в справі Колмогорова.
"Я не можу знати, що буде в понеділок (засідання перенесено на понеділок, 6 листопада, - ред.), припускаю, що будуть позитивні кроки", - прокоментував Цензор.НЕТ Колмогоров таку поведінку прокуратури.
Позиція прокуратури: "Не було попереджувальних пострілів"
Сергій Колмогоров в суді
Пізніше свою позицію в гучній справі пояснив сам Генпрокурор Юрій Луценко в коментарях у Facebook ведучій Еспресо.TV Ользі Лень.
За його словами, не було ніякого чіткого блокпосту, перед яким треба було зупинитися. Це був просто патруль, який неможливо впізнати в темряві. Також не було зроблено попереджувальних пострілів у повітря, тому стрільба була не виправданою, а значить – хтось має понести покарання.
"Наказ командира був - зупинити підозрілу машину, яка включала/виключала фари на березі моря (довідково: ця марка авто при опусканнні/підніманні скла і при включенні запалювання автоматично блимає фарами). Наказ про зупинку не означає стріляти. На відстані 60-70 м водій не міг почути чи якось інакше усвідомити вимогу прикордонників", - заявив Луценко.
Також глава ГПУ розповів, як ця машина опинилась поблизу прикордонників, які патрулювали територію на місці майбутньої трагедії.
За його словами водій привіз дитину до батьків і поїхав у новокупленій машині з дружиною на море. "Як він каже (і це підтвердила експертиза ) - щоб зайнятися любов'ю. Їдуть назад по грунтовці між будинками приватного сектору. В салоні радіо. Десь за 60 м люди в камуфляжі. Починають стріляти у лобове скло. Вбивають дружину... Тепер зрозуміло, навіщо потрібен попереджувальний постріл?", - описав деталі трагедії Луценко.
Своєю чергою Луценко виступає за повторне судове слідство "під час якого можна буде вийти на істину".
Певна логіка в цьому є. Однак абсолютно не ясно, чому винним має бути без експертизи саме Колмогоров, а не, наприклад, офіцер, який віддавав наказ чи всі 9 солдатів патруля. Адже вони так само просто виконували наказ.
Та й взагалі, в умовах прифронтової смуги дії офіцера виглядають абсолютно логічними. Так, це трагедія, що він помилився, а за кермом сидів не ворожий шпигун, а звичайний громадянин. А якби там справді сиділи вороги, які могли просто розстріляти патруль, як це сталося кількома тижнями раніше в тому-таки Маріуполі?
Нагадаємо, що в липні 2014 року диверсійна група російських найманців висадилася з моря біля села Сєдове і знищила пост технічного спостереження Держприкордонслужби України. При обстрілі бойовиками загинув прапорщик Олександр Ковальов.
А головним є питання, чому справи військових розглядає цивільний суд, та ще й в Донецькій області. Юридично – бо там сталася подія, яка розглядається. Але за 3 роки війни й досі не створено якогось окремого спеціалізованого органу для розгляду подібних справ – це питання, яке задають всі силовики.
Бо ж є випадки, що протилежні ситуації з Колмогоровим. Такі, де військові справді були винні, розстріляли по п’яні машину чи ще щось подібне. І всі вони мають розглядатися явно не звичайними судами.