Як зміняться комунальні послуги для українців: без ЖЕКів та зі штрафами

Верховна Рада 9 листопада ухвалила закон 1581-д про житлово-комунальні послуги. Закон внесли на розгляд ще 2 роки тому, а у першому читанні проект ухвалили у лютому 2016 року. Та остаточне голосування щодо закону відбулося тільки тепер.

Головна мета закону - зруйнувати монополію ЖЕКів та дозволити споживачам самостійно визначати постачальників послуг на договірних умовах. Та чи вдасться це зробити

Ось головні нововведення, передбачені закононом про ЖКП:

1. Платіжки розклали по частинах. Якщо раніше нам надходили платіжки за опалення, водопостачання, електроенергію, то закон розділяє саму послугу та так би мовити “процес доставки”. Візьмемо приклад з опаленням.

Платіжка за тепло складатиметься з трьох частин: плата за саму послугу, за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, а також абонентська плата за підключення.

2. Обов’язкові лічильники. Закон передбачає встановлення лічильників в багатоквартирних будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання). За встановлення лічильників буде окрема платіжка, через яку користувачі компенсовуватимуть вартість лічильника та його обслуговування.

3. Плата за тверде сміття. Мова йде про папір, всіляку тару, предмети з дерева, металу, шкіри, скла, пластмаси та інших матеріалів.

Закон пропонує виділити з квартирної плати послугу з поводження з твердими відходами. Кабінет міністрів матиме право встановлювати лише порядок формування тарифів на послуги з поводження з твердими побутовими відходами. 

Читайте також: Переробляти сміття: Україна втрачає мільйони через непотріб

А конкретні тарифи встановлюватимуть компанії, які після місцевого конкурсу отримають право на надання населенню послуг зі збирання, переробки та захоронення відходів. Нагадаємо, що з 1 січня українців змусять сортувати сміття. Таку норму передбачає Закон України “Про відходи”. За порушення загрожує штраф до 64 тиc грн.

4. Кінець ЖЕКів. Користуватися комунальними благами українці повинні на основі договорів з постачальниками комунальних послуг.

ЖЕКи як такі з цієї моделі самоусуваються.

Будинки, що не створили ОСББ й досі обслуговуються ЖЕКами потраплять на конкурс, де їм призначать управителя багатоквартирного будинку.

Ціна послуги з управління будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг визначається за домовленістю сторін. А от тарифи на комунальні послуги встановлюватимуть місцеві органи влади або уповноважені державні органи.

5. Можна вибрати постачальника комунальних послуг. Закон передбачає порядок укладення споживачами договорів на отримання всього комплексу житлово-комунальних послуг: на послуги управління, водопостачання, поводження з відходами, газ, електрика.

Цю норму впровадили, щоб прибрати з ринку монополію. Та поки незрозуміло, як саме цю ідею реалізовуватимуть. Де-юре можна вибрати будь-кого. Та де-факто вдасться вибрати лише управителя - тобто, компанію, яка виконуватиме, по суті, функції ЖЕКів.

Часто постачальники послуг в Україні (на кшталт Київенерго) - все одно монополісти, тож альтернатива поки буде радше на папері.

6. Потрібно укласти договір. Існуючі договори про надання комунальних послуг діють тільки протягом року з дня набуття чинності нового закону. Тобто комунальникам і споживачам варто підготуватися до важкої кампанії з підписання нових договорів. Без укладання договору послуга не вважатиметься комунальною, тож дія закону на неї не поширюватиметься.

7. Які бувають договори. Закон передбачає чотири моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг:

• індивідуальний договір квартири (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
• індивідуальний договір будинку (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
• колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
• колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).

8. Можна відмовитися від послуг. Споживач може відключитися від системи централізованого опалення та постачання гарячої води. У багатоквартирному будинку таке можливе тільки за згодою всіх мешканців (колективний споживач). Окрім того, про розірвання договору потрібно попередити виконавця послуг за два місяці.

9. Можна платити півціни за послугу. Закон передбачає, що за послугу можна платити півціни, якщо вона надана неякісно. Не отримав послуги - не плати взагалі. Але механізм доведення цього поки не розроблений.

Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко заявив, що в міністерстві планують створити Житлово-комунальну інспекцію, яка реагуватиме на звернення мешканців тих чи інших будинків, де послуга надається неякісно, та коли вона запрацює поки незрозуміло.

10. Сповіщати про поломки та ціни. Виконавець матиме не більше доби, щоб відреагувати на виклик споживача. Якщо в мережі відбулася поломка, постачальник послуг повинен повідомити споживача про це протягом 3 годин та вказати причини аварії та термін ремонту.

У разі прийняття рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.

11. Пеня за борг. Закон передбачає стягнення пені, якщо споживач заборгував. Її розмір - 0,01% від суми боргу за кожен день затримки. Але боятися поки не варто. Якщо ви протягом року заборгуєте 100 грн, то пеня буде лише 3 грн 65 коп. Нараховуватимуть її з 1 січня 2019 року.

Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.

12. За відсутність вдома комуналку не платимо. Документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів. Щоправда, відсутність треба буде довести.