Полковник Хусейн Ісханов: кількість терактів в Україні, на жаль, збільшуватиметься

У нашій країні частішають терористичні акти, днями було вбито Аміну Окуєву, перед цим був замах на народного депутата Ігоря Мосійчука під редакцією нашого телеканалу. Загинули люди. І ми розуміємо, попри те, що нам намагаються пояснити, мовляв теракти бувають усюди, що відчувається запах паленої сірки, який веде, напевно, все ж таки у Кремль.

Перш ніж почати наш діалог, я хотів би в першу чергу звернутися до родичів Аміни Окуєвої, до її чоловіка, висловити співчуття з приводу загибелі, як Аміни, так і інших бійців української армії, які загинули за роки вторгнення російської армії на територію України.

Чеченська республіка Ічкерія провела дві запеклі війни проти вторгнення російської армії, проти армії агресора. У одній війні перемогли, в другій війні тимчасово зазнали поразки, хоча ми боремося і продовжуємо свою діяльність щодо повернення наших територій.

Почерк, який сьогодні ми бачимо в Україні, в принципі, він після розвалу Радянського Союзу обкатаний у Чеченській республіці, на чеченцях. Усі дії, які сьогодні здійснюють російські спецслужби на території України, ми все це проходили саме в Чеченській республіці. Потім ці методи перекинули на територію Грузії, як ми знаємо, та сама ситуація сьогодні і в Україні.

Сьогодні Кремлю треба якимось чином підняти населення проти чинної влади. Яким чином? Підняти населення потрібно так, щоб люди були неспокійні, люди переживали щодня за своє життя, за життя своїх родичів, за близьких, боялися вийти на вулицю.

Тобто ця спроба систематичного залякування є спробою маніпулювання таким чином народними масами?

Такі ж дії російських спецслужб застосовуються не тільки на території України або Чеченської республіки, Грузії, вони сьогодні діють по всьому світу. Скрізь, де є будь-яке нестикування з політикою Російської Федерації або з інтересами Російської Федерації, там моментально виникають терористичні загрози, і населення починає тиснути на чинну владу.

Такі методи обкатані, відповідно, а чому б не Україна?! До того ж, ми пам'ятаємо заяву Путіна, де він сказав одну значущу річ: "Хто скривдить нас, той і трьох днів; не проживе". Оці слова, ця кримінальна термінологія, яка застосовується російською владою, каже і про методи, які вони застосовують.

Але я б хотів наголосити, що винен не тільки Путін, ми повинні говорити і про те, що винен і російський народ. Тому що в якійсь мірі завдяки цьому російському народу або з його дозволу, з підтримки 86%, все, що відбувається в світі, відбувається саме за підтримки російського народу. І він в першу чергу теж винний у цьому військовому злочині,

Пане полковнику, я розумію, що ви дуже непогано обізнані про ті методи, які може використовувати Кремль, зокрема і в Україні. На вашу думку, як зараз розгортатиметься ситуація і чи вдасться зупинити цей терористичний дощ?

Не хочу радити уряду України, або втручатись у внутрішні справи України, - але я знаю, поки українське керівництво так мляво вестиме війну, ці дії продовжуватимуться, тому що досі не дано реальної оцінки захопленню Криму, не дано реальної оцінки захопленню територій Луганської та Донецької областей.

Поки відкрито кордони, там буде свобода для діяльності будь-якого терористичного угруповання, яке може вільно пройти, тим більше, якщо людина говорить добре російською мовою - це взагалі ніяка не проблема. Пройти зі слов'янською зовнішністю, та й не зі слов'янською - ми бачимо навкруги, що вони використовують не тільки росіян за національністю, іноді й чеченців використовують, і сирійців, азербайджанців, узбеків - кого завгодно.

Тому тут дуже важливо, щоб контроль над територією, контроль над кордоном було посилено, і якусь було дано оцінку цій повільній війні. Чому не сказати, що йде війна?! Я, чесно кажучи, не можу цього ніяк зрозуміти. І ми пам'ятаємо ситуацію, кажучи про Грузію, коли грузинський уряд на чолі з Саакашвілі в певний період теж намагався загравати з російським керівництвом, з Путіним, віддали кілька чеченців.

Тобто було свідоме рішення Саакашвілі, по суті, віддати людей на вірну смерть?

Це, знаєте, свідомо, звісно, але, мабуть, Саакашвілі в той період думав, якщо він дасть поїсти крокодилу, або покладе монстру що-небудь до рота, то монстр припинить: наїсться, і буде задоволеним. А монстр, як ми знаємо, ніколи не наїдається, він вимагає все більше й більше жертв.

Тому тут гра в піддавки, гра в заспокоєння агресивного партнера нічого не дасть. Ви ж знаєте, якщо на вулиці, наприклад, якийсь агресивний собака - якщо на побутовий рівень перейти, - захоче вас вкусити. Він такий агресивний, і ви будете стояти і благати його: «Що ти, песик?! Не кусай мене!», - це не допоможе, поки по голові чимось не вдариш цього собаку, поки він не заверещить.

Ми розуміємо, що метою Кремля є перетворити воєнне протистояння на внутрішньополітичний збройний конфлікт у самій Україні. Тобто вони сплять і бачать, щоб розпалити полум'я громадянської війни.

Ви знаєте, вже якийсь початок закладено, як я зараз бачу в Україні, при тому що ці всілякі протистояння, люди, які були на фронтах, незадоволені чинною владою. Нас, чеченців, вони після першої війни, коли ми перемогли, вони теж нас розкололи, але там використовували релігійний фактор: нас розділили на хороших мусульман, на нехороших, у кого довше борода, у кого коротше.

В Україні релігійний фактор не проходить, тому що все ж таки менталітет трошки інший. І тому задіяні зовсім інші методи. А інші методи - це затяжна війна, це вбивства, страшна пропаганда, тому що багато українців, я, на жаль, це говорю, досі ще не знають, що вони українці, що вони народ. Вони думають, що вони брати, наполовину росіяни, наполовину українці.

Ще народ не вилікувався від цієї совковості, від цього пострадянського періоду спільного проживання. Це довгий болісний процес, але треба його пройти. Тому тут дуже важливо і самим українцям зрозуміти, що повернення до минулого вже немає, Радянського Союзу немає вже, і його ніколи не повинно бути більше.

Свого часу ви були серед тих людей, кому вдалося зупинити Росію під час так званої першої чеченської війни, мова йде про Чеченську визвольну війну. Як ви думаєте, як колишній військовий, чого зараз можна очікувати з військової точки зору?

Уся ситуація з Україною почалася із захоплення Криму, там не було, напевно, заплановано ні Луганська, ні Донецька до того, як вони окупували Крим. Але через те, що Європа почала дуже агресивно критикувати Росію, їм треба було відвернути увагу від Криму якимось чином, що вони і зробили: залізли в Луганськ і Донецьк, зробили відволікаючий маневр.

Сьогодні про Крим вже практично мовчать, ніхто не говорить, але говорять про Луганськ і Донецьк. Коли критика ще посилилася, вони полізли в Сирію. Як ми знаємо, в Сирії абсолютно ніякого російського інтересу немає, але їм потрібно було відвернути від України увагу світової спільноти. І вони цю мету якоюсь мірою реалізували. І сьогодні в Україні йде підготовка.

Але ми розуміємо, що вони Крим не хочуть поки віддати, тому що там військові бази, Чорне море і так далі. Утримуватимуть, скільки можуть, природно. Якщо вони віддадуть, це вже для цієї влади катастрофа, скинуть цю владу путінську, і, природно, вони будуть посилювати військову присутність у Луганську і Донецьку, вже не дивлячись на те, що їх критикують. Тому що назад у них дороги немає, весь світ уже і так проти. Ви знаєте, на вулиці хулігани до останнього починають битися, і до останнього б'ються.

Таке хуліганське, бандитське нутро в російської влади, і вони, природно, будуть все більше й більше намагатися просуватися потихеньку у військовому плані. Я не думаю, що вони далі будуть вдиратися на територію України, тому що це загрожує для них теж величезними наслідками, тому що на сьогодні - так-сяк - українська армія, все-таки, дозріла, зорганізувалась і може дати хорошу відсіч.

Якщо говорити про замах на народного депутата Ігоря Мосійчука. Він свого часу стріляв з гвинтівки на відеокамеру в портрет Кадирова. Наскільки, на вашу думку, це могло б бути причиною цього терористичного акту? Чи є якісь певні речі, за які чеченці, зокрема, Кадиров готові були б мститися таким чином?

Ви знаєте, на сьогодні все, що відбувається в Чечні: вбивства, викрадення людей, все таке - це ж діється, це ж робиться, це не тільки в Україні, не тільки проти українців відбувається. Якщо проти своїх людей єдинокровних такі вчинки чиняться, то чому б і ні !? Але тут питання в іншому: хто такий Кадиров? Я б не хотів взагалі акцентуватися на його імені, бо ми бачимо в сусідньому Дагестані що сьогодні відбувається.

Якщо досі там були дагестанці при владі, то сьогодні одним розчерком пера поставили московського діяча Васільєва, і сьогодні він там абсолютний хазяїн, абсолютний пан, і робить все, що хоче. Та ж доля чекає і Кадирова. Сьогодні там Кадиров, завтра там може буде Сідоров чи Пєтров, тому що все, що у нього в руках є, належить тільки Путіну, і Путін має владу і над Кадировим, і над усіма.

Я впевнений, що жодна людина з управлінських ставлеників Путіна на території Російської Федерації зі своєї волі не зробить жодного кроку. І ми це прекрасно розуміємо, що будь-які дії будь-якого чиновника, якщо вони суперечать політиці Кремля, призводять до того, що моментально починають їх або прибирати, або вбивати, як ми знаємо з багатьох прикладів. Усе йде з Кремля в будь-якому випадку, якщо навіть через Кадирова, через Сідорова, Пєтрова, все йде з Кремля.

Наостанок хотів уточнити, що вам підказує ваша інтуїція: чи будуть посилюватися і тривати терористичні акти?

Упевнений, що будуть, тому що вони дали певний резонанс, вони зробили якесь своє діло, і народ в Україні вже трошки захвилювався. У першу чергу, громадянам потрібна безпека, щоб вийти на вулицю, проїхати в метро кудись, на роботу, з роботи; діти, сім'я. Оце найголовніше.

Якщо це правило буде порушено, тоді влада опиниться під хвилею критики, тому що влада, мовляв, не здатна впоратися з цими терористичними актами. Це дуже потрібний для Росії інструмент, і вони, звісно, його будуть використовувати.