Приклад для наслідування
В Україні та багатьох інших державах Румунію називають взірцем для наслідування, коли йдеться про боротьбу з корупцією у вищих щаблях влади. За кілька останніх років країна зробила величезний прорив, і провідну роль у цьому грає Національний антикорупційний директорат на чолі з Лаурою Кевеші.
Як розповіла вона сама в нещодавньому інтерв'ю Euronews, з 2013 року директорат розпочав слідство проти 68 високопосадовців.
Серед них один прем'єр-міністр, двоє віце-прем'єрів, 11 міністрів (чинних та колишніх), 39 депутатів та 14 сенаторів (у Румунії двопалатний парламент, який складається з Сенату та Палати депутатів).
Суд вже виніс обвинувачувальні вироки проти 27 високопосадовців
Але усе це, за словами Ковеші, можливе лише за умов існування незалежної системи правосуддя. Правляча Соціал-демократична партія прагне внести до неї значні зміни. Зокрема, йдеться про намір збільшити роль магістратів (місцевих адміністрацій) під час призначення прокурорів, що призведе до втрати їхньої незалежності від виконавчої влади.
Це, вважає Ковеші, негативно позначиться на діяльності її антикорупційного відомства. "Напевно ті результати, які я навела, будуть більше неможливі, якщо румунські прокурори втратать свою незалежність", - сказала вона в інтерв'ю.
Влада проти громадськості
Заплановані правлячою партією зміни викликали обурення не лише в Ковеші, але й багатьох румунів, які сподівались, що їхня країна нарешті почала змінюватися на краще. Через це в неділю, 26 листопада, на вулиці багатьох міст вийшлі тисячі людей.
Фото: Twitter / @paul2ivan
Зокрема, за даними Reuters, в Бухаресті 30 тисяч людей пройшли маршем до будівлі парламенту. Ще 20 тисяч брали участь у демонстраціях поза столицею - загалом акція відбулася приблизно в 70 містах.
Це дуже важливо, бо означає справді всенародне невдоволення.
І це не вперше румуни демонструють рішучу незгоду з планами влади.
Соціал-демократи прагнуть змінити антикорупційні норми фактично від самого початку приходу до влади. Перші протести проти їхніх намірів відбулися ще наприкінці січня 2017 року.
Читайте також: Амністія хабарників. Як у Румунії намагаються поховати антикорупційне диво
Тоді планувалася, наприклад, грандіозна амністія для багатьох чиновників, засуджених за корупційними статтями. Вона мала б "очистити" і багатьох есдеків, зокрема, їхнього лідера Лівіу Драгня.
Він був засуджений умовно за спроби фальсифікувати результати референдуму. Через це політик не може претендувати на посаду прем'єра і вдовольняється кріслом спікера нижньої палати парламенту.
А в листопаді прокурори взагалі заморозили його рахунки. Це відбулося в рамках розслідування справи про розкрадання коштів, виділених на державні проекти, деякі з яких фінансувалися Євросоюзом.
Хто переможе
Протести в січні та лютому були дуже потужні. На їхньому піку на вулицях протестувало до півмільйона людей по всій країні. Це були наймасовіші вуличні демонстрації з 1989 року, коли впав режим Чаушеску. Під час однієї з демонстрацій засвітився навіть президент країни Клауса Йоханніс.
Читайте також: Румунська революція світла. Чим невдоволені наші сусіди
Дехто називав протести Революцією світла - після того, як на фотографіях тисячі учасників засвітили свої мобілки. Тоді уряд не витримав тиску громадськості та скасував заплановану амністію. Її "автор", міністр юстиції Флорін Іордаче подав у відставку.
Фото: Twitter / @paul2ivan
Тим не менш, тепер, уже в якості депутата, він лобіює нові зміни до антикорупційного законодавства. Окрім підсилення ролі магістратів, йдеться про те, що Мінюст буде мати більше повноважень щодо контролю за діяльністю прокурорів.
Спеціальна парламентська комісія на чолі з Іордаче почала обговорення законопроекту минулого тижня. Ухвалити його планується до кінця року. Якщо, звісно, уряд встоїть під тиском небайдужої громадськості.