Серед космонавтів, які побували поза межами Землі, було всього 14 українців. Вони здійснювали польоти ще у радянські часи. Та за незалежності там побував лише один українець — Леонід Каденюк.
Звичайний буковинський хлопчик іще із дитинства знав, що одного разу він таки полетить у космос.
Якщо цю мрію зміг втілити звичайний хлопчик із села, то вона може бути здійснена будь-ким. Життя людини повинне починатися з мрії. Вона допомагає людині переборювати труднощ і добиватися своїх цілей.
Спочатку Леонід був льотчиком винищувачем, та згодом, у 1995 році, його відібрали в групу космонавтів Національного космічного агентства України із 250-ти людей. Він потрапив у екіпаж з шести осіб, який полетів на космічному кораблі "Колумбія" у космос.
Леонід пройшов підготовку до космічного польоту в NASA. Випробування були дуже жорсткими. Після підготовки стрибки із парашутом стали буденною справою.
Читайте також: Брат Ілона Маска планує аграрну революцію. До чого тут школярі
За тиждень до польоту Леоніда та екіпаж ізолювали від людей. Їм не давали спати і постійно проводили фізичні та психологічні тести. Одним із найважчих випробувань була центрифуга. У ній навантаження на організм посилювалося у сотні разів.
У нас були тренування в барокамерах, термокамерах, центрифугах для підготовки організму до перевантажень, невагомості, тривалого знаходження в закритому просторі. Це були випробування з десятикратними перевантаженнями - на межі людських можливостей.
Врешті в період 19-го листопада і до 5-го грудня 1997-го року, у віці 46 років, Леонід Каденюк здійснив космічний політ на американському космічному кораблі багаторазового використання "Колумбія" разом із астронавтами із США та Японії.
Для того, щоб спілкуватися із колегами, за місяць до польоту він почав вчити англійську. Та довчив мову він вже у космосі.
Леонід не забував про Україну. Космонавти могли замовляти мелодію для сигналу, який будив екіпаж. Так, за вибором Каденюка, вони двічі прокидалися під Гімн України. Наш гімн лунав на усією планетою.
Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі.
Я заплющував очі (такі експерименти робив), і таке враження, що із всієї твоєї істоти існує одна свідомість. Я в космосі займав різні пози – просто було цікаво. Наприклад, позу дитини в утробі матері. Мабуть, те, що відчуває дитина у той момент, я відчув у стані невагомості!
Пізніше, із поверненням на Землю, космонавт вирішив написати книгу "Місія - Космос", у якій розповідав про відбір до загону космонавтів, підготовку до польоту і власне про сам космічний політ. Він хотів описати відчуття людини у стані невагомості та розповісти про те, як сприймається життя після польоту.
"Справа тут не в самій книзі, а в тому, що людина, яка побувала в космосі, зробила крок у інший світ. Її світосприйняття змінюється. Ставлення до природи, людей і взагалі всього живого на планеті Земля стає зовсім іншим. Я не можу зірвати листочок з дерева, тому що відчуваю, що він живий. Рідна планета стає чимось більшим", - розповів він у одному із інтерв'ю.
Іще нещодавно Леонід Каденюк розповідав, що хотів би знову побачити Землю із ілюмінатора космічного корабля. На це його надихав астронавт Джон Гленн, який повторно полетів у космос у 77 років. На жаль, українському космонавту дожити до цього віку не вдалося.
Мене часто питають "В чому секрет вашого успіху?" Я відповідаю, що ніякого секрету немає. Все абсолютно просто: треба мати мету і багато працювати. Ось і весь секрет!