Церемонія освячення прапорів та невеличкий марш Києвом кількох сотень молодиків від партії «Національний корпус» в камуфляжних куртках та балаклавах на обличчі викликав фурор у громадськості.Одразу зазвучали голоси про те, що, мовляв, це нові штурмові загони, фашизм підіймає голову, приватна армія Білецького, Авакова чи ще когось завтра захопить владу тощо.
Мабуть, чи найбільшу хайпу викликав підпис під відео про процес прийняття ними присяги: "Нас багато. Ми не боїмося застосувати Силу, аби встановити на вулицях Український Порядок!". Багато хто з людей з лівими поглядами одразу побачив в цьому пряму алюзію до штурмових загонів у нацистській Німеччині.
Насправді ж, кейс з "Національними дружинами" - він не про фашизм, а про параліч волі у влади. Точніше, не так. Про параліч на вміння робити реальні справи, а не імітувати реформи та зміни. А вакуум завжди чимось заповнюється. Чим же він заповнився в даному випадку?
Читайте також: Громадські організації мають право на існування, але не на мілітаризацію, - Князєв про створення "Нацдружин"
Знаєте, якби автор цих рядків хотів шквалу лайків чи повномасштабного срачу, то починати варто було б з, що називається, "нагнітання холоду в труси". Щось типу такого – вже завтра вогняні колони в пекельно-чорних одностроях можуть влаштувати в країні нові 30-ті роки. Але не хочеться цього робити. Давайте на тверезу голову розберемося в ситуації.
Отже, що таке "Національні дружини"? По суті, спортивно-молодіжне об’єднання на базі партії "Національний корпус" та полку "Азов". Метою якого, за словами самих "дружинників", є підтримання порядку на вулицях міст. Щоправда, додають, вони не хочуть порушувати закон. Тому не будуть патрулювати чи пробувати перевіряти документи. Скоріше, реагуватимуть на скарги громадян чи боротимуться проти заздалегідь відомих проблем – наливайок, наркодилерів, хуліганів тощо. Обіцяють не заважати й не дублювати функції поліції. Яка, в свою чергу, обіцяє не допустити на вулиці будь-які не законні парамілітарні формування.
Власне, подібні формування в тій чи іншій формі з правого боку політичного спектру перманентно виникають постійно всі 27 років Незалежності. Понад те – участь громадян у охороні громадського порядку взагалі й конкретно у вигляді подібних добровольчих формувань є абсолютно легальною. Чому ж саме "Національні дружини" викликали таку хвилю резонансу?
Головна причина лежить поза межами цього формування та логіки його появи. І ця причина – дуже проста. Реформа МВС виявилися фікцією передовсім в сенсі оновлення кадрового складу всіх без винятку її складових частин. Можна скільки завгодно наряджати в нову форму старих міліціонерів – новими по суті вони від цього не стануть. Як і ефективність їх роботи. В купі з війною все це дало різке погіршення криміногенної ситуації в країні. Поліція, навіть нова патрульна, явно не в змозі опанувати цей шквал. Люди відчувають брак сили та порядку на вулиці.
Й цей тренд дуже чітко вловили в партії "Національний корпус". Яка була сформована на базі полку "Азов". В складі якої є чимало фронтовиків та ветеранів Східного фронту. Тобто, партія та всі її дочірні структури за визначенням є мілітарною за духом. Якій чи не найлегше серед усіх політичних експлуатувати цю тематику. Особливо маючи величезну кількість молодих спортивних людей в своїх лавах.
Власне, факели, колони, камуфляж, обіцянки навести порядок, в тому числі й український – ми все це бачили вже неодноразово. Нічого більш агресивного ці хлопці не зробили. Просто влаштували красиву й грамотну картинку, що в наш час кліпового мислення гарантує хайп. Себто, суспільний розголос. Що й було, на думку автора, головною метою цієї акції.
Адже, якщо хтось забув, то "Національні дружини" діють вже щонайменше рік. І як завжди громадськість щось помічає тільки тоді, коли щось заявляє про себе в центрі столиці. Звичайно, будемо дивитися, як саме себе проявлять "дружинники" після такої бучної презентації. Те, що такі штуки притягують активну молодь, абсолютно очевидно. Головне – щоб ця організація не перетворилася на силовий орган для вирішення фінансових потреб партії.
І, до речі, до виборів залишилося менше 2 років. І на правому полі під ковдрою вже починається боротьба за право бути першим в тріумвіраті "Свобода"-"Національний корпус"-"Правий сектор".
Ну, й як це водиться у правих, чи не головним аргументом є кількість активних та ідейних прибічників, яких ти можеш не просто вивести на вулицю, а й якнайбільш яскраво та ефектно використати. Здається, в цьому сенсі акція "Національних дружин" виглядає очевидною.
Зрештою, давайте не забувати, що серед "дружинників" справді чимала кількість патріотично налаштованих людей, які палають бажанням виконати свій громадський обов’язок. Тож, нічого апокаліптичного не відбулося. Інша справа – це інформація про те, що буцімто Андрій Білецький зі своїми структурами належить до сфери впливу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Цілком логічна, виходячи з того, що саме Аваков, до його честі, став тим, хто дав світло свого часу добровольчому рухові в 2014-му році. В тому числі – й батальйону "Азов".
Щоправда, подейкують, що "Національний корпус" вже давно вийшов з-під його сфери впливу, але шлейф залишився. Звідки й йдуть розмови про те, що "Аваков готує свою приватну армію". Проте, як стверджують поінформовані джерела, якщо хтось й створює для себе армію, то Андрій Білецький – для Андрія Білецького.
Ну, й власне, про фашизм. Те, що риторика партії "Нацкорпус" є відверто правою, ніхто ніколи не приховував. Щоправда, ніяких відверто расистських чи ксенофобських пунктів в ній немає. Для правої партії поява паралельної громадської організації з претензією на боротьбу за громадський порядок є дуже природнім шляхом розвитку.
Чи є в цьому елементи фашизму? Ну, мабуть, є для тих, хто бачить фашизм і у війні на Донбасі. Права політична партія веде свою діяльність традиційними для правих засобами. Тож, кричати про фашизм явно не доречно. Особливо враховуючи, що ніяких підстав для великого успіху подібної структури в Україні, згідно опитувань, нема. Стеля всіх правих проектів – 6-7 %. Це якщо брати їх усіх разом. Окремо – й того менше.
Тому, повторюся, немає проблеми в тому, що праві створюють подібні структури. Головне – як вони будуть використовуватися.
Точка зору редакції Еспресо.TV може не збігатися з точкою зору авторської колонки. Еспресо не впливає на зміст авторських колонок і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють в них.