Білий прапор над Москвою. Чому виступи під олімпійськими знаменами - це стара російська традиція

12 грудня у Москві відбулося олімпійське зібрання, на якому Олімпійський комітет Росії вирішував, чи дозволяти своїм спортсменам виступати на Іграх-2018 під нейтральним прапором. По суті засідання було формальністю, адже кремлівська верхівка ще раніше відмовилася від ідеї бойкотувати Олімпіаду у Пхенчхані.

Одразу після того, як 5 грудня Міжнародний олімпійський комітет заборонив збірній Росії виступати на Іграх-2018, московські пропагандистські ЗМІ почали тиражувати заяви спортсменів та політиків про неприпустимість участі у Іграх без свого прапора та гімну.

Читайте також: Вперше в історії країну не пустили на Олімпіаду через допінг. Як Росія до цього дійшла

Але щойно російський президент Володимир Путін заявив, що спортсменам варто дозволити їхати до Південної Кореї у нейтральному статусі, настрої стали діаметрально протилежними.

Як підсумок делегати Олімпійського зібрання проголосували за участь у Іграх-2018 одноголосно.

Московський дебют

Вперше МОК дозволив спортсменам виступати на Олімпіаді під нейтральним прапором у 1980 році. Тоді, через радянську агресію у Афганістані, Ігри у Москві бойкотували одразу 65 країн. Серед них були такі потужні спортивні держави, як США, Велика Британія, ФРН, Франція, Китай.

Тому президент МОК Хуан Антоніо Самаранч був вимушений погодився допустити на Олімпіаду під нейтральним прапором, хоча б деяких спортсменів з цих збірних.

Читайте також: Друга спортивна холодна війна. Як Росія може повторити олімпійський шлях СРСР

Рішення було безпрецедентним, адже деякі представники країн соціалістичного табору, які втекли до країн Західної Європи, зверталися до МОК із проханням дозволити їм виступати під олімпійським прапором ще у 1952 році. Але їм у наданні такого статусу відмовляли.

У Москві спортсмени під білим прапором виграли 78 медалей. Найбільшим виявився здобуток італійських атлетів, які отримали 8 золотих, 3 срібні та 4 бронзові нагороди та могли розраховувати за цим показником на п'яте місце у загальному командному заліку.

США не відправили до Москви жодного свого спортсмена. Велика Британія була представлена одразу 247 учасниками. Одним з них був нинішній президент МОК Себастьян Коу, який здобув золоту нагороду у бігу на 1500 м.

Чемпіони без прапора

Віктор Петренко

На зимовій Олімпіаді-1992 у французькому Альбервілі під олімпійським прапором виступила Об'єднана команда, утворена із спортсменів колишнього СРСР.

МОК після розпаду радянської імперії діяв у кращих бюрократичних традиціях. Організація не допустила до Ігор окремі країни, які утворилися на уламках союзу, а зігнала їх до однієї команди.

По суті було прибрано лише червоний прапор. Склад збірної, як і раніше, формувався у Москві, а на більшості тренерських посад працювали російські тренери. Вони робили ставку на своїх співвітчизників, а з інших колишніх республік до команди брали лише визнаних зірок, які могли гарантовано виграти нагороди.

Читайте також: Брехня, кров і сеча. У Росії махлюють з аналізами так само, як з Кримом і Донбасом

Таких, як українець Віктор Петренко, який здобув золоту медаль у чоловічому одиночному катанні. У складі Об'єднаної команди олімпійське золото також отримав український хокеїст Олексій Житник.

Загалом команда під олімпійським прапором виграла у Альбервілі - 9 золотих, 6 срібних та 8 бронзових нагород та стала у загальному заліку другою.

В той час, як українці на зимовій Олімпіаді-1992 виступали під чужим прапором, то Литва, Латвія та Естонія привезли до Франції свої національні збірні. Хоча, Національний олімпійський комітет України було створено у 1990 році, членство у МОК наша країна отримала лише у 1993 році.

Барселонська перемога

На літні Ігри-1992 українці також поїхали у складі Об'єднаної команди, яка формувалася за такими ж принципами, що й у зимових видах спорту. Але була одна істотна відмінність.

До керівництва МОК нарешті дійшло, що ця збірна складається із представників незалежних держав. Тому воно пішло на компроміс - у індивідуальних змаганнях на честь медалістів з Об'єднаної команди піднімалися національні прапори та лунали гімни.

Читайте також: Коли насправді вперше пролунав Гімн України на Олімпіаді

Український гімн у Барселоні виконувався на честь олімпійських чемпіонок Тетяни Гуцу (спортивна гімнастика), Олександри Тимошенко (художня гімнастика) та Олега Кучеренка (греко-римська боротьба).

Крім цього, ще 12 українських спортсменів стали олімпійськими чемпіонам у командних змаганнях у складі збірної.

Загалом Об'єднана команда здобула на Олімпіаді-1992 45 золотих, 38 срібних та 29 бронзових нагород та перемогла у загальному командному заліку.

Як було у Ріо-2016

Після 1992 року нейтральні атлети виступали практично на кожній Олімпіаді. На попередніх Іграх у Ріо-де-Жанейро у 2016 році їх було 19.

Під олімпійським прапором змагалися спортсмени з Кувейту, який виключили із МОК через втручання держави у справи національного олімпійського комітету.

Читайте також: Кому потрібна збірна біженців на Олімпіаді у Ріо

Крім цього, вперше у історії під п'ятьма кільцями виступила "Команда біженців". До її складу увійшли 10 спортсменів зі Сирії, Ефіопії, ДР Конго та Південного Судану.

У Ріо-де-Жанейро нагороду здобув лише один нейтральний спортсмен. Фейхад ад-Діхані із Кувейту виграв золото у змаганнях зі стендової стрільби.