Відгриміла одна з найважливіших економічних подій року - 48-ий Світовий економічний форум в Давосі. Позаду перший місяць 2018, тож саме час подумати, куди ми рухаємося.

Перед якими викликами постала світова економіка та чи готова до них Україна, адже нашу економіку цьогоріч чекає чимало власних проблем

Куди котиться світ

Цьогорічний економічний форум у Давосі зібрав на своїх панелях чи не найбільше видатних умів за останні кілька років. Проте, якщо обговорення попередніх років в основному стосувалися шляхів подолання бідності та економічного розвитку, то цьогоріч світові еліти говорили про виклики, які неможливо однозначно трактувати.

Світова економіка зростає, але розрив між багатими та бідними посилюється

Напередодні форуму вийшов новий прогноз економічного зростання від МВФ. В 2017 світова економіка на 0,1% перевиконала прогнози, тож це дало підстави покращити прогноз на 2018-му на 0,2%. Тож в МВФ очікують, що цьогоріч світова економіка виросте на 3,9%.

Виходить, що світова економіка розвиватиметься швидше, аніж українська - нагадаємо в бюджет-2018 року закладено 3% зростання.

Та попри оптимістичний прогноз щодо зростання, багатіють в цьому світі далеко не всі. Напередодні форуму міжнародна неприбуткова організація Oxfam International опублікувала звіт, де йдеться про зростання майнової нерівності у світі.

82 % світового багатства контролює всього лише 1 % населення планети, стверджують в Oxfam International. Мільйонери за рік стали ще багатшими, а бідні - біднішими.

В цілому доходи мільярдерів за рік зросли на 13%, тоді як доходи "пересічних робітників" - лише на 2%. 56% землян живуть на суму від 2 до 10 доларів на день (міжнародно визнана межа бідності становить $1,9 на день).

Читайте також: Прогрес проти справедливості

Провал глобалізації та посилення протекціонізму

Перспектива перетворити світ на “глобальне село” провалилася. Президент Франції Еммануель Макрон зауважив, що в світовій торгівлі з'явилися зрушення в бік протекціонізму і більшої фрагментації колишніх досягнень СОТ.

Про шкідливість протекціонізму також говорили Нарендра Моді, Тереза Мей, Еммануель Макрон і Джастін Трюдо. На думку Меркель, нинішнього світу потрібно подолати наростаючу тенденцію до самоізоляції замість того, щоб будувати нові стіни. Канцлер підкреслила, що світ повинен пам'ятати уроки минулого про те, як політична і економічна ізоляція призводять до катастрофи.

Але головним прибічником протеціонізму був американський президент Дональд Трамп. "Сполучені Штати більш не закриватимуть очі на нечесні прийоми в економіці", - пообіцяв Трамп і додав, що "Америка понад усе" не означає "Америка сама по собі" і що зростання добробуту США позитивно відбивається на решті світу.

Україна також стала на шлях захисту власного ринку. Нагадаємо, 7 грудня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект "Купуй українське, плати українцям", який засудило економічне середовище.

Читайте також: "Купуй українське". Чому підтримка національного виробника - не завжди добре

Кліматичні виклики та боротьба за довкілля

Ця проблема в Давосі обговорюється не вперше. На думку прем’єр-міністра Нарендра Моді, саме кліматичні зміни разом з тероризмом та протекціонізмом є “головними загрозами цивілізації”.

Досі країни, що розвиваються, не вважали екологію пріорітетною, через що надбали чимало проблем. Зараз розвиток альтернативних джерел не лише вигідний з точки зору економії, а й дозволяє дбати про планету.

В межах форуму відбувалася панель під назвою «Нова енергетика: рушійна сила економік майбутнього». В останні роки частка поновлюваних джерел енергії швидко зростає. Ця тенденція змінює спосіб генерації, використання та продажу енергоносіїв країнами, а вартість їх використання меншає.

Наприклад, за останні три роки вартість сонячної енергії зменшилася на 30%, і за наступні три роки передбачається зменшення вартості ще на 30%.

Тож затримки у реформуванні енергетичного сектору країни можуть призвести до економічних, соціальних та навіть політичних наслідків у майбутньому.

Читайте також: Менше вугілля, більше сонця. Як Україну хочуть зробити енергонезалежною

Фейки, ймовірна криза, криптономіка та штучний інтелект

Попри скепсис економістів та фінансистів до криптовалют, на цьогорічному форумі не обійшлося без розміковувань про їхнє майбутнє та можливі загрози, які ті несуть. Зокрема, про те, що вибух криптобульбашки може “зачепити багатьох”, попередив американський магнат-фінансист Джордж Сорос.

Технологія блокчейн викликає більше позитивних оцінок експертів, адже підвищує швидкість транзакцій та посилює довіру до уряду. Хоча загроза кібератаки існує.

На форумі один з головних блокчейн-експертів світу, автор бестселера "Революція блокчейн" Дон Тапскотт презентував карту світу, на якій позначені 14 країн-лідерів запровадження технології блокчейн. Й Україна серед лідерів.

Також до списку увійшли США, Канада, Бразилія, Австралія, Ізраїль, ОАЕ, Грузія, Естонія, Великобританія, Франція, Німеччина, Швеція і Китай.

Під час панелі «Коли чекати на нову фінансову кризу» заступник Комісії з регулювання цінних паперів Китаю Фан Сінхай зазначив, що найбільшою проблемою економіки КНР є державний борг. Тож чимало економічних експертів в очікуванні чергової кризи обережно поглядають саме на Китай. Втім, Сінхай  заспокоїв, що останні два роки китайський уряд здійснює заходи у фінансовій сфері, зокрема введення обмежень, які зараз дають очевидні результати, тож кризи поки не буде.

Інша учасниця панелі - Енн Річардз, виконавчий директор в M&G Investments, вважає, що перейматися потрібно не через КНР.

На її думку, нову фінансову кризу може спричинити ІТ-крах. Річардз переконана, що політики ризикують, ігноруючи загрозу, яку створює залежність інвесторів від технологій.

Читайте також: Чекати лишилося недовго: Чому світ наближається до нової фінансової кризи

До слова, щодо технологій на форумі цього року ставлення кардинально змінилося. Якщо раніше техногіганти на кшталт Facebook чи Google сприймалися на кшталт “ікон економічного зростання”, то цьогоріч все більше експертів наголошували на їх можливій шкоді для людства. Непокоїть експертів й те, що технокомпанії все щирше використовують штучний інтелект, й поки невідомо, як це позначиться на світовій економіці.

Все більше “занурення” людей у віртуальний світ дуже високо ставить кіберзагрозу. Через відсутність елементарної кібернетичної гігієни велика частина користувачів знаходиться під серйозними ризиками атак. А “фейкові новини” взагалі перетворилися на зброю - через це переживає 7 з 10 опитаних.

Що це означає для України

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі працював Український дім, де також обговорювали глобальні виклики. Гаслом цьогоріч вибрали "Україна. Креативність. Інновації. Можливості". Та наскільки наша економіка готова до майбутніх викликів?

В межах форуму виходить 250-сторінковий звіт “Готовність до майбутнього виробництва”, де детальніше розглядають перспективи кожної з країн.

В цьгорічному звіті йдеться про те, що світ перебуває на порозі четвертої індустріальної революції, яка характеризується трансформацією світового виробництва. Та лише 25 країн до неї готові.

Нагадаємо, прийнято вважати, що перша революція спричинена переходом від ручної праці до машинної, друга - поширенням конвеєрного виробництва, третя - переходом від аналогових технологій до цифрових.

Зараз стрімкий розвиток інтернету речей, штучного інтелекту, робототехніки та адитивних виробництв (3D-принтерів) призвів до того, що компаніям і країнам доведеться вчергове переходити на нові технології та заново вибудовувати виробничо-збутові ланцюжки. Та для створення нових виробничих систем потрібно буде впровадджувати не просто технології нового типу, але працювати над новими стандартами, нормами й правилами.

Для розуміння майбутніх перспектив важливо розуміти масштаби структури виробництва тепер та оцінювати силу рушійних сил для змін. В звіті ВЕФ виділяють 5 драйверів трансформації країни:

• Технологічна платформа і здатність до інновацій

• Людський капітал

• Міжнародна торгівля, інвестиції та інфраструктура

• Інституційна система

• Ринки збуту

На основі оцінки кожного з показників аналітики ВЕФ розробили своєрідну карту готовності країн до виробничої революції. Україна потрапила до переліку тих країн, де революція лише “народжується”.

Разом з Росією, Молдовою та Грузією, Україна належить до групи”Євразія”, яку аналітики ВЕФ характеризують нерозвинутою індустріальною базою та слабкими двигунами виробництва. Тож такі країни ризикують опинитися поза революцією.

Та все ж потенціал до зростання в нас є. Українські виробництва, на думку фахівців ВЕФ, непогано дають раду у виготевленні складної продукції (41 місце зі 100 країн). Також нашу економіку рятують люди - людський капітал вивів нашу країну на 34 місце зі 100.

А от халепа в нас з попитом на продукцію (58 місце), міжнародною торгівлею та інвестиціями (59 місце). Ще гірше справи з впровадженням технологій та інновацій (74 місце), корупцією (89 місце) та інституційною системою (94 місце).