Цю виставку готували п'ять років. Чотири сотні зниклих шедеврів світового живопису будуть вперше представлені широкому загалу в двох музеях - у Швейцарії та Німеччині.
Скандальна колекція
У 2012 році німецька прокуратура знайшла на складі в Мюнхені сотні картин всесвітньовідомих художників. Приміщення належало Корнеліусу Гурлітту, сину колекціонера живопису Гільдебранда Гурлітта, який співпрацював із гітлерівським режимом.
Більшість шедеврів, як підозрюють мистецтвознавці, були конфісковані у єврейських родин в часи правління Третього Рейху. Ці сім'ї потім знищили в концтаборах. Або ж ті родини продавали картини Гурлітту за безцінь, тікаючи від переслідувань.
Скандальну колекцію виявили випадково - до її хазяїна правоохоронці прийшли, бо розслідували справу про ухилення від сплати податків. Вони були приголомшені знахідкою: на складі зберігалося 1280 предметів мистецтва. Згодом ще 232 твори знайшли в квартирі Гурлітта-молодшого в Зальцбурзі.
Скульптура Огюста Родена. Фото: Mick Vincenz/ VG Bild-Kunst Bonn/ Legat Cornelius Gurlitt
Це були картини, скульптури, гравюри, малюнки, ескізи. Їхні автори - всесвітньовідомі генії Клод Моне, Ежен Делакруа, Гюстав Курбе, Оноре Дом'є, Поль Сіньяк, Огюст Роден, Каналетто, Марк Шагал, Анрі де Тулуз-Лотрек, Сезанн, Ренуар, Пікассо, Макс Ліберманн, Отто Грібель, Едвард Мунк.
Велику частину колекції Гурлітта складали представники художніх напрямків, які Гітлер назвав "дегенеративним мистецтвом" - неоімпрессіонізму, сюрреалізму тощо. Його вважали непритаманним німецькому народу або ж єврейським. У 1938 році з'явився закон, який дозволяв вилучати роботи визнаних "дегенеративними" художників.
"Пара", Ганс Крістоф. Фото: Mick Vincenz/ VG Bild-Kunst Bonn/ Legat Cornelius Gurlitt
"Фігура у вуалі", Отто Грібель. Фото: David Ertl/Kunst- und Ausstellungshalle der BRD GmbH
Арт-дилер нацистів
Гільдебранд Гурлітт мав бабусю-єврейку і тому згідно законів Третього Рейху вважався на чверть євреєм. Тим не менш, він став одним із чотирьох дилерів, яким було дозволено торгувати предметами мистецтва. Його використовував як посередника сам Геббельс, щоб продавати живопис закордон.
Після війни Гільдебранд Гурлітт переконав усіх, що його колекція загинула під час бомбардувань Дрездена союзниками. Також він апелював до того, що й сам був жертвою режиму і його переслідували. Йому повірили і навіть повернули згодом частину робіт, знайдену під час розслідування злочинів нацистів.
Та як виявилося п'ять років тому, Гурлітт-старший брехав. У 1956 році він загинув під час дорожньої аварії, після чого його колекцію успадкувала дружина, а після її смерті - син Корнеліус.
"Міст Ватерлоо", Клод Моне. Фото: Mick Vincenz/ VG Bild-Kunst Bonn/ Legat Cornelius Gurlitt
"Дівчина з козою", Гюстав Курбе. Фото: Mick Vincenz/ VG Bild-Kunst Bonn/ Legat Cornelius Gurlitt
Після викриття "запасів" Гурлітта експерти зробили висновок, що цінність знахідки така висока, що її вартість неможливо встановити. Більшість робіт були вилучені владою, але що робити з власником колекції було незрозуміло, адже формально він не порушив жодного закону. Точних доказів, що картини конфіскували в знищених у концтоборах євреїв не було.
У 2014 році Корнеліусу Гурлітту повернули ту частину робіт, які на думку експертів точно не були викрадені. Через місяць колекціонер помер, залишивши картини у спадок Художньому музею в Берні.
Викрадене мистецтво
Більшість знайдених у Гурлітта шедеврів вважалися знищеними або зниклими без вісти. Деякі зі знахідок виявились повністю незнайомими мистецтвознавцям роботами.
Останні п'ять років група експертів працювала над тим, щоб встановити власників робіт. Але походження картин часто просто неможливо відстежити, бо їх продавали без супровідних документів, не сплачуючи жодних податків або експортних мит.
"Такі дилери, як Гурлітт, маскували шлях, який зробили ці зразки мистецтва", - розповіла CNN мистецтвознавець Андреа Барезель-Бранд, яка працює з колекцією з січня 2016 року. Вона зі своєю командою досліджує 735 предметів, знайдених у Гурлітта.
В обох музеях дуже сподіваються, що виставки допоможуть знайти власників картин - їх можуть побачити родичі або близькі. Днями, до речі, власник одного з шедеврів знайшовся. Експертам вдалося встановити, що "Портрет дівчини, що сидить" французького художника Тома Кутюра належав французькому політику єврейського походження Жоржу Манделю.
"Дівчина, що сидить", Тома Кутюр. Фото: Mick Vincenz/ Kunst- & Ausstellungshalle
Після концтаборів його в 1944 році передали в руки колабораціоністського режиму Віші й розстріляли. Картина мала особливу прикмету - залатану дірочку на рівні грудей. Саме завдяки їй вдалося знайти власників.
У музеях Бонна та Берна зараз виставили лише 400 зі знайдених робіт. Виставки триватимуть до березня 2018 року.
Організатори обрали два різні аспекти політики Третього Рейху щодо мистецтва. Художній музей в Берні назвав виставку "Дегенеративне мистецтво, конфісковане й продане". Мова про згаданий закон 1938 року, який дозволив Гільдебранду Гурлітту стати власником унікальної колекції картин "дегенеративних" художників.
Художня галерея в Бонні назвала виставку "Викрадення нацистами мистецтва та його наслідки". Вона робить акцент на картинах, щодо яких найбільше підозр в тому, що їх просто викрали у єврейських власників.
"Східний вершник", Ежен Делакруа. Фото: Mick Vincenz/ VG Bild-Kunst Bonn/ Legat Cornelius Gurlitt
"Іподром в Санкт-Паулі", Отто Грібель. Mick Vincenz/ VG Bild-Kunst Bonn/ Legat Cornelius Gurlitt
"Вид на Падую", Каналетто. Фото: Mick Vincenz/ VG Bild-Kunst Bonn/ Legat Cornelius Gurlitt
"Пляжна кав'ярня у Зандворті", Макс Бекманн. Фото: Mick Vincenz/ VG Bild-Kunst Bonn/ Legat Cornelius Gurlitt