Прийшла зима і долар вже 28. Чому

Гривня знову падає. Чи є це ознакою глобальної тенденції

Грудень. Скоро Новий рік. Курс гривні знижується. Все, як завжди.

Люди звикають, що в грудні йде сніг, у березні природа пробуджується, а в липні приходить спека. Але люди ніяк не можуть засвоїти, що така ж, або майже така ж, сезонність є в української гривні. І варто лише курсу зробити рух, не має значення, вгору або вниз, одразу ж чуємо крики «все пропало» і по всіх новинах показують рубрики "що робити і хто винен у тотальній девальвації".

Люди вже використовують термін "падіння гривні" або "девальвація" як данину, не дуже заглиблюючись, чи існує вона насправді. Ось і зараз, коли гривня відступила перед доларом, курс досяг позначки в 28,0 гривень за долар, знову почалося.

Зараз всі говорять про падіння гривні. І знову апокаліпсис. Але згадаймо, що було на початку року. Ми зайшли в 2017 рік з курсом 27,2 гривні за долар. У лютому він досягав навіть 28. І зараз ми знову на цьому рівні. Про яку тотальну девальвацію можна говорити?

Ми просто підходимо до сезонного піку, за яким знову піде весняна відлига і зміцнення національної валюти. Така вже природа гривні.

Та й усієї української економіки, тому як курс валюти - це всього лише температура організму. І нічого страшного зараз не відбувається.

Чому зараз гривня знову падає? Тому що українці дуже люблять традиції. І однією з основних традицій для нас є витрачати гроші в кінці року. Йдеться про бюджет. І в цьому році переважно про місцеві бюджети, які весь рік сиділи на грошах, нагадуючи Плюшкіна, і зараз вирушили їх витрачати.

Графік девальвації гривні (Джерело:Мінфін)

Як результат, у системі з'явилося багато гривні, що відразу ж призвело до падіння курсу. Абсолютно природна реакція. Чи є вона ознакою глобальної тенденції? Чи свідчить про слабкість української економіки? Ні, мова про абсолютно ситуативний чинник, який з'являється щороку.

Чи є привід панікувати? Теж немає. Ви ж не панікуєте, як стародавні люди, коли сонце ввечері сідає за горизонт. Тому що ви знаєте, що на ранок воно з'явиться знову на сході. Ось так і з курсом гривні.

Національний Банк привчає людей до того, що курс мінливий. І це добре. Ніщо так сильно не шкодило економіці України, за винятком, можливо, депутатів, прокурорів і СБУшників, як фіксований валютний курс. Усі проблеми валютних позичальників від того, що вони повірили у стабільність курсу там, де віри бути не може.

Українська економіка так погано себе почувала в 2014 році зокрема й тому, що Янукович і Ко кинули всі сили на вівтар стабільності гривні, штучно утримуючи курс національної валюти на сакральному рівні «8 гривень», що виснажило резерви і призвело до різкого зростання державного боргу. А кінець все одно був фатальним.

Тому що фіксований курс - штучний. Тепер ми від нього відмовилися. Чи є щось страшне в тому, що курс валюти змінюється? Ні. Чи є це геноцидом простих українців? Теж ні. З однієї простої причини. Уявіть собі, що раптом курс гривні досягне навіть позначки в 29 гривень за долар. А починали ми рік з 27,2.

У підсумку, курс змінився навіть менше, ніж на 10% (а в реальності - поки зміни навіть менше 5%). Водночас гривневі депозити дають ставку 13% і вище і дають змогу не лише зберегти, а і заробити.

Чи буде гривня знижуватися далі? Так, це доля всіх країн, що розвиваються. Поступове зниження. Чи є це трагедією? Ні, тому що якщо ви маєте випереджальну девальвацію зростання доходів, то нічого страшного в цьому немає.

Що буде далі? Ключове - якщо хтось вам скаже, що він знає, який курс буде 1 лютого - то ця людина брехун. Ніхто не знає. Але тенденції передбачити можна. У найближчі тижні тиск на гривню триватиме. Але прийде весна і наведе порядок. Аграрії знову дістануть свої мішки з доларами і почнуть готуватися до посівної. І ми знову побачимо зміцнення гривні. Щоб знову злякатися від її зниження восени. І найменше треба намагатися бігати слідом за циклічними рухами курсу.

Точка зору редакції Еспресо.TV може не збігатися з точкою зору авторської колонки. Еспресо не впливає на зміст авторських колонок і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють в них.