Після першого ж вікенду в українському прокаті стає зрозуміло - ніяким рекордом навіть і не пахне. Нагадаю, у Словаччині "Межа" вийшла на кілька місяців раніше і стала найкасовішою стрічкою за всю історію тамтешнього прокату. Якщо у цифрах - то це $2 млн за 16 тижнів.
У нас минув перший вікенд показів, а результати дистриб'ютори навіть не показують. А це, як правило, значить, що усе дуже сумно. Особисто я була у залі ще з двома людьми. Судячи за розповідями, "Межа" таки змогла зібрати повні зали на Закарпатті. Більшість же українців, схоже, лишилися байдужими до історії про словацько-українську контрабанду.
"Межа" - це розумна, добре зроблена драматична картина з хорошою грою акторів, небанальним гумором і чудовою музикою.
Саме через останній момент я б радила йти до хорошого залу з якісним звуком.
Мова йде про словацько-український кордон, Убля - Малий Березний, через який переправляють цигарки та нелегалів. Все йде за налагодженою схемою, але тут Словаччина надумала вступити до Шенгенської зони, а відтак - перекрити кордони з Україною та наступити на горло злочинцям. Останні ж постають перед серйозним викликом - як жити далі.
Головний герой - словацький контрабандист Адам, зовні суворий, але порядний та ніжний всередині. Адам порушує закон, але має принципи та кодекс честі - ніякого метамфетаміну, бо він батько і перевезення наркотиків - це вже занадто.
Не останній факт для жіночої аудиторії - головний герой страшенно сексуальний. Зазвичай на таких персонажів дівчата йдуть натовпами. Актор Томаш Машталір таки зумів поєднати усе, як ми любимо - брутальність, надійність, доброту, сімейність та вразливість.
Ліпший друг і партнер Адама - українець Йона, хитруватий, але теж порядний - обов'язково попередить, якщо збирається зробити підлянку. Хата у нього розмальована соняхами, а сам він - тюремними наколками.
Син Йони потрапив до в'язниці і каже батькові, що повіситься, якщо той негайно його не витягне. Тому контрабанда наркотиків може стати його порятунком. Але лише через конфлікт зі словацьким другом та партнером.
До речі, про розмови, що українці у "Межі" якісь негативні персонажі. Це неправда - усі герої "Межі" дуже складні, об'ємні і зі своєю правдою. Ну, крім героя українського актора Станіслава Боклана. Йому знову довірили роль падлюки, з якою він традиційно впорався блискуче.
Актор грає авторитетного бандита Крулла, його правду розгледіти важкувато, але лиходій вийшов колоритний і, знову увага жіночій аудиторії, збіса привабливий.
Стрічка не показує Україну як щось незрозуміле і пострадянське, взяте просто випадково, аби лиш зі Словаччиною межувало. Наша країна у "Межі" цілком конкретна, герої теж із нашою ментальністю.
Хоча б пересонажка української акторки Римми Зюбіної - сильна, терпляча, розумна українська жінка, яка передчуває, чим усе може закінчитися і дає волю почуттям лиш тоді, коли витримувати далі вже неможливо.
Словаччина втупає до шенгенської зони, кордони мають бути закриті, з контрабандою треба покінчити, але корупція, якою просякнуте все, не дає зробити це і понині. Капітан поліції допомагає контрабандистам, співає у них на весіллі, а потім сідає у машину, з почепленою на дзеркало іконою.
Якщо проводити паралелі, то "Межа" могла би бути якимось спільним дітищем Гая Річі, Мартіна Макдонаха та Еміра Кустуріци. Одна з головних особливостей фільму - це гумор, який ще більше підкреслюється музикою.
Приміром, люди несуть труну, камера показує небіжчика, який посміхається під досить іронічний трек. З жартами - те саме.
- Хайль Гітлер!
- Ти дебіл?
- Вибачте, я думав нам треба якесь бойове гасло
Ну і окрім усіх вищеописаних чеснот, в "Межі" дуже хороша українська. Герої розмовляють нею літературно, але напрочуд природньо. А поки таке поєднання зустрінеш хіба зі свічкою. І ще про мову - цю стрічку однозначно краще дивитися в оригіналі із субтитрами.
Хоча, словацька майже повністю зрозуміла і без перекладу. Справа в тім, що через дубляж не так легко одразу втямити де українці, а де словаки. Тому шукайте покази мовою оригіналу.
Ну а тепер два слова про те, чому надуспішна у Словаччині "Межа" з тріском провалилася в Україні. До речі, попри казкові прогнози частини кінопрофі. Як на мене, одна з перших причин - у промоції. У нас катастрофічно бракувало реклами фільму, він не став подією, на яку чекали.
Що ж до Словаччини, то там все було по-іншому. Навіть кількість переглядів трейлерів там більша у кільканадцятеро. А ще гурт "I.M.T. Smile" записав головний трек, наші знамениті україно-польсько-словацькі "Гей, соколи", і він зібрав 3 з половиною мільйони переглядів.
Друга причина низької відвідуваності - трейлер. Знову ж таки, лише за моїми спостереженнями. Багатьох людей ролик наштовхнув на висновок, що "Межа" - це щось дуже схоже на російські серіали.
Ну і ,звісно, удару по касі "Межі" завдали і релізи-конкуренти. Зараз в кіно йдуть "Ліга справедливості", "Тор" та "Вбивство у "Східному експресі". А з такими важковаговиками тягатися складно.
Втім, значна частина кінематографістів традиційно нарікають на кінотеатри та глядачів. Мовляв, перші погано беруть українське кіно і ставлять його на незручний час. Ну а другі - любителі попкорн-муві і нічого розумнішого дивитися не бажають. Пропоную вам, любі наші читачі, переконати їх у зворотньому.